Українські спецслужби повинні вести розвідувально-підривну діяльність на території Росії — екс-співробітник ФСБ

29 тра 2015, 16:13

Ілля Богданов — колишній співробітник Федеральної служби безпеки з Владивостока, проти якого завели справу «про зраду батьківщині». Він воював на боці України і захищав разом з кіборгами донецький аеропорт. Нещодавно отримав українське громадянство. Про війну, путінізм, затриманих ГРУшників та багато іншого.

— Чому ви прийняли рішення перейти на бік України?

— З 14 років я був у націоналістичному русі, мріяв про повалення тоталітарної влади в Росії. Я був налаштований на революцію, і до неї були всі передумови. Але цього не сталося. Стався Майдан у Києві. Майже весь рух (відсотків 95) тоді підтримав український Майдан. Але тут трапився Крим і пішов розкол. Більшість моїх друзів поїхали воювати на боці ЛНР та ДНР. Для мене однозначно: не можна брати участь в путінських проектах, це аморально — воювати проти українців. Я прийняв рішення і приїхав в Україну.

Після від'їзду в моєму інституті провели зачистку, людей проганяли через поліграф, багатьох звільнили. Режим нас боїться. Нормальних російських націоналістів, які не потрапили під ура-патріотизм путінщини; які бачать, що йде демонтаж Росії; які хочуть зупинити цю війну і навести порядок вдома.

— Як швидко ви заслужили довіру українських військових?

— Довіра практично відразу була отримана. Я знаходився на передовій, хотів зі зброєю в руках воювати проти путінського режиму.

Стан української армії для мене був просто шоком. Зараз вже є позитивні зрушення. Приходить досвід. З'явилися нові покоління командирів. Але в липні минулого року я не розумів, як вони воювали. Немає взаємодії, зв'язку, забезпечення. Потрібно з алкоголізмом боротися і бути суворіше.

— Днями ви відвідали у госпіталі затриманих співробітників ГРУ. Які враження від спілкування?

— Я налаштовувався на суперечку, конфронтацію. Спочатку зайшли до Олександра. Це чесна, відкрита людина. Проста. Ніяких суперечок не виникло, людина все усвідомила.

— Він на боці України?

— Ні, він не на боці України. Він звичайний обиватель, яких повно в будь-якій країні світу, чи то в Росії, чи в Україні або в США. Але він зрозумів, що саме путінський режим розпалює цю війну, кидає своїх громадян. Олександр навіть зробив звернення, виклав в мережу. Що стосується другого затриманого, Євгенія, то тут все складніше. Він реально вірить курсу Путіна, вірить, що він корисний для Росії. У той же час він розуміє, що його кинули. Думаю, він прозріє. Путін ще нікого не врятував, починаючи від "Курська" і закінчуючи ними. У будь-якому випадку ця людина повинна відповісти за злочин, адже він убив вартового. Він мені розповів, що убив його випадково. Думаю, що він повинен сидіти. І дуже довго. Ніяких обмінів бути не може. Що стосується Олександра, тут потрібно дивитися, що скаже слідство. Чи буде доведена його вина.

— Чому ви вирішили з ними поговорити?

— Це мої земляки. Вони воювали на протилежній стороні. Я прийшов з Льошею Самураєм (Олексій Філіпов — колишній боєць загону швидкого реагування МВС Росії. — Ред.). Ми розгорнули російський прапор, на його фоні сфотографувалися. До речі, це має контрпропагандистський характер. Адже в путінській Росії за символіку України відразу загрожує стаття. Тут російські люди можуть це зробити. Це показує рівень розвитку країни. Тут цивілізації набагато більше, ніж у путінській Росії.

— Як вони вас сприйняли?

— Позитивно. Держава від них відмовилася. І комбриг, і Путін сказали, що краще б вони здохли, менше було б проблем, героями б їх записали. Для них вони біосміття. Хлопці просили, щоб ми ще прийшли, не пропадали. Звичайно, у них сьогодні пригнічений стан. Йде зацикленість: хочемо додому, до рідних. Це головна домінуюча думка в їх голові. Вони не вірять, що туди не потраплять.

