Уявні перемоги міністра Данилюка

Під кінець року заведено підбивати підсумки. Одні говорять про свої перемоги, інші — про проблеми. На прес-конференції 19 грудня міністр фінансів Олександр Данилюк розповідав про свої досягнення. Проблеми в очолюваного ним відомства перебувають у паралельній площині й не пов'язані з безпосереднім виконанням обов'язків керівника. Головних перемог, за словами міністра, три: початок цього року прозорого відшкодування ПДВ, блискуче розміщення єврооблігацій і шокуюче своїм раннім терміном ухвалення бюджету на наступний рік.

Почнемо по порядку. «Прозоре відшкодування ПДВ зараз є реальним», — заявив Данилюк і швидко підрахував, що з моменту запуску системи вже відшкодовано 83 млрд грн.

Автоматичне повернення ПДВ спочатку виглядало дуже сучасно і перспективно, проте вже перші місяці роботи показали перебільшеність «автоматизації» системи повернення податку. Чиновниками було вигадано просту схему блокування податкових накладних. Податок відшкодовується усім, окрім тих, у кого накладні заблоковані. Бізнесмену для розблокування накладних потрібно звертатися до підлеглих Данилюка — до ДФС — і давати роз'яснення, чому блокування було помилковим. Корупційна складова тут очевидна.

В результаті з'явилася сучасна послуга з розблокування накладних — вона є навіть в інтернеті, коли проблема вирішується за відсотки від загальної суми. Непогано було б, щоб український міністр, який швидко рахує цифри, визначився, скільки мільярдів сплачено за ці послуги. Зрозуміло, що в нашій країні, де всі контролюючі органи завжди були орієнтовані тільки на хабарництво, важко було очікувати на якийсь прорив, але ставити собі в заслугу те, що працює сяк-так, — це очевидне нахабство.

У цивілізованому світі будь-які контакти з перевіряючими державними органами засновані на презумпції невинності громадянина. Будь-який бізнесмен, допоки його вину в несплаті податків не доведено, вважається добропорядним платником податків. У нас же це не так. Якийсь чиновник з фіскальної служби натисканням клавіші запускає процедуру взяткоотримування, а життєрадісний керівник Міністерства фінансів нахабно звітує про свої перемоги. Теоретично, податкове відомство має довести в суді, що бізнесмен не платить податки, — тільки тоді зміниться ще радянський принцип винуватості кожного перед державою.

Щодо великих грошей, отриманих від випуску єврооблігацій, міністр сказав таке: «Це підтвердження того, що Україна за останні три роки зробила багато важливих реформ, ми відновили і стабільність нашої фінансової системи, а також довіру інвесторів», маючи на увазі рекордно велику суму, розміщену на рекордно тривалий строк.

Але і з розміщенням євробондів не все так радісно. У вересні Україна випустила 15-річні єврооблігації на 3 млрд дол. Понад половину отриманих коштів було витрачено на обмін і викуп облігацій з погашенням у 2019 і 2020 роках, які було випущено у складному для країни 2015 році. Нові облігації випущено під 7,375% річних. Гроші, які виділяються МВФ, коштують у п'ять разів дешевше, але натомість іноземці вимагають виконання даних нами обіцянок.

У жовтні нинішнього року, на панельній дискусії в аналітичному центрі Atlantic Council у Вашингтоні, оптимістичний український міністр казав, що країна отримає недорогі гроші ще до Нового року. «Я реалістично оцінюю отримання траншу цього року», — сказав глава Мінфіну, маючи на увазі можливий переказ від МВФ.

Іноземців насамперед турбує можливість України обслуговувати свої борги — ось вони й наполягають на проведенні земельної реформи та створенні антикорупційного суду, розраховуючи, що це допоможе пожвавити інвестиційну привабливість нашої держави.

Є таке поняття, як індекс інвестиційної привабливості держав. За оцінкою Європейської бізнес асоціації, в Україні цей показник за підсумками другого півріччя нинішнього року становив 3,03 бала за п'ятибальною шкалою, тоді як півріччям раніше — 3,15 бала. Це було перше падіння індексу за кілька років. До інвестиційної привабливості Міністерство фінансів має безпосередній стосунок, і дивно, що глава відомства не помітив цих негативних змін.

А ось до третьої перемоги — бюджетної — Мінфін точно не має жодного стосунку. Міністерство готує річний фінансовий план (це прямий обов'язок фінансових чиновників), який ухвалює Верховна Рада. «Він вперше побудований на трирічній декларації. Бюджет не треба приймати під ялинку. Бюджет було ухвалено 7 грудня, і це для України добре», — сказав Данилюк.

Вплинути на швидкість ухвалення держбюджету глава Мінфіну не зможе ніяк. У Раді кілька сотень таких Данилюків, і всі швидко ухвалені рішення свідчать лише про закінчення торгів між силами, що перебувають на вершині законодавчої влади. Протягнути через Раду схему трирічної декларації — завдання непосильне для звичайного українського міністра.

Є у міністра, за його словами, й інші перемоги та успішні дії — наприклад, націоналізація «ПриватБанку». «Я пам'ятаю ці події. Ми успішно впоралися. Якщо зараз подивитися, то завдяки злагодженій роботі міністерства нам вдалося уникнути всіх ризиків, які були на той момент. Банк розвивається, запускає нові продукти і є зразком нового корпоративного управління», — вважає Данилюк.

Подібні «перемоги» важко коментувати, особливо на тлі мільярдних виграних нещодавно позовів в українських судах у цього банку. Якщо вважати подібне «зразком корпоративного управління», то будь-яка нормальна людина відмовиться від участі в такій корпорації.

Наша держава — економічний аутсайдер. Виступи зі звітами ключових міністрів окрім єлею, що виливається на голови, повинні нести конструктив і тверезу оцінку власної діяльності та показувати шляхи виходу суспільства з маргінального положення. Міністру фінансів варто було б зосередитися не на своїх уявних перемогах, а на обговоренні з суспільством проблем і пошуку їх вирішення.