Нові законопроекти: повзучий путч і дорога до абсолютизму

Поки новообрані депутати від правлячої партії лякають обивателів якимось примарним майбутнім «путчем», країну вже щосили путчить: в Україні створилися всі передумови для того, щоб зосередити всю владу в одному командному пункті, і процес цей триває повним ходом, про що свідчить побіжний аналіз нових законопроектів.

Коли всі важелі управління будуть під рукою в однієї людини, хто персонально нею виявиться — питання другорядне. Звичайно, ті, хто довірив долю України пану Зеленському та його віртуальній партії, досі вірять, що, отримавши всю повноту влади, їхній обранець як почне творити добро направо і наліво — тільки іскри полетять. Що ж, ми незабаром переконаємося, як це виглядатиме на практиці. Парламент уже, вважайте, взято, Кабмін, слухняно проголосований Радою, теж «свій». Залишилося ухвалити деякі нові законопроекти.

Наступні завдання (і це зрозуміє будь-який кандидат у Наполеони) — прибрати до рук Закон і Силу. Тому не дивно, що одними з перших президентських ініціатив, скерованих у парламент, стали нові законопроекти про прокуратуру, судову реформу і реорганізацію МВС. І будьмо чесними — там таки є що реформувати. Однією з передумов успіху на виборах Зеленського і його партії стала зокрема і криза судової та правоохоронної систем. Інше питання, в який бік підуть реформи.

Нові законопроекти: 5000 безробітних прокурорів

Почнемо з прокуратури. 29 серпня президент подав у ВР новий законопроект №1032 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури». У пояснювальній записці сказано, що після набуття чинності редакцією закону «Про прокуратуру» від 2014 року ця структура стала закритою корпоративною лавкою, і такий стан справ треба змінювати.

А для цього пропонується... ліквідувати Генпрокуратуру і військову прокуратуру. Замість Генеральної прокуратури створити Офіс генерального прокурора і підлеглі йому обласні та окружні прокуратури, які генпрокурор має право ліквідовувати і реорганізовувати як завгодно. Військові прокуратури автори нового законопроекту хочуть ліквідувати зовсім. Однак генпрокурор за необхідності може створювати спеціалізовані прокуратури на правах структурного підрозділу Офісу генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур.

Таким чином, замість жорсткого кістяка створюється така собі пластична структура, вносити зміни до якої зможе легко і просто одна людина на власний розсуд. А щоби пересічні прокурорські працівники зрозуміли, хто у них тепер цар і бог, їх чисельність планується відразу скоротити на третину — з 15 до 10 тис. осіб.

Щодо вливання в закостенілу структуру свіжої крові, то в новому законопроекті передбачається на два роки, до вересня 2021-го, зупинити повноваження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. В цей період кадрові питання будуть практично цілком зосереджені в руках генерального прокурора (нагадаємо, що 29 серпня Рада проголосувала за призначення на цю посаду Руслана Рябошапки, колишнього заступника глави Офісу президента).

Суд у нових законопроектах: люстрація, тільки люстрація!

Відразу кілька внесених до парламенту президентських законопроектів стосуються судової системи, але, напевно, ключовий з них — №1008 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», в якому зазіхають на святе — на Верховний суд! І його склад, на відміну від прокуратур, планується урізати вдвічі, залишивши всього 100 осіб.

Люстрація, згідно з новим законопроектом, чекає і на керівництво Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Державної судової адміністрації. Однак за якими критеріями проводитимуться кадрові чистки? Чи не за принципом лояльності до ініціатив нової влади? Детальніше про ймовірну судову реформу «від Зеленського» читайте тут.

Імператор і преторіанська гвардія

Від законників переходимо до «мужів сили»: новий законопроект №1007 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності Національної гвардії України» пропонує вивести НГУ з підпорядкування МВС і віддати її безпосередньо президенту, виключивши із закону навіть згадки про Міністерство внутрішніх справ. «Діяльність Національної гвардії України спрямовується президентом України через командувача Національної гвардії України, який здійснює безпосереднє керівництво Національною гвардією України, — йдеться у законопроекті. — Командувач Національної гвардії України призначається на посаду та звільняється з посади президентом України».

Хоч пан Аваков досі залишається міністром внутрішніх справ, але одну здоровенну ломаку — Нацгвардію — новим законопроектом у нього відберуть. Втім, в його розпорядженні залишилася Нацполіція, та плюс ще різномасті «добровольчі» і «патріотичні» формування на зразок нацдружин, які сьогодні сидять тихо немов миша під віником і, зрозуміло, в питанні організації та підготовки в жодне порівняння не можуть йти з профі-нацгвардійцями. І між іншим, Нацгвардія — це не лише колишні внутрішні війська, але й ті, що перебувають на Донбасі, добровольчі об'єднання, які входять до складу НГУ. Зокрема, «Азов», який користувався особливою прихильністю Авакова.

Ухвалять новий законопроект — Національна гвардія стане свого роду гвардією преторіанською. Втім, не варто забувати, що в римській історії особисті охоронці глави держави неодноразово вирішували, що настав час імператора і поміняти.

Але в розкладі силових структур, що забезпечують внутрішній порядок (чи безлад — це вже як вийде), є і третя сила.

Майже новий законопроект про муніципальну варту: дружини удільних князів

29 серпня до парламенту знову надійшов ще один раніше відкликаний, зовсім не новий законопроект №2890, підготовлений і ухвалений в першому читанні чотири роки тому, — «Про муніципальну варту». В рамках реформи децентралізації за рішенням органів місцевого самоврядування створюється правоохоронна структура в системі місцевого самоврядування. Її керівництво і чисельність визначають органи місцевого самоврядування, утримується структура теж на кошти місцевого бюджету. Ліквідувати муніципальну варту може тільки місцева рада на законних підставах (наприклад, через убогість місцевого бюджету). Якщо рішення про створення муніципальної варти ухвалено, протягом десяти днів про нього інформують територіальну поліцію — і все.

Повноваження ж у стражників доволі широкі: вони можуть, наприклад, перевіряти документи, оглядати та вилучати речі, проводити адміністративні затримання, доставляючи затриманих в органи внутрішніх справ, реєструвати заяви, займатися «профілактикою правопорушень» (вельми розпливчасте формулювання), охороняти комунальне майно, носити і застосовувати спецзасоби, складати протоколи і багато іншого. Фактично це така «поліція лайт», повністю підпорядкована місцевій владі.

Тому дуже цікаво, коли у парламенту дійдуть руки до цього «нового» законопроекту і як за нього проголосує пропрезидентська монобільшість. Адже формування на території України удільних князівств зі своїми дружинами навряд чи може сподобатися майбутньому одноосібному правителю країни. Який неминуче з'явиться, коли процедуру зосередження всіх важелів влади в одних руках буде завершено. І зовсім не факт, що цим одноосібним правителем стане пан Зеленський.

P. S. Говорячи про силовиків, не можна забувати ще одну потужну силу, яку навряд чи вдасться перетворити на кишенькову, — армію. Але це тема окремої розмови.