На українців чекає (пара)реформа медицини з американським акцентом

Відразу обмовлюся: стаття не про парамедиків і не про реформу швидкої допомоги. Як відомо, в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун анонсувала впровадження в Україні так званої американської моделі медичного обслуговування, де головне завдання швидкої — якомога швидше доправити пацієнта до найближчої лікарні для встановлення діагнозу й надання кваліфікованої медичної допомоги. Така небайдужа суспільству тема заслуговує на окремий матеріал і незабаром буде на «Ракурсі». Та поки що низка зауважень.

Скоріше за все, заявлену реформу швидкої допомоги нинішня в. о. міністра охорони здоров'я втілюватиме в життя українців за допомогою Тетяни Тимошенко, нинішньої голови Управління екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ. Тимошенко — одна з небагатьох глав департаментів МОЗ, кому вдалося не потрапити до когорти неугодних і незабаром звільнених пані Супрун. З першого погляду на займану нині посаду Тимошенко рішення виглядає цілком логічним. Другий погляд вже не такий оптимістичний: Тетяна Василівна за освітою бухгалтер, за міністра Олександра Квіташвілі дивним чином опинилася головою управління в Міністерстві охорони здоров'я. А також подруга заступника міністра відомства Оксани Сивак.

Майже одразу після вступу на посаду Супрун у МОЗ почалося, образно кажучи, генеральне прибирання, що призвело до низки звільнень. Якими принципами керувалася нова глава відомства — невідомо. Подейкують, єдиною людиною з попередньої команди МОЗ, якій Супрун довіряє, є Ігор Перегінець. Якщо це так, легко припустити, що чекає на українську медицину в осяжному  майбутньому. Читачам нагадаємо, що протягом року на посаді заступника міністра охорони здоров'я Квіташвілі саме Перегінець відповідав за ключові питання у відомстві: освоєння кредиту від Світового банку на 215 млн дол., перехід на міжнародні закупівлі ліків та низку інших не менш важливих напрямків. Особливо запам'ятався скандальною історією із замороженою-розмороженою вакциною від поліомієліту. Під час цієї цинічної кампанії тури масової вакцинації тривали попри море негативних фактів, що спливли: щодо неналежного зберігання вакцини, всупереч епідемії грипу, смерті дітей після щеплення. Зрештою Україні також довелося утилізувати решту вакцини — обізнані знають, що ціна цього процесу часто-густо дорожча за саму вакцину.

Перегінець відповідав за міжнародні закупівлі лікарських засобів, на які українці покладали величезні надії, особливо ті, для кого препарати просто життєво необхідні. Здавалося би, перед Україною постав шанс наступити на горло гідрі корупції, провести закупівлі ліків за прозорими процедурами, забезпечити наших співгромадян безперервним постачанням медикаментів, маленьких українців — якісними вакцинами. Проте очікування й реальність, на жаль, не співпали.

Настільки серйозну справу в нашій країні довірили трьом міжнародним організаціям — ПРООН, ЮНІСЕФ і не дуже відомому в Україні королівському британському агентству Crown Agents. Останнє опікувалося програмою дитячої та дорослої онкології. Можна сміливо стверджувати, що ці закупівлі провалені. Вже мало хто згадує про обіцяну експертами й вигукувану громадськими активістами економію бюджетних коштів (до 40%) внаслідок передачі держзакупівель міжнародним посередникам. От уже три місяці, як закуплені онкопрепарати лежать на складах київської митниці. На сайті МОЗ 12 вересня з'явилося повідомлення, що «доставка зазначених ліків онкохворим дітям затримується через відмову ТОВ «Людмила Фарм» здійснити всі необхідні митні процедури». Поки в Україні тривають підкилимні ігри, діти, чию хворобу навряд чи можна попросити ще трохи зачекати, лишаються без ліків.

Якщо згадати всю міжнародно-закупівельну історію із самого початку, то ще в лютому 2016- го громадські працівники, пацієнтські і благодійні організації почали бити на сполох: Crown Agents збирається закупити для українського ринку препарати індійського походження, м'яко кажучи, сумнівної якості, а по правді кажучи, так звану «крейду». Ці ліки випускалися і реєструвалися в Україні фірмами, пов'язаними з фармацевтичним мафіозним гуру Борисом Литовським. Після великого скандалу МОЗ змушено було призупинити закупівлю цих препаратів, а для перевірки обставин реєстрації сумнівних лікарських засобів зібрати робочу групу. Такі танці з бубнами природно спричинили проблеми із закупівлею близько 16% номенклатури з дитячої та дорослої онкології.