Вони перебувають в якомусь ореолі. Цією війною Путін дарує якусь велич. Повторюють, мовляв, заради великої ідеї. Людям потрібно відкривати очі, робити так, щоб російські солдати сюди не їхали.

— Ви записали частину вашої зустрічі на відео?

— Мені хотілося отримати з цього користь. Як для України, так і для Росії. Відкрити очі на путінський режим. Щоб запобігти потраплянню в Україну таких «військових туристів». Я викладу відео, сподіваюся, що його побачать в Росії люди, які служать, яких можуть сюди відправити.

— За вашими оцінками, наскільки сьогодні активно ФСБ діє на території України?

— Думаю, що досить активно. Якщо бізнес в Україні в основному проросійський, то про що можна говорити? Ось чому я більше не хочу їхати воювати. Це несправжня війна. Ця війна вигідна всім. Нинішній режим, на мою думку, так само, як минулий, пов'язаний з Путіним. Як допомагатиме Захід, якщо реформ немає?

— Ви вважаєте, що Україна потребує третього Майдану?

— Я не закликаю до Майдану. Коли піде Путін, похитнеться система і тут. Ці режими взаємопов'язані. Не потрібно зайвої крові. Потрібно займатися справою.

— Чи можете ви як колишній співробітник ФСБ, грунтуючись на своєму досвіді, спрогнозувати подальший розвиток подій?

— На мою думку, конфлікт затягнеться і буде тривати досить довго. Для путінського режиму життєво необхідно, щоб війна тривала. Я не вірю, що ДНР і ЛНР будуть дотримуватися перемир'я. Адже потрібно підтримувати цей конфлікт. Якщо війна закінчиться, необхідно буде вирішувати величезну кількість проблем. Їх ніхто там вирішити не може.

— Вибухи в Одесі — це робота ФСБ Росії?

— Те, що Росія веде розвідувально-підривну діяльність проти України — це факт. Україна таку діяльність не веде. Для мене це велике відкриття. Я закінчував профільний вуз, у мене навіть такий предмет був. А тут я дізнався, що навіть немає такого підрозділу. Спецслужби в Україні — це контора «Роги й копита».

— Що сьогодні можуть зробити українські спецслужби на території Росії?

— До цього питання потрібно підійти серйозно. Насамперед потрібно «вдарити» по журналістам. Є багато методів. Можна, наприклад, створювати атмосферу страху, щоб вони морально відчували себе не в своїй тарілці.

— Грубо кажучи, залякувати журналістів?

— Припустимо, обмежити їх виїзд. Всі російські журналісти тільки усередині Росії негативно ставляться до Заходу, але відпустку проводять саме там. Потрібно зробити так, щоб вони не могли відпочивати на Заході. На це здатна будь-яка спецслужба при бажанні та системному підході. Росіян потрібно орієнтувати на внутрішні проблеми. Усередині Росії етнічні угрупування «принижують» росіян, над ними всі знущаються. А росіяни тримають цю територію, щоб вона не розвалилася. Тому не можна ні в якому разі закликати до розвалу Росії. Це навпаки зміцнює путінський режим.

— А що тоді треба говорити?

— Потрібно говорити, що ми проти путінського режиму. Підходити системно, грамотно. Ви знаєте, що в 2013 році, коли прийняли закон про публічні збори в Росії, то навіть розганяли флешмоби?! На Марсовому полі зібралися грати в сніжки. Їх посадили на 15 діб. Подушками билися — людей розігнали кийками. Путін боїться будь-яких масових зібрань: Арзамас, Манежка, Бірюльово... Після них він обіс...ся по повній програмі.

В Україні не повинна проводитися путінська пропаганда. Газета «Вести» — це треш. Я коли бачу цю газету, мені хочеться її відібрати і спалити. Але чомусь вона тут існує.

