Незаконний видобуток бурштину взяли під контроль — депутати і кримінал

У квітні під час візиту генерального прокурора України Юрія Луценка на Рівненщину він спочатку повідомив, що ситуація з видобутком бурштину в області врегульована, а згодом виправився: «Я не можу сказати, що остаточно покінчено із «бурштиновою мафією».

Так і є насправді. Жоден український правоохоронець не візьметься заявити про врегулювання ситуації з видобутком сонячного каменю.

Втім, минулого місяця Юрій Луценко прозвітував про викриття злочинної організації, яка наживалась на видобуванні бурштину-сирцю. За його словами, загалом було проведено 183 обшуки, вилучено готівку, зброю, бурштин, чорну бухгалтерію і схему розподілу коштів, а до кримінальної відповідальності притягнуто 31 особу.

Генпрокурор сказав, що серед підозрюваних — екс-заступник прокурора Рівненської області, колишній керівник Сарненської місцевої прокуратури та низка керівників районних прокуратур, відділів поліції та працівників СБУ. Однак, як пише місцеве видання «Четверта влада», гучна справа причетного до кришування нелегального видобутку бурштину екс-очільника відділу «К» Рівненського та Житомирського СБУ Олега Назарука «зависла» в повітрі і її можуть закрити. На запитання, як так сталося, Луценко знизує плечима, зауважуючи, що у справі «кришувальника бурштину» є проблеми з легальністю доказів. Однак 16 травня військова прокуратура ГПУ все-таки відзвітувала про закінчення досудового розслідування та спрямування цієї справи до Печерського районного суду Києва. Про успіхи прокуратури в інших аналогічних бурштинових справах наразі невідомо.

Тож «Ракурс» вирішив дізнатися, що зараз відбувається у бурштинових районах Рівненщини. Таке запитання на умовах анонімності ми поставили мешканцю Клесова (Сарненський район) — однієї зі столиць клондайку.

Що чути у Клесові

«Я там живу. У Клесові зараз ситуація така, що роблять [копають] на «болоті» — це за селом є така територія, де раніше торфобрикетний завод видобував торф. Там розташоване урочище Баньки. І ось на цьому урочищі знайшли нові поклади бурштину — «п’ятак», як копачі його називають. І справи тут ще гірші, ніж у Гальбині були два роки тому. Людей просто тьма. Там всі села навколишні «працюють». «Кришу» вони не платять, платять тільки місцевим — «старшим», хто повикопував там канави», — розповідає мешканець Клесова.

За його словами, місцеві старателі це місце знайшли й тепер беруть плату за вхід на клондайк.

«Наприклад, на облаштування канави у них пішло 2–3 тис. дол., а вони зберуть десь 50 тис. дол. за вхід і використання обладнання з людей, які хочуть пройти на це місце видобутку. Вхід туди коштує від 100 до 500 дол. Працюють і серед білого дня, цілодобово. Поставили на в’їзді в урочище не те що блокпост, але стоять на машині й просто збирають гроші за вхід», — додає він.

Житель Клесова розповідає, що миють бурштин на «болоті» масово — ринули і діти, і пенсіонери, так, як у Гальбині колись. Дійшло до того, що між власниками помп, котрі там працюють, виникають конфлікти з населенням, з пенсіонерами, які просто потихеньку підходять і намагаються «приєднатися» до копанки.

«Власники помп їх відганяють, доходить і до бійок, вже побили кількох пенсіонерів і жінок. Чи є у бурштинокопачів зброя — це взагалі не питання. Навіть у дрібних копачів, навіть у підлітків. Не кажучи вже про власників так званих фірмочок, які мають по 5–10 помп. Зброї дуже багато. Тут варто зауважити, що значна частина копачів, що володіють зброєю, бачать у всіх ворогів, всіх підозрюють, та й між собою ж треба змагатися», — зазначає наш співбесідник.

Поліція абсолютно не втручається

Клесівчанин розповідає, що поліція у всю цю ситуацію з нелегальним видобутком бурштину у прилеглих до села районах абсолютно не втручається.

«Поліція не втручається зовсім. Оці слова Луценка про «вирішене питання з бурштином», то хіба на їхню користь... Ситуацію цілком контролює кримінал. Місцеві контролюють клондайк конкретно в урочищі Баньки. А у Гальбині свого часу ситуація як змінилася — просто через Рівненську обласну раду ухвалили рішення про видачу окремим фірмам дозволів на проведення геологорозвідувальних робіт. Кілька компаній отримали допуск на бурштинові землі Гальбина. Ці фірми — той самий кримінал, що був раніше, тільки тепер вони мають офіційні дозволи. Добре відомо про це нардепу з фракції «Батьківщина» Сергієві Євтушку, який раніше був мером Сарн», — каже мешканець Клесова.

Мережа збуту

На місці працюють місцеві скупники, які забирають товар у копачів, а далі продають його рівненським. Нині їх трохи поменшало. Але в кожному селі — у Клесові, Дубровиці, Рокитному та ін. — є свої місцеві скупники.

