МОЗ і смілива команда — допоможуть чи нашкодять

На відміну від Олександра Квіташвілі, діяльність якого на посаді міністра охорони здоров'я України навряд чи хтось назвав би бурхливою, нинішня в. о. глави відомства Уляна Супрун за справу взялася з американським прагматизмом і азартом. По-жіночому не обійшла увагою і саму будівлю: практично відразу став доступний другий вхід у МОЗ, закритий протягом останніх років; а також звернула увагу на Гіппократа, статую якого колишні співробітники символічно сховали в підвал. Незвично скромний одяг нового керівника чи не найбільш корупційного відомства і її спосіб пересування викликали жваве обговорення в соціальних мережах. Безумовно, навряд чи є прямий зв'язок між Супрун, що йде з рюкзаком за плечима пішки на роботу, і поліпшенням плачевної ситуації в українській медицині, але все ж українцям, які втомилися від дорогих атрибутів життя небожителів, ця картинка око радує.

Призначення Уляни Супрун заступником міністра охорони здоров'я стало майже для всіх несподіванкою, але навряд чи хтось міг припустити, що буквально через місяць вона пересяде в крісло міністра й почне виконувати обов'язки керівника відомства. Навперебій коментуючи це призначення, експерти в унісон твердили, що бачили її максимум на посаді заступника, що відповідає за медицину в зоні АТО. Тобто галузь, де екс-американка показала себе як професіонал (Супрун заснувала організацію «Захист патріотів», що опікується тренуваннями з тактичної медицині й забезпеченням українських бійців поліпшеними індивідуальними аптечками за стандартами НАТО).

У спробах знайти пояснення такому призначенню гіпотези висувалися різні. Адже призначити когось главою відомства, яке завжди було символом корупції, — це, як жартують британці, «призначити міністра у справах Північної Ірландії». Тобто посада, м'яко кажучи, неспокійна, де шанси загубити кар'єру зростають із швидкістю звуку. На думку більшості, неможливість створити свою команду стала головною причиною численних відмов кандидатів очолити МОЗ. Лікар-радіолог Уляна Супрун, яка, як вона сама розповідала, після продажу будинку в США протягом п'яти років подорожувала з чоловіком світом і мріяла колись осісти в Україні, не лише стала громадянкою нашої країни, а й погодилася очолити одне з найбільш корупційних відомств.

Квіташвілі свого часу дуже швидко усвідомив, що був надто оптимістичним у питанні реформування української медицини і йому навряд чи вдасться так само швидко повторити в Україні грузинські реформи. Зіткнувшись з українською реальністю, екс-міністр ностальгічно нарікав, що в його країні від ідеї до вирішення питання минала лише доба. Затримку реформи експат із Грузії пояснював бюрократичною мафією в держустановах, а також тим, що пакет реформ спочатку мають схвалити депутати, з якими непросто знайти спільну мову (знайти її, як показали подальші події, так і не вдалося). А ще — відсутністю своєї команди, адже заступники міністрові були нав'язані.

Кажуть, Супрун своїх трьох заступників ні з ким не погоджувала, 2 вересня Кабмін затвердив подані нею кандидатури. Представляючи свою команду громадськості, в. о. глави МОЗ написала на своїй сторінці у Facebook: «Тільки група людей зі спільними цінностями і баченням може не лише виграти бій, але й перемогти у війні. Затвердили трьох заступників міністра охорони здоров'я. Це професіонали, які своєю працею і знаннями довели, що вони зможуть взяти на себе відповідальність за зміни в медицині в Україні. Змінити цілу систему одна людина не може. Але це може зробити команда».

Так заступником міністра з питань медицини та організації медичної допомоги в АТО став Олександр Лінчевський (торакальний хірург, член Європейського товариства торакальних хірургів і Європейської асоціації хірургів травми і невідкладної хірургії. До призначення працював відповідальним хірургом політравми клінічної лікарні №17 у Києві. Є також медичним директором волонтерської ініціативи «Захист патріотів»).

Заступником із питань громадського здоров'я та євроінтеграції призначено Оксану Сивак (акушер-гінеколог у Центрі репродуктивного здоров'я Київської міської клінічної лікарні №1, координатор громадських медичних проектів в організації «Ініціатива Е+», консультант ВООЗ; протягом 12 років координувала клінічні дослідження в компанії PARAXEL у напрямках онкології, кардіології, ревматології, ендокринології). Сивак також брала участь у розробці закону про реабілітацію і стратегії розвитку національної системи крові. В. о. міністра охорони здоров'я анонсувала, що Сивак впроваджуватиме європейський досвід у Службі крові, громадському здоров'ї, біобезпеці та трансплантаційній медицині. А також працюватиме над втіленням вже ухвалених законопроектів, які досі не виконувалися.

Посада заступника міністра у напрямку реформ дісталася Павлу Ковтонюку (фахівець ВООЗ із питань реформи охорони здоров'я, викладач Школи охорони здоров'я НаУКМА. Працював проектним менеджером із реформи охорони здоров'я при Національній раді реформ. Брав участь у розробці Стратегії реформування охорони здоров'я на 2015–2020 роки та Концепції реформи фінансування охорони здоров'я). Наймолодший заступник уже анонсував впровадження системи державного медичного страхування з 2017 року, а найближчим часом пообіцяв представити план її введення, який передбачає серйозні зміни нормативної бази.

Ще один заступник Роман Ілик, який від перших днів працює з новим міністром, відповідатиме за фармацевтичний напрямок. У планах — запровадити для наших співгромадян відшкодування вартості за окремі позиції ліків (реімбурсацію). «Це означає, що хвора людина йде до лікаря, обстежується. Їй виписують медикаменти, отримує рецепт, з ним іде до аптечного закладу, де на пільгових умовах отримує ліки», — пояснює Р. Ілик. А ми сподіваємося, що цього разу українці отримають справжню систему відшкодування лікарських засобів, а не ще один корупційний проект під назвою «реімбурсація по-українськи».