— Хто ліквідував Мозгового? Наскільки ви вірите, що на території, підконтрольній ДНР і ЛНР, можуть діяти українські спецслужби і партизанські загони?

— На мій погляд, це зробило ГРУ. Грушники знищують козаків. Вони специфічні, на своїй хвилі: і проти Путіна, і проти Києва. Не п'ють. Мені Женя, з яким я спілкувався в госпіталі (затриманий співробітник російського Головного розвідувального управління Євген Єрофєєв. — Ред.) сказав, що вони ліквідують і будуть ліквідовувати козаків. На жаль, мені не вдалося це записати на відео. Просто все має бути по-путінськи. Швидше російські спецслужби це роблять, не українські.

— Чи довго триватиме війна Росії з Україною? Чи є передумови, що бойові дії розширяться далі?

— Ми можемо це зупинити. Але повинні поставити завдання, а не боротися з міфічними псевдонаціоналістами, зачарованими великою ідеєю. Потрібно боротися з путінським режимом. Робити те, що вони намагаються робити тут. Мені здається, що в найближчі місяці навряд чи буде розширення зони конфлікту.

— У чому, на вашу думку, секрет довголіття режиму Путіна?

— Путін дарує всім росіянам міф могутності та перемог. Чого не було за Єльцина. Адже по суті, в Росії як крали, так і крадуть. За всіма негативними рейтингами Росія на перших місцях. Путін просто правильно веде риторику зі своїм народом. Задовольняє всіх — і правих, і лівих. Єльцин прийшов до влади в результаті розстрілу парламенту. Він не був легітимним президентом. Єльцин призначив Путіна, його не вибирали. Вони кажуть, що Порошенко нелегітимний. Але Путін також нелегітимний.

— Існує тенденція демонізації Путіна. Чи тільки у ньому причина проблем, з якими зіткнулася Україна?

— Путін дійсно підхопив найбільш негативний народний архетип. Путін настільки все замкнув на себе, що якщо його не буде, все полетить до біса. Система розлетиться. Якщо, наприклад, взяти Кавказ, зв'язок з Кадировим йде тільки через Путіна. І якщо не буде Путіна, всі проблеми вилізуть на наступний день.

— Коли-небудь українці та росіяни зможуть назвати себе братами?

— Думаю, що так. Але Росія завжди “кидала” Україну. Такого не повинно бути. Повинна бути самостійність, незалежність, суверенність в обох державах. Тоді можна говорити про партнерські відносини.

— Вам вдалося когось із росіян, з якими ви спілкуєтеся, перетягти на свій бік?

— Якщо людина вміє розкинути мізками, це можна зробити. В основному люди на діалог не йдуть. Але по моєму сліду приїхали інші. Наприклад, мій земляк, офіцер з Владивостока. Він закінчив військовий інститут, служив в елітному підрозділі МВС, особисто зіткнувся з беззаконням путінської системи і приїхав в Україну.

— Які ваші плани на майбутнє?

— Воювати сенсу більше не бачу. Час добровольців пройшов. Я вважаю, що принесу більше користі у боротьбі з путінським режимом тут. Хочу жити в Україні. У мене є проекти. Створив ютуб-канал, який поки що більше дивляться в Україні. Сподіваюся збільшити аудиторію в Росії. Плюс англомовні проекти. Є сайт Russia insider, який формує «ватну» думку англомовної аудиторії за кордоном. Практично весь англомовний світ слухає «ватні» новини. Я хочу це змінити. Скоро запустимо аналогічний проект. У моїй команді різні люди — з України, з Росії, але у всіх одна мета — перемогти.

— Ви плануєте повернутися на батьківщину?

— З мамою у мене негативні стосунки. Вона сказала, що ніколи сюди не приїде. Негативізм тільки посилюється. Це дуже сумно. Всі мої плани пов'язані з Україною. Жити, одружуватися, народжувати дітей. Коли впаде путінський режим, з'їжджу в свій Владивосток, але жити там я не маю наміру.