Наскільки безпечний ботокс. Як ботокс працює в організмі

Ботокс — препарат для боротьби зі зморшками й нервово-м'язовими розладами — заведено вважати цілком безпечним. Лікарі застосовують його доволі широко, без зайвих побоювань наслідків, оскільки це ефективне і водночас тимчасове вирішення справжніх і вигаданих проблем.

Однак нещодавнє дослідження Вісконсинського університету в Медісоні додало сумнівів щодо того, як саме ботокс працює в організмі. Так, заведено вважати, що препарат залишається в місці ін'єкції, проте тести на тваринах показали, що він здатний переміщатися між нервовими клітинами. Цілком імовірно, що в людському організмі ботокс теж не залишається в одному місці.

Це побоювання не нове. Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) ще в 2009 році видало попередження про безпеку, де сказано, що токсин «може поширюватися з місяця ін'єкції, викликаючи симптоми ботулізму», включно з м'язовою слабкістю й утрудненим диханням, які можуть проявитися за кілька годин або навіть тижнів після ін'єкції.

Ботокс — це торгова назва ботулінічного токсину типу А, нейротоксину, здатного викликати ботулізм — захворювання, що паралізує м'язи й може виявитися смертельним. Схвалення FDA ботокс вперше отримав для лікування таких захворювань, як м'язові спазми, надмірна пітливість пахв і нервовий тик очей.

У 2002 році FDA схвалило застосування препарату ботокс в косметичних цілях — для зменшення зморшок, насамперед вертикальних складок між бровами. Однак з цією метою ботокс застосовувався косметологами ще до офіційного дозволу регулятора.

У 2001 році продажі ботоксу злегка перевищували 300 млн доларів, тоді як у 2015 році ця цифра сягнула 1,9 млрд доларів.

Історія застосування ботоксу відрізняється дивовижною безпекою препарату. Згідно з дослідженням 2005 року, в період з 1989 по 2003 рік FDA було відомо всього лише про 36 випадків серйозних побічних ефектів, пов'язаних з косметичним використанням ботулотоксину. Причому 13 із цих пацієнтів мали захворювання, що могли спровокувати таку реакцію на препарат.

«Застосування будь-якого медикаменту пов'язане з певними ризиками, але ботокс дійсно зарекомендував себе як дуже безпечний препарат, — зазначає Хейлі Гольдбах (Hayley Goldbach), лікар-дерматолог із Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі. — Особливо якщо врахувати, що до ін'єкцій ботоксу вдавалися десятки мільйонів пацієнтів».

Дослідження Вісконсинського університету було проведено для того, щоб перевірити, чи залишається токсин у місці ін'єкції або ж здатний мігрувати. Фахівці вивчали два штами ботулінічного токсину. На прикладі мишачих нейронів вони довели, що молекули токсину здатні переміщатися між різними нервовими клітинами.

«Щойно ці токсини потрапляють у нейрон, частина токсину починає діяти всередині цього нейрона, але інша частина здатна пересуватися — від першого нейрона до пов'язаних, — пояснює головний автор роботи Едвін Чепмен (Edwin Chapman), дослідник Медичного інституту Говарда Г’юза, професор неврології у Вісконсинському університеті в Медісоні. — Іншими словами, ці токсини фактично переміщуються між пов'язаними мережами нейронів».

Разом з тим, за словами професора, залишається невідомим, як далеко може подорожувати токсин. Не виключено, що це залежить від дози та інших чинників.

Тим часом лікарі не бачать приводу для занепокоєння. Навіть якщо токсин здатний переміщатися між нервовими клітинами, малоймовірно, що це призведе до ускладнень далеко від місця ін'єкції, вважає Кетлін Суцці (Kathleen Souzzi), викладач дерматології в Єльській школі медицини. Тобто людина не матиме проблем з диханням після ін'єкції ботоксу в обличчя.

«Ускладнення трапляються рідко, а коли й трапляються, то зазвичай пов'язані з місцевим поширенням токсину. Це може призвести, наприклад, до опущення повіка, оскільки блокується більше м'язів, ніж планувалося», — пояснила лікар.

Гольдбах каже, що експеримент проводився на мишачих нейронах у лабораторних умовах, тож зовсім не факт, що токсин поводиться аналогічним чином у живому організмі, тим більше в людському. «Вони не вивчали людей, тому їхні результати не обов'язково мають бути екстрапольовані за межі лабораторії, — зазначає вона. — Крім того, навіть якщо міграція є, необхідно знати, як далеко, а також наскільки це суттєво або небезпечно».

Чепмен вважає, що потрібні інші дослідження, які покажуть, як токсин поводиться з нервовими клітинами людини. «Це важливе питання, — каже він. — Тепер ми точно знаємо, що токсини можуть рухатися від нейрона до нейрона, і це лише початок, а не кінець».

Для пацієнтів з такими виснажливими захворюваннями, як хронічна мігрень, ботокс може стати справжнім порятунком. У таких випадках переваги переважують ризики.

«Пацієнтам, які постійно живуть із болем, варто спробувати ботокс, — вважає співавтор дослідження Єва Бомба-Варшак (Ewa Bomba-Warczak), докторант з неврології у Вісконсинському університеті в Медісоні. — Деякі пацієнти просто не мають іншого вибору».

Наразі немає альтернативних ботоксу препаратів, які були б настільки ефективними. І ефект від нього все одно тимчасовий, тож навіть якщо токсин переміщається між клітинами, він не залишається в організмі назавжди.

«Щоб це не звучало так загрозливо, варто знати, що всі токсини мають обмежений термін життя, — заспокоює Чепмен. — У більшості пацієнтів, незалежно від того, як застосовується ботокс, він у кінцевому підсумку буде зруйнований організмом».

Переклад: Людмила КРИЛОВА

Джерело: https://www.theguardian.com/lifeandstyle/2016/aug/27/botox-safe-new-research-testing-toxins-fda