Якщо говорити про команду Супрун загалом, то експерти практично одностайні в тому, що ці люди патріотичні, принципові, однак вони не мають управлінського досвіду. Двоє з них — активні учасники волонтерського руху. Наприклад, Олександр Лінчевський — лікар у Першому добровільному мобільному госпіталі ім. Миколи Пирогова (волонтерський проект, що бере початок із 2014 року, в рамках якого медики з усієї України їдуть працювати в зону АТО. Сьогодні медики допомагають військовим і цивільним у Луганській області в безпосередній близькості до лінії фронту). За свою волонтерську роботу Лінчевський отримав орден «За мужність» III ступеня.

Щодо управлінського досвіду, то за 25 років українську систему охорони здоров'я намагалися реформувати неодноразово, зокрема і професіонали з чималим багажем, однак наша медицина виявилася практично в точці неповернення. Говорячи про нову в. о. керівника МОЗ, багато хто акцентує увагу на тому, що українська система охорони здоров'я і ментальності відрізняється від американської, і це може стати найбільшою проблемою. З іншого боку, майбутня глава відомства два роки провела в активній діяльності в Україні і, здається, багато в чому розібралася. «Думаю, що я розумію механізм роботи системи і те, які зміни до неї потрібно внести. Ті, хто тут працює, не можуть вийти за рамки системи. Я як лікар із США можу подивитися на ситуацію більш об'єктивно», — зазначила Супрун в одному з інтерв'ю.

Авгієві стайні

Чистити авгієві стайні МОЗ Уляна Супрун розпочала майже одразу після свого призначення. Від займаної посади було відсторонено в. о. директора Державного експертного центру (ДЕЦ) Тетяну Талаєву. Рішення було ухвалено за результатами перевірки, яку провели 15 серпня сама Супрун і її заступник Роман Ілик. Причина звільнення — «порушення умов контракту, згідно з п. 8 ст. 36 КЗпП». Як відомо, Талаєву обрали на цю посаду в листопаді 2015-го в рамках конкурсного відбору. Однак ані повний список претендентів, ані склад конкурсної комісії оприлюднено не було.

Катастрофічну ситуацію з вакцинами, що склалася в Україні під час переходу на міжнародні закупівлі ліків, пов'язують також із тим, що значна частина з них не була сертифікована в Україні, а процес реєстрації через ДЕЦ займав дуже багато часу. До речі, спроби звільнити Талаєву робив ще попередник Супрун Віктор Шафранський. Новою в. о. глави ДЕЦ 16 серпня стала Тетяна Думенко, яка обіймала посаду директора департаменту раціональної фармакотерапії та супроводу державної формулярної системи ДЕЦ. Як кажуть, Думенко — подруга Талаєвої, а для вступу на нову посаду їй довелося перервати свою відпустку. Інформація на сайті МОЗ щодо цієї рокіровки чомусь з'явилася із запізненням.

Як повідомив заступник міністра охорони здоров'я Ілик, МОЗ найближчим часом планує оголосити конкурс на посаду генерального директора Державного експертного центру. До речі, конкурс на посаду керівника ДЕЦ оголошувався кілька разів. Так, у жовтні 2015-го конкурсній комісії довелося скасувати результати конкурсного відбору та оголосити початок нової процедури через те, що попередній керівник ДЕЦ Олена Нагірна була відновлена на посаді згідно з рішенням Апеляційного суду Києва. Пізніше її було звільнено за власним бажанням.

МОЗ також оголосило відкритий конкурс на посаду керівника Центру громадського здоров'я. Як повідомляється на сайті Міністерства охорони здоров'я, серед кваліфікаційних вимог до кандидатів, зокрема, вища медична освіта, підтверджений управлінський досвід, включно з управлінням персоналом щонайменше п'ять років на керівних посадах, досвід розробки стратегічних планів діяльності, бюджету організації, визначення пріоритетності заходів. Крім того, для здобувача вітається досвід ефективного спілкування з високопоставленими офіційними особами, представниками наукових та академічних кіл, міжнародних організацій, наявність сильних комунікаційних навичок, зокрема, здатність ефективно доносити проблематику громадського здоров'я до різних аудиторій. Перевага надаватиметься кандидатам із вільним володінням англійською мовою. Також претендент має представити конкурсну пропозицію розвитку Центру громадського здоров'я. Точна кількість поданих кандидатур на цю посаду поки невідома, однак є інформація про те, що однією з претендентів є доволі відома Наталія Низова, що обіймає сьогодні посаду директора ДУ «Український центр контролю за соціально небезпечними захворюваннями Міністерства охорони здоров'я України», а за сумісництвом людина з оточення Раїси Богатирьової («Ракурс» писав про це у статті «Реформа української медицини: останній цвях?»).

Квіташвілі свого часу мав великі плани на реформування української системи охорони здоров'я, але тим не менше він програв битву з бюрократичною і корупційною машиною, якій поки вдається «перемелювати» й відторгати всіх експатів. Чи стане Супрун і її команда винятком? Напевно, лише в тому випадку, якщо затримання винних будуть закінчуватися обвинувальними актами в суді й тюремними термінами. Коли історія з екс-заступником міністра охорони здоров'я Романом Василишиним (а вона — лише крапля в морі корупційної системи), якого було затримано під час отримання великого хабара і який, як з'ясувалося, щільно сидить на грошовому потоці, закінчиться зовсім не відновленням чиновника на посаді Апеляційним судом.