Як безкарно приватизувати лікарню

Медичну допомогу в столиці переводять у розряд послуг, недоступних для більшості киян. Чиновники мерії, прикриваючись гаслами про реформування, відібрали у київської громади дві великі медичні установи. На черзі ще півдесятка. Якщо процес не зупинити, жителям столиці світить приблизно такий же рівень гарантованої медичної допомоги, як у заштатної лікарні якогось віддаленого, Богом забутого райцентру.

За спостереження під час вагітності й пологи незабаром змусять платити як за послуги преміум-класу, а якщо грошей немає — доведеться їхати в найближчий райцентр і домовлятися в місцевому пологовому будинку. Це при тому, що зі столичного бюджету на охорону здоров’я виділяються мільярди гривень. А бюджет, не зайве нагадати, наповнюється за рахунок платників податків, які мають конституційне право на доступну та якісну медичну допомогу.

Як стверджують столичні чиновники, вони докладають максимум зусиль для того, аби наша медицина досягла міжнародного рівня. Виключно заради цього і було створено некомерційне комунальне підприємство «Київський міський медичний центр «Академія здоров’я людини». У липні за це проголосувала Київрада (рішення від 23 липня 2015 року №767/1631), а на початку серпня департамент охорони здоров’я КМДА вже призначив головного лікаря. Ним став І. Чермак, який до цього багато років керував Київською міською лікарнею №1.

На думку керівництва, створення такого комунального підприємства допоможе вирішити низку важливих проблем, що стосуються ускладнень при вагітності та пологах, допоміжних репродуктивних технологій, клітинної терапії тощо. Тут будуть сконцентровані світові досягнення практичної та наукової медицини, планується використання новітніх медичних та генно-інженерних технологій.

Можна було б порадіти — і за новий центр, і за світовий рівень, і за киян, які зможуть там лікуватися, якби не чортова дюжина «але».

Нам обіцяють використання світових технологій і досягнень у новому КП, але що заважало І. Чермаку робити це раніше, поки він був головлікарем міськлікарні №1? Недостатнє фінансування? Але статутний фонд «Академії здоров’я людини» — всього 10 тис. грн. Цього вистачить хіба що на вивіску.

У «Академії здоров’я людини» збираються впроваджувати генно-інженерні технології та нові операції. Але ж у неї немає жодного квадратного метра власної площі!

Створення нового медичного центру — хороша ідея, але навіщо при цьому нищити стару міську лікарню, яка понад 60 років надає медичну допомогу півтора мільйонам жителів лівого берега столиці?

Почувши це питання, чиновники дивуються: хто знищує лікарню?! Вона працює в штатному режимі. Там вже призначений новий головний лікар — О. Іванько, який до цього працював заступником І. Чермака.

Лікарня працює. Але адмінкорпус, дев’ятиповерховий терапевтичний корпус, триповерхова будівля, в якій розміщується відділення акушерства й гінекології, лабораторний корпус, пральня, харчоблок, приміщення АТС і дезкамер, гаражі та багато чого, що значиться на балансі лікарні, передано «Академії здоров’я людини». Це понад 20 тис. квадратних метрів.

Рішення ухвалювали в кабінетах на Хрещатику, але при цьому ніхто не запитав думки пацієнтів — чи потрібні їм такі зміни? На базі цієї лікарні створено кілька міжрайонних спеціалізованих центрів: діагностичний, ендокринологічний, репродуктивний, нейрохірургічний та ін., що надають меддопомогу не тільки дарничанам, а й жителям інших районів столиці. Один із підрозділів — пологовий будинок, де з’явилися на світ десятки тисяч дарничан. За відгуками пацієнток — тут працюють професіонали, до того ж «гонорари» за пологи та операції вельми помірні порівняно з іншими пологовими будинками. Є й відділення, унікальне для столиці — там лікують людей без постійного місця проживання.

Трудовий колектив — більше ніж тисячу медиків і технічних співробітників теж проігнорували, тепер кожен гадає — візьмуть на роботу в нову структуру чи змусять написати заяву про звільнення. Судячи з програмних заяв керівництва медцентру, розвиватимуть акушерсько-гінекологічний напрямок, репродуктивні технології та окремі напрями хірургії. Те, що приносить максимальний дохід. Решта не цікавить. Тож скорочення штатів неминучі.

