Помилки психологів: що має насторожити

На одному із зібрань група психотерапевтів розбиралася в помилках, які вважаються такими, що їх не можна пробачити експертові в цій сфері. Що ж має насторожити пацієнта?

Сімейні справи: лікар захищає одного члена сім'ї

Сеанси відвідують переважно батьки з дітьми, дідусі з бабусями. І часом психотерапевт стає на бік одного з рідних, підтримує його думку і позицію. Він вважає, що той постраждав більше за всіх. Але насправді всі члени сім'ї пов'язані, і кожен не тільки відчуває вплив інших, але й сам провокує їх на відповідні заходи.

Тому неправильно, якщо лікар займає однобоку позицію, виходячи зі свого розуміння справедливості. Наприклад, вирішує, що діти страждають від суворих батьків. Таким чином він не приносить користь сім'ї, а лише загострює ситуацію. Подібний романтик поводиться непрофесійно.

Якщо дитина справді потребує допомоги, то при звинуваченні одних лише батьків ті можуть просто піти разом з дитиною, і їй не буде кому допомогти. Психотерапевт має знайти точну причину труднощів і розповісти батькам, що у них сильний вплив на сина чи дочку і треба бути з цим обережнішими.

Про сексуальність

Причина проблем в цій галузі часто полягає у складності стосунків чоловіка і дружини. З огляду на це, лікар не повинен давати ніяких категоричних порад щодо розлучення чи пошуку іншого партнера.

При подібних заявах краще відразу припинити сеанс. Лікар не має права підштовхувати пацієнта до прийняття рішень, які він вважає за правильні. Людина сама має розуміти, що їй корисно, а що ні.

Психоаналіз і перенесення

Під час бесіди пацієнтка, наприклад, може несвідомо мати почуття до терапевта. А той у свою чергу може піддатися і навіть відповісти на них. Але лікар лише повинен провести аналітичне дослідження. Інакше це зведе нанівець весь процес терапії.

Формальність у поведінковій терапії

Лікар пропонує нові способи поведінки і спілкування, які підходять його потребам. Це рольова гра і вправи. При цьому фахівець повинен чітко розуміти, що саме призначити. Але якщо людина раптом відчула, що їй пропонують неприйнятні для неї завчені схеми, вона має замислитися.

Впевненість у своїй правоті

Один психолог вивчився і досягнув  кількох ступенів майстерності. Спочатку він щиро вважав, що знає практично все в цій галузі. Але через багато років сказав, що лікування йде не тільки від знань, а ще й від особистості самого лікаря, його внутрішніх цінностей. Він навів як приклад одну студентку, яка на тлі нервового зриву дійшла практично до психозу.

Дівчину направили до найкращого фахівця, який... ледь не довів її до катастрофи. Перебуваючи в жахливому стані, вона звернулася до звичайного лікаря, який призначив їй ліки. Дівчина підлікувалася, склала іспити, але почала шукати іншого психоаналітика і знайшла його.

Теорія полягає в тому, що коли двоє людей тісно спілкуються, важливо, щоб вони підходили одне одному, інакше один може завдати іншому шкоди. Пацієнт має насамперед почуватися в безпеці поряд із психотерапевтом.

Найпоширеніша помилка — це непохитна впевненість лікаря в тому, що він один все знає досконало, і пацієнт повинен беззастережно йому підкорятися, щоб вийти зі свого стану. Але буває й так, що складні моменти у спілкуванні потім допомагають, людина розкривається і налаштовується по-іншому.