Що врятує гривню від обвалу цієї весни

Весь лютий гривня втрачала в ціні та зрештою знецінилися до 27,2 грн за один безготівковий долар. Так, наприкінці місяця за вічнозелену валюту стали давати на 1,4 грн більше, ніж на початку. Котирування готівкового долара піднялися до 27,45 грн. Як ми писали в попередньому огляді, гривня спробує знайти зрозумілі орієнтири в економіці й політиці. На жаль, національна валюта нових орієнтирів явно не знайшла, а попередні частково втратила. НБУ випустив у світ черговий невиразний коментар, не піклуючись про дохідливості пояснень і можливість оцінити їх правдивість. Загальні фрази регулятора на кшталт «сезонний спад ділової активності», «політична нестабільність», на жаль, не дають нам жодних уявлень в грошах і термінах, скільки ще цей бардак триватиме. Розберемося з цим самі.

Правда — в цифрах

Щомісячне порівняння торгів міжбанківського валютного ринку показує, що обсяги продажів доларів США січня-лютого 2016 року на 21% менше за аналогічний період минулого року. У січні поточного року було продано на 1 млрд 200 млн дол. менше, ніж минулого року, а в лютому — на 770 млн дол. менше. Причому, якщо в минулорічному лютому Нацбанк лише тричі виходив з продажем валюти, а обсяг заявок на її купівлю становив всього 30 млн дол., то лютий 2016 року зібрав заявок вже на 363 млн дол., кількість виходів регулятора — 8, продано валюти на 216 млн дол. Таким чином, близько 4,7% всієї проданої за лютий валюти — це інтервенції НБУ.

З огляду на закритість статистики Нацбанку, річний характер допуску заявок для участі в аукціоні, неможливо об'єктивно оцінити, чи були розпродажі валюти ринковими, або ж формальним оформленням угоди на міжбанку з купівлі валюти державними корпораціями на кшталт «Нафтогазу» чи «Енергоатому», а то й просто необхідність випустити з країни потрібних людей з валютою. З пожвавлення лютневих торгів видно, що ділова активність починає підвищуватися в порівнянні з січневим провалом. Але пропозиції поки недостатньо, щоб задовольнити попит, та й обсяги менше торішніх. НБУ змушений скупо по чайній ложці згодовувати на міжбанк валюту, щоб стримувати попит, при цьому жадібно економлячи золотовалютні резерви.

Експорт продовжує скорочуватися

Статистика торгів на міжбанківському валютному ринку за останні два роки прямо вказує на хворобливий стан українського експорту, який продовжує згасати. Менше торги — скромніше виручка. А початок 2016 року ще й співпав з черговим витком торгової війни з Росією, блокуванням транзитних перевезень. Як заявила на засіданні Генеральної ради СОТ у Женеві торговий представник України Наталія Микольська, це знизило наш експорт на 80% до країн Середньої Азії, Кавказу, до Китаю та Монголії. І хоча є надія на відновлення транзитних перевезень, лютий пройшов під акцією блокади російських фур в Україні та українських у Росії. Для перевізників така ситуація — суцільні збитки. Для відправників — неотримання виручки за відправлений, але не доставлений товар.

Гривня — заручник політики

Те, що чиновники називають розпливчастим висловленням «політична нестабільність», у грошах відображається як недоотримані кошти: інвестиції в країну не йдуть, кредити теж. Гаразд, з інвестиціями зрозуміло — поки в Україні війна, черг з інвесторів все одно не буде. Хіба що поодинокі випадки. Але такий ризиковий інституційний інвестор, як МВФ, «допомога в останній інстанції», який уже вклав у нашу країну десятки мільярдів доларів, раптом став зволікати з видачею чергової порції грошей. А тут до ворожки не ходи — не буде чергового траншу, гривні довго не протриматися.

Для МВФ важливо, щоб підписаний з ним договір виконувався. А для цього необхідне поєднання кількох чинників: підтримка депутатами уряду і виконання останнім взятих на себе зобов'язань. Сам по собі навіть ідеальний Кабмін поодинці не в змозі виконати вимоги кредиторів — гроші-то видаються під певні структурні зміни економіки (реформи). Роль парламентарів створити умови (закони), а уряду — їх впроваджувати і виконувати, як і належить виконавчій влади. Якщо між двома гілками влади виникає конфлікт, що переростає в публічну гризню, зрозуміло, що очікування кредитора в таких умовах нездійсненні. Можна скільки завгодно слугам народу різних гілок влади на фотокамери демонструвати #МИРАЗОМ(хештег, введений на офіційній сторінці НБУ у Facebook на знак нібито солідарності з урядом), але кредиторів гаслами не обдуриш. Тим більше — селфі-фотками в соцмережах.

Гривню врятує «договірняк»

Ситуація з підвішеним Кабінетом міністрів, якому висловили недовіру, але у відставку не відправили, — такий саме юридичний виверт, як обізвати війну з Росією АТО. Адже країнам у стані війни кредити не дають, і правити в цей час Конституцію в демократичних країнах теж заборонено. Якби Кабмін відправили у відставку, то МВФ офіційно призупинив би співпрацю до появи нового уряду, формування зрозумілої більшості в парламенті, яка підтримує уряд, і гарантій, що раніше взяті на себе зобов'язання будуть виконуватися. З урахуванням попереднього досвіду міжнародних фінансових донорів, просто папірцям й обіцянкам вони вірити вже не стануть. Отже, зажадають позачергового звіту про виконану роботу, в тому числі щодо боротьби з корупцією і реформ управління. Отримають, природно, «липу» — влаштують публічну прочуханку, яку мовою дипломатії назвуть: «висловили невдоволення проведеною роботою» та «заклопотаність темпами проведення реформ». В результаті — грошей не дадуть, а висунуть умови: ввечері стільці (реальні результати), вранці гроші. З урахуванням швидкості руху внутрішніх шестерень такої мегабюрократичної машини, як МВФ, і горлопано-барижної поведінки депутатів з поправкою на їх чітко виражений шкурний інтерес, питання виділення настільки очікуваного траншу розтягнеться на рік. Це все за умови: без розпуску парламенту. З перевиборами — все ще гірше. Навіть не буду прогнозувати — повна «Пустка Смоґа» з орками, гоблінами, гномами й магами. Тому завдання, яке зараз вирішує президент, — технічно злити уряд, не давши МВФ юридичної можливості (офіційно) включити ручне гальмо. Неофіційно Україна і так поставлена ​​в режим очікування, але це не формальна процедура, а значить, завжди можна домовитися. Це якраз той рідкісний позитивний випадок, коли «договірняк» всередині парламенту спільно з «договірняком» із кредитором може врятувати гривню від різкого зісковзування вниз. Залишається тільки сподіватися.