Це ще не все. В одній із статей «Ракурс» писав, що Crown Agents закупила ліки за програмою онкології... у наших дилерів. Тобто у фармацевтичної мафії. Простіше кажучи, все залишилося як раніше, тільки тепер ще й Crown Agents знімає пінку, взявши за роботу свій відсоток. І як не прикро, але не можна не відзначити, що фарммафія працювала набагато швидше. Певне, за великим рахунком батькам, які б'ються за життя своїх дітей, однаково, хто закуповує ліки і в чию кишеню осяде прибуток, — аби препарати працювали і просто були.

Постала ще одна проблема. Закон про міжнародні закупівлі ухвалювався поспіхом, без належного аналізу, що призвело до плутанини з питанням: чи мають ліки, закуплені для України міжнародними організаціями, обкладатися ПДВ у 7% (як і вся решта препаратів)? У законі написано, що не мають. Однак механізм виконання закону прописаний таким чином, що в разі закупівлі в українських дистриб'юторів такий податок з'являється. Всі ці нюанси спливли вже після торгів, на торги українські дистриб'ютори подали заявки без ПДВ. Ось і відповідь на питання, чому такі довгоочікувані ліки припадають пилом на митних складах вже 90 днів.

А що ж Перегінець? Наразі він далеко від батьківщини. Ігор Богданович перебуває в Копенгагені, де, мабуть, лікує «хворобу брудних рук», ну і за сумісництвом бореться із туберкульозом в рамках ще одного проекту ВООЗ.

Повернемося до звільнень у МОЗ. Нерадісну звістку Уляна Надія Супрун та її заступник Роман Ілик хором озвучили в. о. директора Державного експертного центру (ДЕЦ) Тетяні Талаєвій під час перевірки її відомства, прямо на робочому місці. Офіційна версія звільнення — недостатня кваліфікація. Проте ходять наполегливі чутки, що справжня причина в іншому. Одна із сьогоднішніх вимог до глави цього відомства — прискорена реєстрація вакцин для дітей, які не підпадають під дію закону про спрощену реєстрацію лікарських засобів. Катастрофічну ситуацію із вакцинами, що склалася в Україні під час переходу на міжнародні закупівлі ліків, чимало експертів пов'язують також із тим, що більша частина з них не була сертифікована в Україні, а процес реєстрації через ДЕЦ займав багато часу. Напевно, кваліфікація нинішньої в. о. директора ДЕЦ Тетяни Думенко дозволяє їй оперативніше вирішувати поставлені новою главою МОЗ завдання. А ми нагадаємо, що багато в чому саме від ДЕЦ залежить, якими лікарськими препаратами українці будуть лікуватися й наскільки якісними вакцинами робити щеплення свофм дітям.

16 серпня МОЗ оголосило відкритий конкурс кандидатів на посаду генерального директора ДП «Центр громадського здоров'я». Попри заявлену відкритість і те, що термін подачі документів сплив 29 серпня, інформації про те, хто претендує на цю посаду, досі немає. Однак стало відомо, що однією із яскравих претендентів заявлена Наталя Низова, яка сьогодні обіймає посаду директора ДУ «Український центр контролю за соціально небезпечними захворюваннями Міністерства охорони здоров'я України». Подейкують, Супрун підтримує саме цю кандидатуру, знову ж таки, з подачі Перегинця. Не можна не погодитися, що Наталя Миколаївна має довгий послужний список: доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України. А ще Низова — лікар-гінеколог, як і її подруга, екс-глава МОЗ Раїса Богатирьова. Однак, будучи соратницею Богатирьової, Низова навряд чи й гадки не мала про розпилювання бюджетних грошей. Як відомо, колишній міністр охорони здоров'я України Богатирьова заочно арештована за розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах і оголошена в міжнародний розшук. Не потрібно бути провидцем, аби розуміти, до чого призведе таке призначення. Навряд чи українська медицина стане «такою, як у моїй країні», як любить повторювати Уляна Супрун.