«Поліпшення» здоров’я українців — поки лише тренінги та листівки

Історія з відстороненням від посади в. о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун Окружним адміністративним судом відвернула увагу від не менш важливих новин.

За кілька днів до судового рішення стали відомі результати аудиту, проведеного Рахунковою палатою щодо ефективності використання коштів, виділених Україні Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) в рамках проекту «Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей». Сьогодні кожен може ознайомитися з опублікованими 70 сторінками звіту на сайті Рахункової палати, ну або хоча би подужати розділ «Висновки».

Але про все по черзі.

Ще у 2012 році Світовий банк (він же МБРР) спільно з Міністерством охорони здоров'я України почали підготовку проекту з підтримки медичної реформи. Для участі було відібрано вісім областей (Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Закарпатська, Запорізька, Львівська, Полтавська та Рівненська).

Для реалізації проекту Україна звернулася до МБРР з проханням про позику в розмірі 215 млн дол. Цитуємо звіт Рахункової палати: «19 березня 2015 року між Україною (уповноважений представник — міністр охорони здоров'я України Квіташвілі О. М.) та МБРР (директор Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України Чімяо Фан) підписано Угоду про позику (проект «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей»), згідно з якою банк погодився надати Україні 214,7 млн дол. на таких умовах: пільговий період — п’ять років (з 2015 по 2020 рік), період погашення позики — 18 років (з 2020 по 2038 рік)».

Як тоді запевняли громадськість, «позику видали під дуже щадний відсоток». Безумовно, готівкою у валізі гроші в Україну не надходили, вони лежать на рахунку, який потрібно обслуговувати: «одноразова комісія за відкриття позики — 0,25%, комісія за резервування — 0,25%, відсоткова ставка — базова ставка (з 2020 до 2038 року — 2,78%, у 2038 році — 2,7%)».

Чого не зробили

Основна мета проекту — поліпшення якості медичних послуг з особливим акцентом на первинну і вторинну профілактику серцево-судинних і онкологічних захворювань, а також поліпшення ефективності системи охорони здоров'я.

Відразу варто акцентувати увагу на терміні виконання проекту — з 15 червня 2015 року (дата набуття угодою чинності) до 30 вересня 2020 року. Відповідальним виконавцем проекту виступає Міністерство охорони здоров'я.

Отже, за три з половиною роки з 215 млн дол. було запитано лише 52,8 млн дол. Це всього лише 27,9%, передбачених договором. Але і ці гроші освоїти не змогли: «За 2015–2017 роки та 9 місяців 2018 року на виконання заходів субпроектів загалом використано 45,5 млн дол., що становить 86,2% обсягу позики, перерахованої з держбюджету місцевим бюджетам у вигляді субвенції (52,8 млн дол.)».

Аудитори зазначають, що в регіонах заходи виконано на чверть, тому існує високий ступінь ризику нереалізації більшості субпроектів у встановлені терміни (до 30 вересня 2020 року), а також неефективного використання коштів позики та коштів державного бюджету на його обслуговування.

Через некомпетентність і непрофесіоналізм чиновників державі довелося сплатити комісію за несвоєчасне використання коштів. «За даними Мінфіну станом на 20 вересня 2018 року, сплачено МБРР комісію за зобов’язаннями за позикою та відсотки в сумі 2,9 млн дол. (погашення основної позики за умовами угоди передбачено з 2020 по 2038 рік)», — йдеться у звіті. Наразі це пільгова ставка, подальші штрафні санкції будуть серйознішими.

2,9 млн дол. — це приблизно 80 млн грн. Наприклад, на створення мережі кардіоцентрів від держбюджету-2019 вдалося відірвати лише 150 млн грн. У нашій країні мало які держпрограми із захворювань покриваються на 100%. Подібні упущення — небувале марнотратство для країни, де бюджетні гроші в гострому дефіциті!

Подивимося, куди пішли кошти, які вдалося освоїти: «Завдяки використанню у 2015–2017 роках та протягом 9 місяців 2018 року 1 млрд 210,1 млн грн коштів субвенції вдалося досягти певного позитивного ефекту щодо поліпшення умов з охорони здоров’я населення в рамках проекту. Водночас реалізація субпроектів у регіонах відбувається низькими темпами та з порушеннями планів закупівель».

Наприклад, план закупівель було виконано лише на 24%. При цьому без затримок у часі і в повному обсязі освоюються кошти для оплати послуг консультантів і перекладачів (використано 3,6 млн дол., або 70%), а також проведення навчань, тренінгів, конференцій (використано 1,5 млн дол., або 57%), тобто оплати супутніх послуг, а не пріоритетних заходів, які покликані забезпечити профілактику, раннє виявлення та лікування серцево-судинних захворювань і раку, підвищення ефективності систем надання медичної допомоги.

