Живіть на позитиві, або Про що свідчить страшна статистика коронавірусу в Україні

Коронавірусна інфекція видає чергові рекорди, піднявши Україну на 25-е місце у світовому списку країн за загальною кількістю інфікованих COVID-19 (згідно з даними ресурсу Worldometer). Поки медики та волонтери дедалі частіше б'ють на сполох — мовляв, ситуація з ковід виходить із берегів, чиновники, які живуть у країні рожевих поні, рапортують про готовність, забезпеченість і безкоштовність. Про що свідчать зростаючі цифри статистики коронавірусу в Україні і що на нас чекає восени?

Коронавірус атакує

На думку директора Інституту епідеміології та інфекційних захворювань НАМН України Вікторії Задорожної, нинішня ситуація була очікуваною для фахівців: «Інакше бути не могло. Захворюваність почала збільшуватися відтоді, як ми вийшли з жорсткого карантину. На жаль, вимоги карантину, які на сьогодні є, перестали виконуватися. Це три головні складові: маска, дистанція та санітайзери. Якби всі люди дотримувались цих правил, ми б не мали такої статистики коронавірусу в Україні. Хоча б до початку вересня, поки діти не пішли до школи, а студенти — до вишів».

Осінь не лише радує око золотими фарбами, а й засмучує сезоном ГРВІ. Час застуд вже почався, констатують лікарі. «Наразі лікарям доводиться диференціювати, де COVID-19, а де інші вірусні захворювання. Ситуація важка. Тепер навантаження на лабораторії та медиків зросте в рази, на жаль», — каже Вікторія Задорожна.

Попри те, що тестів в Україні проводиться дедалі більше, поточного охоплення тестуванням недостатньо. Це пов'язано з тим, що пропускна здатність наявних державних лабораторій набагато менша за необхідну. Ось і виходить, що інфікована людина може тиждень, а то й більше чекати на результат ПЛР на коронавірус. Такі люди нерідко ходять на роботу, в магазини (добре, якщо в масці), оскільки не можуть отримати лікарняний. І продовжують поширювати коронавірус. Прискорити процес дозволити собі можуть не всі, адже вартість таких аналізів у приватних лабораторіях кусається і б'є по кишені.

Хворі передусім звертаються до сімейного лікаря, з яким підписали декларації. І це також слабка ланка в боротьбі з коронавірусом. «Сімейна медицина зовсім не готова до інфекційних хвороб. Вони не здатні в тій мірі, в якій потрібно, проводити епідрозслідування, які покладені на них наказами МОЗ», — пояснює Вікторія Задорожна.

Що на нас чекає в найближчому майбутньому

Школи закриються наприкінці вересня, а в листопаді в Україні буде ситуація, як в Італії. Таку думку висловив в одному з інтерв'ю епідеміолог, кандидат медичних наук, керівник Національної експертної групи з інфекційного контролю Андрій Александрін. Експерт вважає, що початок навчання у школах, вишах призведе до погіршення статистики коронавірусу в Україні. Адже діти — одна з рушійних сил поширення ГРВІ, і коронавірусна інфекція не виняток. На щастя, наші чада не входять до групи ризику, проте є носіями вірусу з короною. Діти можуть заражати своїх батьків, бабусь і дідусів, а також вчителів. Андрій Александрін прогнозує: наприкінці вересня всі школи закриються.

На жаль, школам не дали часу для підготовки до нового навчального процесу в умовах пандемії. Перша постанова головного санітарного лікаря Віктора Ляшка щодо дитячих навчальних закладів, яка містила тимчасові рекомендації, вийшла 30 липня. Тобто буквально за місяць до Дня знань. Останній варіант документа (на сьогодні остаточний) побачив світ 22 серпня. Чи можна підготуватися до непростого навчального сезону за тиждень? Для порівняння: в США Центр контролю за захворюваністю (CDC) видав відповідні рекомендації ще в середині січня 2020 року. Чому в Україні чекали півроку?

Попри те, що за «протидію поширенню COVID-19» відповідає головний санітарний лікар України, відповідальність за захворюваність дітей на коронавірусну інфекцію переклали на керівників навчальних закладів. Забезпечити максимальну епідемічну безпеку у школах в українських реаліях і в настільки рекордні строки — завдання надскладне. Мало того, що постанови-рекомендації для роботи шкіл не містять чітких алгоритмів і викликають багато запитань. Вони більше схожі на дитячу гру, де потрібно скласти кілька речень зі словами «маска», «температура», «градусник», «самоізоляція», «санітайзер» в рандомному порядку. До того ж керівники дитячих установ не мають ані людського, ані фінансового ресурсу для того, щоб створити належні умови. Напевно, роль держави насамперед не забороняти, а допомагати створювати це безпечне середовище.

«Живіть на позитиві!» — порадив у відповідь на критику в одній з присвячених 1 вересня передач т. в. о. міністра освіти і науки Сергій Шкарлет. Воістину, порада на всі часи. Проте фахівці не такі оптимістичні.

