Хочу вакцинуватися, але боюся тромбозу: чи варто робити обстеження — 10 відповідей лікаря на актуальні запитання

Про те, наскільки ефективно вакцини, які є сьогодні в Україні, захищають від COVID-19, чи робити обстеження перед щепленням та як краще набувати антиковідний імунітет, — Дарина Дмитрієвська, сімейна лікарка, співзасновниця ГО «Медичні лідери».

1. Наскільки добре вакцини, що є сьогодні в Україні, захищають від коронавірусної інфекції?

Після дводозової вакцинації AstraZeneca (будь-якого виробництва, чи то CoviShield, Індія, чи то AstraZeneca-SKBio, Південна Корея) виробники заявляють про 100% гарантію від смертельних випадків і тяжких перебігів. Саме це є головною метою щеплення — запобігти смертям і критичним перебігам захворювання. Що стосується симптоматичного COVID-19, тобто захисту від інфікування, то вакцина також добре захищає: її ефективність становить близько 80%. А як щодо 20%? Навіть якщо людина й захворіє, то це не вартуватиме їй життя.

Вакцина Comirnaty (Pfizer/BioNTech), яка вже є в Україні, але поки що недоступна більшості (можливо, пізніше буде комерційний доступ), має ефективність у 90–95% від симптоматичного та до 100% від тяжкого ковіду.

2. Чи захищають вакцини від нових штамів коронавірусу SARS-CoV-2?

Це питання постійно досліджують. Не всі мутації є суттєвими настільки, щоб вплинути на ефективність вакцини. Наскільки мені відомо, вакцини, які є в Україні, захищають від британського штаму. З південноафриканським штамом є певні питання, ефективність менша. Науковці працюють, щоб додавати змін у вакцини. Але наразі це найкраще, що в нас є, і вакцини дієві.

3. Який імунітет живе довше — набутий після хвороби чи після вакцинації?

За даними, які є на сьогодні від науковців, відомо, що після хвороби імунітет може тривати 6–8 місяців, можливо, й довше. Але у частини людей (це невеликий відсоток) імунітет може давати слабину раніше. Це трапляється рідко, але людина може захворіти на COVID-19 повторно, навіть через місяць або два.

Є відмінність, як набувати імунітет. Якщо людина вакцинована і через деякий час підхопить ковід, вона перенесе хворобу легше. По-перше, в неї є антитіла, а по-друге, вакцинація сама по собі не впливає на стан організму. Якщо ж людина перехворіла на COVID-19, вона так чи інакше отримала певні ураження органів, систем... Адже навіть при легкому перебігу у багатьох є ураження легеневої системи, які залишаються тривалий час. Найчастіше повторне зараження є важчим, адже організм уже виснажений попередньою хворобою. Тому навіть якщо ви підхопите ковід після вакцинації, він пройде набагато легше або взагалі непомітно.

З одного боку, імунітет після щеплення досить тривалий, з іншого — вакцинація не є приводом забути про всі засоби захисту. Адже вірусне навантаження є важливим фактором, захворіє людина чи ні. Навіть якщо антитіла є, вони можуть не витримати непосильного натиску.

4. Чи безпечні вакцини на основі мРНК (наприклад, Pfizer), адже йдеться про нову технологію виробництва?

Ця не нова технологія. Вона розроблялася давно, але тривалий час на масове дослідження коштів було недостатньо. Науковці по всьому світу працювали з цією технологією. Це не лише вакцини. Вона актуальна для створення деяких препаратів. Наприклад, у людини критично не виробляється певний білок. Це можливість вставити частинку генетичного коду для вироблення цієї речовини. Під час пандемії у розробку вакцин урядами країн, великими компаніями вкладалися величезні кошти, щоб пришвидшити дослідження і зробити препарат.

У цих вакцинах немає небезпеки. Окрім можливого мізерного відсотка анафілактичних реакцій, як і на будь-яку вакцину чи речовину, що може потрапити в наш організм. Ці вакцини можуть викликати температуру, ломоту в тілі, болючість у місці ін'єкції — як і будь-яка вакцина. РНК, яка вбудовується у нашу клітину, розрахована на деякий час. Є певна кількість циклів, коли вона виробляє спайк-білок коронавірусу. Потім перестає бути активною і виводиться з організму. І наші клітини повертаються до звичайного життя.

5. Чи потрібно робити обстеження перед вакцинацією?