«Наприклад, у Клесові людина, яка не залучена до бурштинового бізнесу, може без проблем вказати щонайменше 20 скупників. Звичайно ж, їх більше. І скупники є різні, одні купують сирий матеріал, інші — вже готові кульки з бурштину. Всі вони мають свого партнера з Китаю чи Рівного, Луцька, Києва. Китайці іноді приїжджають, скуповують товар і зникають. Є люди, які продають бурштин у соцмережах. Але це, скоріш за все, молодь, яка шукає нові ринки збуту і хоче дорожче продати бурштин, бо ціни падають. А серйозні перекупи не підуть у соцмережі. Їм навіть наперед гроші привозять за потрібний товар», — каже житель бурштинового села.

Щодо вартості, то взимку копачі жалілися на низькі ціни й на те, що скупники дуже сильно перебирають товар. Коли багато пропозиції, то й попит падає. А зараз мовчать...

Як сонячне каміння потрапляє в Польщу

«Луцьк і Рівне зазвичай мають свою зміну на кордоні. І польські прикордонники так само замішані. Той факт, що знаходять на кордоні, означає, що щось не поділили, або якась не та зміна прикордонників потрапила. Вивозиться дуже багато і щодня. Ці машини проїжджають ніби як дипломатичним коридором, вони не стоять у черзі, як усі люди. Є спеціальний пароль. Вони під’їжджають до митника, називають пароль, їх пропускають. І так само з польського боку — вони мають окремий коридор, просто проїжджають без жодної перевірки. Ці начальники змін називають, які машини з якими номерами треба пропустити, і все», — розповідає джерело.

Житель Клесова переконаний, що загалом, з огляду на обсяги бурштину, які необхідно вивести з країни — чи то в Китай, чи то в Польщу, адже вони залишаються головними ринками збуту, — зрозуміло, що влада все добре знає.

Нардепи, правоохоронці та інші чиновники — поціновувачі бурштину

«Те, що кажуть по телевізору, те, що нам розповідають, насправді... це такий театр, ніби нам ілюзіоніст демонструє фокус. Насправді це все замилювання очей. Всі ноги ростуть вгору, на самісінький верх, де добре володіють інформацією про обсяги видобутку», — вважає мешканець села.

З його слів, між місцевими ходять чутки, що у Сарненському районі прослуховуються телефони близько трьох тисяч осіб. Саме тому зараз ніхто не вживає слово «бурштин» — кажуть «йдемо копати картоплю» чи ще щось подібне.

«У Клесові, наприклад, є група бурштинокопачів, це люди депутата Рівненської облради. Створено громадську організацію «Полісся». Фактично вона виконує роль охоронної фірми. Нардепи Андрій Лозовий та Ігор Мосійчук у нас стабільно часто бувають — он нещодавно бачив Мосійчука на заправці у Сарнах», — зазначає житель Клесова.

Рівненська обласна рада віддала вже понад 450 га багатих на бурштин земель фірмам, які, як пишуть місцеві ЗМІ, пов’язані з нардепом Сергієм Євтушкомта екс-начальником міліції Волині Віктором Лисюком.

Місцевий житель розповідає, що сарненський нардеп Євтушок, який проштовхував у Рівненській облраді голосування за надання певним фірмам дозволів на проведення геологорозвідувальних робіт у бурштинових районах, свого часу мусив залучитися підтримкою більшості депутатів. Фірми проштовхнути не вдалося б, якби, передусім, не депутати-радикали, без яких забракло б голосів. «Депутати з БПП це рішення також підтримали, «Батьківщина» і свободівці теж проголосували «за». Коли голосували ще за надання дозволів першим двом фірмам, представники «Батьківщини» спочатку не проголосували, потім оголосили перерву, а після перерви це питання успішно вирішили», — зазначає житель Клесова.

Бурштиновий рай у заповіднику

Урочище Баньки, про яке розповідав мешканець Клесова, розташоване на території гідрологічного заказника «Сомине». Цей заказник площею 9799 га з болотистими масивами розташований у межах Сарненського району, на північ від Клесова. З 2003 року заказник є частиною Рівненського природного заповідника. На запитання, чи знає керівництво заказника, що коїться у них під носом, мешканець Клесова багатозначно посміхається.

Як повідомляє прес-служба прокуратури Рівненської області, 4 травня правоохоронні органи Рівненщини провели нараду «щодо вирішення актуальних проблем північних районів області та протидії незаконному видобутку бурштину». На нараді були присутні керівник Сарненської місцевої прокуратури Ярослав Баглєй, представники служб держгеокадастру та водного господарства, начальники територіальних відділів поліції, директори лісових господарств. Як пише прес-служба прокуратури, чиновники констатували розповсюдження незаконного видобутку надр у Березнівському, Володимирецькому, Дубровицькому, Рокитнівському, Сарненському та Зарічненському районах області. Констатували та й розійшлися.