«Я не хочу лякати, але як інфекціоніст розумію: наприкінці жовтня — на початку листопада ми отримаємо точно таку саму ситуацію, як була весною в Італії чи Іспанії, коли до лікарні звозитимуть величезну кількість хворих і медики змушені будуть з трьох пацієнтів обирати одного, чиї шанси на одужання найвищі, і лікувати його», — вважає епідеміолог Андрій Александрін.

Не варто лякатися статистики коронавірусу в Україні

«Кількість пацієнтів не зменшилася, останнім часом навіть простежується тенденція до збільшення числа хворих. Це цілком зрозуміло, враховуючи контагіозність вірусу і простий шлях передачі. Однак це не свідчить про якісь панічні або песимістичні настрої. Ми спостерігаємо цілком природний процес імунізації населення. Ситуація розвивається достатньо благополучно і керовано. Важких форм у порівнянні з легкими небагато. Летальність дуже низька і обумовлена цілою низкою причин», — ділиться своїм баченням ситуації Євген Дубровський, лікар-інфекціоніст Київської міської клінічної лікарні №4 (що є опорною по COVID-19).

За словами лікаря, щоденна статистика коронавірусу в Україні відірвана від реальної картини: «Люди бачать голі цифри. А скільки в цих тисячах важких, легких форм? Яка кількість госпіталізованих? Ви дуже здивуєтеся, але більшість з них можуть навіть не знати, що інфіковані. Це люди, яким з якихось причин потрібно зробити довідку з аналізом ПЛР (для виїзду за кордон, госпіталізації тощо)».

«Вірус новий, до нього немає готового імунного захисту у населення, тому рано чи пізно більшість населення «познайомиться» з COVID-19, — каже Євген Дубровський. — Яким буде це «знайомство» — майже безсимптомним чи доволі важким — залежить від базового рівня імунної системи кожного пацієнта. Тривале спостереження та практика наразі дозволяють стверджувати, що переважна більшість переносить захворювання легко та без ускладнень».

Кількість госпіталізованих пацієнтів, на думку інфекціоніста, також залежить від багатьох змінних. Від свят, від того, хто чергує на пропускнику — наскільки правильно лікар вміє сортувати хворих. Від сімейних лікарів, які повинні брати на себе всі легкі форми коронавірусної інфекції. А ось стаціонар розрахований на середньотяжкі і тяжкі форми перебігу COVID-19, на групи ризику. Іноді сімейні лікарі просто вмивають руки, і тоді стаціонари перевантажуються.

Допилилися, або Де гроші, Зіно?

В українській медицині багато проблем. У зв'язку з коронавірусом заведено рахувати вільні ліжка. На жаль, самі по собі ліжка, як і стіни, не лікують. Рахувати потрібно не тільки ліжка, а й фахівців, життєво необхідне обладнання і фінанси. У багатьох лікарнях, які приймають ковід-пацієнтів, дефіцит медичного персоналу досяг критичної точки. Ситуації, коли у відділенні інтенсивної терапії (реанімації) на дев'ять ліжок працює одна медична сестра, непоодинокі. Та ще й без санітарки.

Наприклад, для того, щоб перевернути на живіт пацієнта з надлишковою вагою, який перебуває на ШВЛ, потрібно принаймні 3‒4 людей. Нерідко лікарям доводиться робити і медсестринську, і роботу санітарок (виносити судна, мити, прибирати тощо). Чому так відбувається? Багато медичних працівників просто не витримують, високі ризики захворіти на коронавірус, принести його додому... І все це за невеликі зарплати.

А як же доплати у 300%, запитаєте ви? Доплату лікарям, які працюють із ковід-пацієнтами (і то з великими перебоями) отримували тільки медичні працівники лікарень першої лінії. Медики гірко жартують: обіцяне підвищення зарплати «на 300%» від окладу в лікарнях, які приймають пацієнтів з COVID-19, насправді є підняттям зарплати «до 300%» (тобто будь-яке підвищення буде зараховуватися).

Днями Рахункова палата анонсувала перевірку ефективності витрачання коштів Фонду боротьби з COVID-19. Але вже зараз аудитори оперативно моніторять витрати з бюджету на боротьбу з коронавірусною інфекцією. Ще в липні уряд розподілив усі 66 млрд грн фонду. Станом на 7 вересня 19,5 млрд грн використані. Наприклад, з них 8,9 млрд грн пішли на виплати по безробіттю та частковому безробіттю, на дітей ФОП і страхові виплати, матеріальну допомогу медикам. Як виявилося, фонду COVID-19 вже бракує грошей на реалізацію трьох бюджетних програм.

А тепер порівняйте: на цей час на дороги вже пішло 7,6 млрд грн, а на доплати до зарплат у МВС, МОЗ, виконавчій службі та ін. (всіх разом) витрачено втричі менше — 2,7 млрд грн.

Найдивовижніше, що за деякими програмами фінансування ще не почалося. А саме — виплати лікарям та медичним працівникам на 6 млрд грн, придбання обладнання для приймальних відділень опорних закладів охорони здоров’я вартістю 5,3 млрд грн.

Хороша новина в тому, що на сьогодні більшість медичних установ наростили кількість необхідного обладнання та засобів індивідуального захисту для медиків. За звичкою — завдяки спонсорам та волонтерам.