Днями промайнула інформація, що «Академія здоров’я людини» вже отримала партію нового обладнання та меблів. При уточненні з’ясувалося, що ці 6 тонн меблів (оглядові кушетки, ліжка, стійки тощо) — гуманітарна допомога з Австрії, громадяни якої відгукнулися на прохання українських волонтерів. Як гуманітарка потрапила в новий медичний центр, що взявся «впроваджувати світові досягнення і генно-інженерні технології»? Дуже просто. Все було заздалегідь організовано кандидатами в депутати Київради, але передача вантажу абсолютно «випадково» відбулася перед самими виборами, зрозуміло, у присутності телекамер. (До речі, І. Чермак, який приймав уживані кушетки, 2012 року балотувався в парламенту під прапорами Партії регіонів по округу, де розташована лікарня.)

Очевидно, до кінця нинішнього року в міській лікарні №1 триватиме двовладдя. Керівництву «Академії здоров’я людини» немає сенсу квапити події, поки 20 тис. кв. м площ утримуються за кошти міського бюджету, а суми за воду, електроенергію, опалення, вивезення сміття та ін. послуги набігають чималі.

У наступному році бюджетний струмочок повинні перекрити — комунальне підприємство зобов’язане за все платити самостійно. Приставка «некомерційне» не завадить брати гроші з хворих за будь-яку консультацію та лікування. Питання лише в тому, чи потягнуть ці тарифи не дуже багаті жителі Дарниці й сусідніх районів.

Сьогодні, якщо почитати форуми, за пологи потрібно заплатити не менше 700 доларів, а при ускладненнях набагато більше. Але незабаром ціни в столиці піднімуться, бо ще один пологовий будинок стане недоступним для звичайних пацієнток — його перетворять на медустанову для обраних.

Про це свідчить Протокол доручень №39 від 28 липня 2015 року, підписаний мером Києва В. Кличком після його візиту до пологового будинку №5. Побачене так сподобалося меру, що він наказав виділити чималі кошти з міського бюджету, а також провести інвестиційний конкурс, аби «реконструювати пологовий будинок №5, створивши на його базі приватний медичний центр європейського рівня».

Як бонус інвестор отримає майже 0,6 га землі, де стоїть один із корпусів пологового будинку, який, утім, готові знести. (Напевно, це простий збіг, що головний лікар М. Макаренко був депутатом Київради попереднього скликання від УДАРу. Він знову балотувався, тепер вже в списках Опозиційного блоку.)

Медики Києва були буквально ошелешені розпорядженнями міської влади. Вони не виключають, що пусковим механізмом для ухвалення таких рішень послужив сигнал із МОЗ, який на початку липня передав до парламенту законопроект про автономізацію медичних установ. Очевидно, в мерії розраховували на швидке затвердження закону, який міністр охорони здоров’я називає реформаторським.

Але документ став яблуком розбрату між Міністерством охорони здоров’я та профільним комітетом парламенту. Мало того, він розділив комітет на два непримиренні табори. Одні депутати вважають автономізацію по-міністерськи прогресивним кроком — нарешті головні лікарі отримають самостійність, а лікарні — не тільки автономію, а й рахунки в банках. А інші, серед яких і голова Комітету охорони здоров’я Верховної Ради Ольга Богомолець, категорично проти такої вольниці.

З її слів, комітет не просто уважно вивчив положення законопроектів №2309а, 2310а, 2311а, в яких «захована» автономізація, але й передав їх на експертизу незалежним юридичним компаніям. Висновки юристів, думки депутатів, медиків і чиновників заслухали на засіданні круглого столу, ініційованого комітетом.

Юристи акцентували увагу на тому, що бюджетну лікарню неможливо довести до банкрутства і закрити, не порушивши закон. А комунальне підприємство — цілком можливо. Якщо воно заборгувало постачальникам (ліків, апаратури, тепла, води, електроенергії тощо), ті звертаються до суду і виграють його. Якщо КП не має грошей, щоб погасити борги, його зобов’яжуть розрахуватися майном. Годиться все — дорога техніка, будівлі, земля.

На думку О. Богомолець, «законопроект, підготовлений Міністерством охорони здоров’я, несе дуже багато ризиків, головний із яких — незаконна приватизація медичних установ. За такими схемами в 90-ті роки були приватизовані заводи, шахти, комбінати, які тепер приносять доходи не країні, а олігархам. У законопроекті МОЗ прописані основні складові автономізації — відсутність фінансування з бюджету; зміна статусу — з державного на КП або ТОВ (які можуть бути приватизовані); дозвіл відкривати рахунки в комерційних банках; звільнення від аудиту на момент зміни статусу. Це золотий час для того, щоб безкарно «втратити» обладнання, будівлі, землю».

Схоже, процес автономізації в Києві запустили відповідно до законопроекту МОЗ, який медики назвали «інструкцією з безкарної приватизації лікарень».