Таких рекомендацій немає. Єдиним фактичним протипоказанням до щеплення є анафілактична реакція на цю вакцину. Але якщо препарат вводиться вперше, то ми не можемо про це знати достеменно. Всі інші результати обстежень не будуть показовими. Пацієнти часто запитують з приводу коагулограми — схильності до згортання крові. Але показники коагулограми не дуже пов'язані з тими видами тромбозу, які були зафіксовані після щеплення AstraZeneca. Таке обстеження не дасть вам практичної інформації щодо вакцинації.

Наразі всі бояться тромбозів. Але ситуація до кінця незрозуміла. По-перше, зв'язок тромбозів із вакциною AstraZeneca, Johnson&Johnson, Pfizer ще вивчається. У певної частини людей через два тижні після вакцинації виникали тромбози церебральних венозних синусів. Їх було дуже мало — 4–5 випадків на мільйон щеплень. Треба зазначити, що це траплялося в популяції й раніше, до кампанії з вакцинації. На жаль, навіть у молодих людей. Цікаво, що під час дослідження виявили, що після старту щеплень проти ковіду кількість тромбозів у популяції стала навіть меншою, ніж була до того. Треба розуміти, що після захворювання на COVID-19 — і це доведено — тромбози виникають у 38 людей на 1 млн випадків хвороби. А схильність до тромбоутворення є близько у третьої-четвертої частини інфікованих коронавірусом (це дійсно виявляється за аналізами).

Якщо у людини є хронічні захворювання, патології, зміни в аналізах, то незалежно від вакцинації про це потрібно говорити з лікарем. Саме люди з хронічними захворюваннями мають бути вакциновані першими, адже для них ковід є набагато небезпечнішим, ніж для здорових.

6. Чи можна вводити антиковідні вакцини одночасно з іншими плановими вакцинами?

Масив даних щодо взаємодії з іншими вакцинами поки що дуже малий, тож наразі щеплення проти COVID-19 рекомендують розносити в часі на місяць з іншими вакцинами.

7. Перехворів «короною» чи ГРВІ — коли можна щеплюватися COVID-вакциною?

Після перенесеного ковіду можна вакцинуватися, коли людина стає незаразною і може виходити в пункт щеплення. Тим більше після ГРВІ. Це жодним чином не погіршує ваш стан. Імунітет звик працювати таким чином, адже ми кожного дня у громадському транспорті, на роботі, в магазині стикаємося із сотнями вірусів і бактерій.

8. Отримав одну дозу вакцини, але захворів на ковід. Чи потрібна друга доза?

Сьогоднішні рекомендації говорять, що другу дозу можна відкласти на пів року. Не обов'язково отримувати другу дозу через три місяці (рекомендований інтервал для AstraZeneca). Адже у людини після однієї дози вакцини і захворювання виробляються антитіла.

9. Якщо я пропустив другу дозу, потрібно все починати спочатку?

«Чи варто взагалі вакцинуватися, якщо в нас немає гарантії, що буде друга доза?» — це запитання пацієнти ставлять дуже часто. Щеплюватися потрібно. Адже навіть після однієї дози вакцини також виробляється певна кількість антитіл. Це ваш захист. Одна доза краще, ніж жодної. Якщо ви через якісь обставини пропустили строк введення другої дози, починати все спочатку не потрібно. Як тільки буде нагода, отримаєте другу.

10. Рідко, але трапляється — про несприятливі випадки після вакцинації

Після введення вакцини людина у будь-якому разі пів години перебуває у медичному закладі. Якщо за цей час немає анафілактичної реакції, ви спокійно йдете додому. Якщо ж, не дай Боже, це стається, у медзакладі на цей випадок є спеціальна медична укладка (аптечка).

Насправді всі випадки, які відбуваються після щеплення (не обов'язково це означає, що внаслідок), будь-яке погіршення самопочуття в період до двох тижнів після вакцинації можуть бути задокументовані лікарем як несприятливий випадок після вакцинації. Швидше за все, несприятливий випадок не буде пов'язаний із вакцинацією, але така документація ведеться у медичних закладах. Якщо Міністерство охорони здоров'я чи виробник бачитимуть, що якоїсь певної патології після вакцинації стає більше, вона повторюється, то досліджуватимуть можливий зв'язок із вакцинацією. Якщо у людини через три дні після щеплення стався апендицит, ми розуміємо, що це не може бути пов'язано, але навіть такі випадки документуються.

При підготовці статті використано матеріали прес-конференції «Найактуальніші запитання до сімейного лікаря про вакцинацію проти COVID-19» (інформаційне агентство «Укрінформ»).