Можливість самостійно вибирати терапію добре позначається на лікуванні ПТСР

Багаторічне клінічне дослідження, що порівнювало медикаментозний вплив і психотерапію при лікуванні посттравматичного стресового розладу (ПТСР), показало, що пацієнти, які самі обрали форму лікування, відновлювалися швидше за тих, кому його було призначено без врахування їхніх переваг.

Вчені з Вашингтонського університету і Кейсівського університету Західного резервного району проводили дослідження в амбулаторних клініках у Сіетлі і Клівленді. Як з'ясувалося, обидва види застосовуваного лікування (антидепресант сертралин, або золофт, і експозиційна терапія) є ефективними у зменшенні симптомів ПТСР, причому поліпшення зберігається щонайменше два роки. Однак пацієнти, які могли самі вибирати між двома можливими методами лікування, показали кращі результати. Так, симптоми стресового розладу зменшувалися швидше, а пацієнти були більш схильні дотримуватися своєї програми лікування. Багатьом з часом скасували діагноз ПТСР.

Це дослідження стало найбільшим у своєму роді, було проаналізовано дані 200 пацієнтів з діагнозом хронічний ПТСР, включаючи як ветеранів війни, так і осіб, які пережили сексуальне насильство. Перед початком дослідження кожного учасника попросили визначитися, якому з видів лікування він віддає перевагу — медикаментам або 10-тижневій терапії. Далі їх довільно розділили на групи — хтось отримав те лікування, яке хотів, а решті його було призначено незалежно від уподобань. Лікарі контролювали процес і оцінювали прогрес, також проводилися опитування щодо особистих відчуттів пацієнтів. Результати фіксувалися через три, шість, 12 і 24 місяці після початку лікування.

При цьому більшість пацієнтів — 61% — віддали перевагу експозиційній терапії. Ця форма консультування часто використовується при лікуванні ПТСР, оскільки спонукає пацієнтів говорити про те, що з ними сталося, досліджувати свої думки і почуття, наближаючись до спогадів про травматичну подію. Близько 70% тих, хто отримав цей вид лікування, за два роки позбулися діагнозу ПТСР, тоді як у групі з медикаментозним лікуванням таких було 55%. Однак загалом обидва види лікування показали хороші результати, відзначають автори дослідження.

Що ж стосується результатів залежно від бажаного виду лікування, то вони різняться набагато більше. Так, з тих, хто хотів і отримав лікування психотерапією, 74% пацієнтів позбулися діагнозу ПТСР. А серед тих, кому були призначені медикаменти замість бажаної психотерапії, діагноз було знято тільки у 37% випадків. Крім того, повний курс лікування пройшли 75% з тих, кому було призначено бажане лікування, а з тих, хто отримав не те, чого хотів, курс не пройшли понад половина.

Попри те, що поняття ПТСР асоціюється переважно з учасниками бойових дій, більш як половина пацієнтів з діагнозом хронічний ПТСР виявилася жертвами сексуального насильства в дитячому або дорослому віці. Три чверті учасників були жінками.

Автори дослідження також відзначають, що не всі жертви сексуального насильства в результаті страждають від депресії або ПТСР. Однак ті, кого ця доля не минула, повинні знати, що існують відносно швидкі способи лікування, і вони можуть показати дуже хороші результати в довгостроковій перспективі.

Перевагою можливості обирати метод лікування також стало скорочення матеріальних витрат. Так, пацієнти, які отримали те лікування, яке хотіли, рідше зверталися по невідкладну допомогу, їх не доводилося часто госпіталізувати, а також вони не втрачали гроші через пропущені прийоми у лікаря.

Джерело: https://www.eurekalert.org/pub_releases/2018-10/uow-psi101918.php