Приватизація в Україні: від стагнації до занепаду

В Україні активно використовується порочний спосіб менеджменту. Люди не призначаються на посаду, а виконують обов'язки, перебуваючи на ній. Це дозволяє не турбуватися про результати своєї діяльності, просто отримуючи заробітну плату. Причому зарплата може бути величезною і відкритою, як у в. о. голови правління «Укрзалізниці» Євгена Кравцова, так і покритою таємною оцінкою праці, як у в. о. глави Фонду держмайна Віталія Трубарова. Але і в першому, і в другому випадку відповідальність чиновників з приставкою в. о. абсолютно мінімізована. Від такої мінімізації й довіра до словосполучення «виконувач обов'язків» нульова.

Віталій Трубаров на своїй сторінці в Facebook написав, що урядовий комітет затвердив перелік підприємств великої приватизації на 2018 рік, до якого увійшло 26 об'єктів. У 2016 та 2017 роках від приватизації планувалося отримати сакральну цифру — 17,1 млрд грн. Позаминулого року від діяльності ФДМУ надійшло 0,19 млрд грн, минулого — 3,4 млрд грн. З цієї суми левову частку — 3,05 млрд грн — було отримано завдяки викупу групою СКМ в серпні минулого року зовсім не важливих для неї залишків державних акцій в енергетичних компаніях, в яких Рінат Ахметов і так володів контрольним пакетом.

З мільярдером домовилися про не потрібну для нього угоду, і у вересні виконувати обов'язки ФДМУ розпочав колишній керівник апарату Фонду Віталій Трубаров. Згідно із законом виконувати обов'язки за відсутності керівника мав один з його заступників, але уряд довірив цю посаду колишньому помічникові керівника відомства. Після призначення Трубаров відразу заявив, що виконає план надходжень від приватизації в розмірі 22,5 млрд грн. «Це реальна сума, яку Фонд виконає. Найближчим часом Верховна Рада ухвалить новий закон про приватизацію, який не тільки спростить процес приватизації й скоротить строки підготовки, а й стане зрозумілим інвесторам. Тому наступний рік має стати роком великої приватизації», — зазначав тоді новий в. о. глави Фонду.

З 26 підприємств, за словами Трубарова, ФДМУ управляє 18-ма, і ще вісьмома керують п'ять українських міністерств. В управлінні Фонду — п'ять обленерго, чотири теплогенеруючих підприємства і ще дев'ять великих промислових і соціальних об'єктів.

Яскравим прикладом є один з них — Одеський припортовий завод. Кілька днів тому перший заступник голови правління підприємства Микола Щуріков на своїй станиці в Facebook назвав нову ціну цього об'єкта — 54 млн дол. «Наступний етап приватизації оголошено. Документи всі готові. Проведено оцінку для встановлення стартової ціни приватизації. Вона становила еквівалент 54 млн дол. Це в 10 разів нижче за ціну трирічної давнини. Всі документи давно передано в ФДМ. Чому ФДМ не випускає їх на Кабмін і затягує до закінчення термінів дії оцінки, нам не відомо», — заявив Щуріков.

Завод двічі виставлявся на приватизацію у 2016 році: спочатку за 13,175 млрд грн, через півроку — за 5,16 млрд грн. В обох випадках покупців не знайшлося. Сьогодні завод повністю зупинено «через порушення компанією-давальником сировини на завод договору з "Укртрансгазом"», і всі рахунки заводу заарештовано за рішенням суду. Після зупинки заводу 4 тис. співробітників відправлено у відпустку за свій кошт, а 500 із них звільнилося, не чекаючи на виплату зарплат. Найважливіша проблема, пов'язана з приватизацією ОПЗ, — борги у 250 млн дол. перед Group DF, що належить Дмитрові Фірташу.

Можна довго дописувати в соціальних мережах, рапортуючи про свої правильні кроки, але реальний стан справ від слів не змінюється. Держава Україна вже давно перебуває у стані стагнації та рецесії, а численні виконувачі обов'язків керівників напрямів підводять її до занепаду.