Електроенергія: тарифне свавілля
https://racurs.ua/ua/1861-elektroenergiya-taryfne-svavillya.htmlРакурсЗ квітня нинішнього року буде встановлено нові правила гри на енергоринку України. Для промисловості та бізнесу зросте вартість електроенергії, а власники розподільних компаній незаслужено отримають додаткові прибутки. На впровадженні нової методики розрахунків вартості електроенергії наполягають міжнародні спонсори нашої країни — передусім МВФ.
Ця методика отримала назву RAB-регулювання (Regulatory Asset Base — регульована база активів). В Угоді про асоціацію України з ЄС була Директива 2009/72/ЄС, в якій зазначено, що прибуток енергокомпаній фіксується на декілька років, а його обсяг обчислюється як певний відсоток від вартості енергоактивів.
Головними завданнями такого регулювання є стимулювання інвестицій у модернізацію зношеного обладнання, а також приведення в хороший стан старих мереж. Нормативна база, необхідна для переведення енергопостачальних (обленерго) і водопостачальних (водоканали) компаній на стимулююче RAB-регулювання набула чинності з 12 січня 2018 року. На сьогодні кілька обленерго вже заявили про підготовку до переходу на нову методику з 1 квітня. Зокрема, «Чернігівобленерго», «Львівобленерго», «Прикарпаттяобленерго», «Сумиобленерго» та «Вінницяобленерго» повідомили про те, що вже провели необхідні для переходу громадські слухання 29 січня — 1 лютого.
На перший погляд все виглядає непогано, але, прикриваючись європейськими директивами, монополісти, які продають електроенергію в Україні, збираються заробити просто і швидко десятки мільярдів, не докладаючи до цього жодних зусиль. Прізвища тих, хто прагне легкого заробітку, добре відомі. Обленерго в нашій країні належать Рінату Ахметову, Костянтину Григоришину, Ігорю Коломойському, Ігорю та Григорію Суркісам, Юрію Бойку і групі VS Energy, до якої входять росіяни Євген Гінер, Михайло Воєводін та Олександр Бабаков — депутат Держдуми РФ, який голосував за анексію Криму.
Як приклад: «Чернігівобленерго», що належить Коломойському і Григоришину, пропонує підвищити тариф на передачу електроенергії для споживачів другого класу (ступінь напруги нижче за 35 кВт-год, або не найбільші споживачі) з 359,7 грн до 1257,2 грн за МВт-год, тобто в 3,5 разу. Тариф для споживачів першого класу (великі споживачі) виросте в півтора разу. Плановане подорожчання постачання електроенергії особливо торкнеться оптових споживачів. Миттєво це зростання буде закладено в кожен продукт — від товарів щоденного споживання до контрольованих державою тарифів. Поки заявки на перерахунок подали структури трьох олігархічних угруповань, завтра за цією схемою працюватимуть всі.
У підвищенні цін немає нічого страшного, потрібно просто пояснити людям причини дій і зробити прозорим механізм. Сьогодні електроенергетика всієї країни працює за архаїчною схемою «витрати +», в якій джерелом фінансування інвестпрограми є тариф, і монополістам вигідно роздмухувати свої витрати. Більше витрат — більше інвестицій. Прибуток у старій схемі акціонерам зовсім не передбачався. Власники обленерго заробляли закупівлями товарів і послуг у афілійованих фірм за завищеними цінами. Гроші йшли в офшори й перетворювалися на іноземні інвестиції. Ще один, більш низький спосіб заробітку заснований на прагненні під'єднувати до електромереж нових користувачів, що завжди робилося за хабарі. Таким чином, непогано почувалися всі щаблі енергетичного менеджменту.
Законодавчі рамки для впровадження RAB-регулювання — методики, яка існує на Заході вже 20 років, — в Україні були встановлені ще в дореволюційному 2012 році шляхом внесення змін до закону «Про природні монополії». Тоді пропонувалося визначити регуляторну норму доходу на рівні від 0% до 2% на існуючі активи і 14,8% — на новостворювані. Однак ще за опального Януковича український Кабінет міністрів у 2013 році відмовився від використання нової методики, очевидно, через наслідки у вигляді зростання тарифів для споживачів, що відразу позначилося б на ставленні народу до влади.
Сьогодні творчі українські чиновники з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), під керівництвом Дмитра Вовка вирішили зробити хід конем. Фактично в кінцеву ціну буде закладено прибуток у 12,5% і на «старі», і на «нові» активи. Спочатку прибуток на «старі» активи у НКРЕКП планували встановити в розмірі 5%, але пізніше відкинули сумніви й вирішили піти ва-банк. Вже як гуляти, то гуляти.
Поясню, в чому підступ. Обленерго не завжди були приватними структурами. Вони продавалися за гроші. Причому вартість приватизації державних активів можна легко згадати. Кілька років тому НКРЕКП переглянула методику оцінки «старих» активів. Вартість їх усіх виросла щонайменше вдвічі, і сьогодні прибуток власників цих «старих» активів помітно зросте. Ми, як приклад, вчепилися в «Чернігівобленерго»: 25% акцій цієї структури купили за 223,4 млн грн. Тобто на момент купівлі загальний актив оцінювався у 893 млн грн. При цьому НКРЕКП оцінила «старий» актив «Чернігівобленерго» у 6,1 млрд грн. І 12,5% прибутку можна буде отримувати не з тієї суми, яку витратили на купівлю обленерго, а вже з 6,1 млрд грн.
Можна порахувати такі невідповідності по кожній угоді з купівлею олігархами енергетичних активів. Результат таких підрахунків перевищить 30 млрд грн або 1 млрд євро. Цей бонус збираються виділити на допомогу зубожілим власникам українських енергоактивів, і пошириться він на майбутні приватизовані залишки української енергетики.
«Старі» активи не можуть нічого не коштувати. У Словаччині, наприклад, на них нараховують 6%, у Польщі — 9%, у Франції — 7,3%. Завищений український відсоток — чергове ноу-хау молодого чиновника з НКРЕКП.
Тарифи під абревіатурою RAB дуже швидко в нашій країні охрестили «рабськими». Українські чиновники в будь-якому проекті, навіть у тому, що стимулює інвестиції і вже відпрацьований у в світі, здатні знайти зручні для себе моменти, а заодно перекреслити будь-яку здорову ідею.