Разом з тим реалізація практичних заходів (придбання медичного обладнання, витратних матеріалів, автомобілів швидкої медичної допомоги), які безпосередньо впливають на поліпшення охорони здоров'я, почалася лише з кінця 2017 року.

Показовим є аудит по Волинській області: «Управлінням охорони здоров’я Волинської облдержадміністрації протягом 2015–2017 років укладено договори з вісьма консультантами, з визначеною помісячною платою від 700 дол. (консультант-перекладач) до 3045 дол. (консультант з управління субпроектом), та здійснено оплату за актами про надані послуги відповідно до укладених договорів».

За що платили такі серйозні гроші? Якщо вірити актам, то за «проведення зустрічей; координацію роботи; підготовку та участь у нарадах; координацію навчальних семінарів; проведення скайп- і телефонних переговорів; візування листів». А також за участь у підготовці листів, підготовку привітань до Дня медичного працівника та їх розсилку, наповнення мережі Facebook інформацією.

Понад 20 тис. грн вирішили пустити на брендування ручок, напевно, на знак вдячності МБРР за позику: «Крім того, управлінням охорони здоров’я Волинської облдержадміністрації створено ризики неефективного використання 21,1 тис. грн на дизайн, макетування та друк 3,5 тис. шт. брендових ручок з логотипом Світового банку (на дату аудиту — 12.10.2018 касові видатки за цим договором не проведені), оскільки такі заходи не відносяться ні до профілактики серцево-судинних захворювань, ні до раннього виявлення та лікування хвороб систем кровообігу, які обумовлені субпроектом».

Що зробити все ж таки вдалося

Наприклад, розпочато роботи з будівництва Вінницького регіонального клінічного лікувально-діагностичного центру серцево-судинної патології.

Реалізація проекту дозволила забезпечити медичним обладнанням діючий кардіологічний центр. З моменту поставки медичного обладнання кількість дистанційно переданих для консультацій електрокардіограм з центрів первинної медико-санітарної допомоги збільшилася в півтора раза; проведено 584 планових коронарографій і 566 планових стентувань коронарних судин.

«Здійснено поставку ангіографічного обладнання для оснащення Комунального закладу Дніпропетровський обласний клінічний центр кардіології та кардіохірургії ДОР на суму 576,6 тис. євро. Здійснено постачання медичних меблів та медичного обладнання для 39 амбулаторій сімейної медицини міст Дніпро та Кривий Ріг на суму 41,7 млн грн», — йдеться у звіті.

На жаль, було встановлено факти невикористання придбаного медичного обладнання:

«Це свідчить про неготовність таких закладів до його використання та вказує, зокрема, на недосконале управління реалізацією субпроекту, створює ризики досягнення кінцевих цілей. Так, у КЗ «Дніпровський обласний клінічний центр кардіології та кардіохірургії» придбане у лютому 2018 року обладнання «Ангіограф. Інтервенційна ангіографічна система Infinix-ICone+INFX-8000 VG3» не введена в експлуатацію, перебуває в заводській упаковці в розібраному стані. Аналогічно передане в КЗ «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №1», КЗ «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №4», КЗ «Обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики» медичне обладнання (на загальну суму 9 млн 095,4 тис. грн) перебуває в запакованому стані та не використовується в діяльності вказаних закладів. Основними причинами цього є неготовність приміщень (проведення реконструкції, капітального ремонту) для розміщення вказаного обладнання».

Так, у Полтавській області триває субпроект «Запровадження інноваційної моделі системи надання послуг хворим на гіпертонію у Полтавській області». Мета субпроекту — досягнення контролю за рівнем артеріального тиску в осіб у віці від 40 до 60 років, виявлення всіх випадків артеріальної гіпертензії на ранніх стадіях захворювання і проведення корекції факторів ризику, немедикаментозного і медикаментозного лікування.

«Реалізація субпроекту дозволила підвищити рівень забезпеченості закладів охорони здоров’я області медичним обладнанням для діагностики та лікування серцево-судинних захворювань. Зокрема, всі міські та районні лікарні Полтавської області було оснащено добовими моніторами артеріального тиску, системами холтерівського моніторування, УЗД-системами, лабораторними аналізаторами, поставлено першу партію тестсистем для проведення 50 тис. скринінгових досліджень, дефібриляторами, апаратами штучної вентиляції легень. Служба екстреної медичної допомоги отримала 100 дефібриляторів, якими оснащені бригади екстреної медичної допомоги. За час введення в експлуатацію дефібриляторів (з липня 2017 року по теперішній час) проведено 297 дефібриляцій», — констатують аудитори.

Резюме

Відомості про результати аудиту Рахункової палати були надіслані Кабміну з наполегливою рекомендацією розглянути стан виконання проекту «Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей». Результати аудиту з переліком керівництв до дії пішли також в МОЗ.