Нерівний бій бігусів та СБУ: «Коли ми їх наздогнали, вони нас бити почали»

Історія оригінальної організації та реалізації стеження за співробітниками редакції Бігус.інфо вже який тиждень поспіль дивує новими подробицями професійної діяльності спецслужби та дає чергові інформаційні приводи.

Одна з останніх веселих новин, які повідомили журналісти, – інструкція для співробітників спецслужби на кшталт «Дами, не сякайте у фіранки». У тому сенсі, що якщо співробітникам засекреченого підрозділу справді потрібно роз'яснювати все те, про що там йдеться, то кого вони туди взагалі набрали?

За інших обставин можна було би говорити, що Денис Бігус розкрив базу, показав військовослужбовців під прикриттям. Це справді так. Але виявилося, що ніхто не може завдати більшої шкоди Службі, ніж її власні безталанні співробітники. Тож якщо за підсумками відповідні адекватні висновки раптом будуть зроблені, Бігуса мають нагородити за вагомий внесок у справу розвитку та зміцнення Служби.

Усі охочі вже докладно обговорили стеження за журналістами у ключі «Ганьба», а також віддали належне винахідливості керівника медійного проекту, який продемонстрував блискучі навички агресивної самооборони та інформаційного айкідо.

Нагадаємо лише, що як би це не було комусь неприємно, до функцій підрозділу, який здійснював гучні оперативні заходи, завдання наглядати за ЗМІ якраз і відноситься. А от 30 чи 50 співробітників задіяла при цьому Служба – її справа та її відповідальність. Але лише в тому випадку, якщо все це робилося законно, а не просто так, за свистком з ОП або ще звідкись.

Для того, щоби здійснювати заходи, подібні до організованих співробітниками Служби в «Українському селі», має бути завдання, яке за старих часів могло бути отримане виключно всередині системи, тепер має бути освячене судом. Відповідний документ підписують перші особи відомства. Канули в Лету ті часи, коли співробітників аналогічних підрозділів інші колеги не знали і не могли знати, – ті навіть навчалися на окремому факультеті. А начальник із метою конспірації зустрічався з ними у парку на лавці. В даному випадку за ідеєю на цю саму лавочку мають бути принесені завдання, документи, підписані відповідальними посадовими особами. Все це передається реєстром – прийняв, здав, папірець із підписом. Тобто це процес, який неодноразово фіксується, а не просто якийсь дзвінок начальнику департаменту з проханням подивитися за журналюгами, що «розперезалися», і завдають комусь незручностей.

У тому випадку, якщо провернули операцію, що набула сумної слави, без передбачених законом підстав, одразу можна брати калькулятор і ретельно обчисляти, скільки народних грошей незаконно розтринькала Служба? Рахувати слід, починаючи з вартості трудодня кожного учасника заходу, що мав бути оперативним, а перетворилося на розважальний, оренди будиночків, установки та зняття спецобладнання та доброї вечері, закінчуючи вартістю пального. Як не крути, виходить великий розмір, та ще й у особливий період, що серйозно ускладнює ситуацію в юридичному сенсі.

До дискусій про «замовні розслідування» чи «негарну поведінку співробітників редакції», що діловито і звично  розширюють свідомість напередодні нового року, нам, мабуть, додати нічого. А от що мало би сенс обговорити, окрім сумнівів щодо законності діяльності СБУ, так це професіоналізм її співробітників.

Якщо те, що було зафіксовано прихованими камерами, переслідується згідно із законом (а це так), де кримінальні провадження? Якщо заходи здійснювалися відповідно до закону про ОРД, чому не було реалізації, затримання? Якщо захід проводився в рамках закону, реалізація мала відбутися в момент передачі відомих речовин. Не зробивши цього, оперативники приховали злочин.

Виглядає так, що співробітники спецслужби спостерігали в режимі онлайн за скоєнням злочину і маючи можливість припинити його, можливо, затримавши дилера, не поворухнулися?

Якщо кримінальних проваджень немає, виходить, що розтрата коштів у великому розмірі на не передбачені законом цілі – ось вартість документалки, головне призначення якої, судячи з підсумків, – збір компромату на співробітників редакції з його подальшим використанням.

Що, окрім кумедного кіно, отримав український платник податків, наскільки зміцніла інформаційна та інша безпека держави внаслідок того, що група співробітників спецслужби в міру сил та здібностей намагалася провернути доволі масштабну операцію?

Скільки коштувала бюджету України безцінна інформація про те, що ряд співробітників редакції Бігус.інфо має погані звички? Навіщо була ця зйомка? Співробітників редакції збиралися взяти на гачок та використати у своїх цілях? У такому разі виникає запитання, на яке Службі краще би дати чесну відповідь хоча би собі самій – яким чином це відео стало надбанням громадськості? Хто злив, якщо були всі свої? Якщо саме така мета і була – зняти компромат і оприлюднити, тоді дуже цікаво, як це сформульовано в отриманому співробітниками завданні.

Одна, хоч і слабка, втіха: «кіно» про пересування масовки СБУ територією комплексу та її околицями – це наочний навчальний матеріал про те, як не слід робити.

Хто відповідає за таку організацію оперативного заходу? Винного громадськості начебто пред'явили, але одразу «щуку кинули у річку». Тому що це за довоєнними уявленнями «звільнено» – отже, покарано. Але сьогодні за законом звільнитися не мають можливості тисячі людей, які давним-давно заслужили на це право. Людей, перед якими держава та суспільство – у неоплатному боргу. Зате в цьому випадку, як в анекдоті про зайця, що благав робити з ним, що завгодно, тільки не кидати в кущі, співробітника чомусь просто ... відпустили. Хоча керівник департаменту, що опростоволосився на всю країну, – заступник голови СБУ. Він має достатньо повноважень для реагування на дії винних у такій яскравій дискредитації Служби.

Щодо інших аспектів професіоналізму співробітників спецслужби. З усіх азів маскування залучена команда СБУ, схоже, засвоїла лише популярне твердження про те, що часто непоміченим залишається щось на самому видному місці. Тут пальму першості варто віддати яскраво-жовтій куртці співробітника, який маячив перед камерами, а особливий приз – володарці чорно-білої «шахової» спідниці. Звичайні дівчата люблять таке забарвлення за те, що в ньому ти ніколи не залишишся непоміченою. Цікаво, за що люблять її дівчата зі спецслужб? Заохочувальний приз слід було би вручити оперативнику, який переодягаючись з метою конспірації для повторного заходу на територію комплексу, не зміг розстатися з улюбленими кросівками досить оригінального вигляду, за якими його і вирахували.

Адже оперативний гардероб – це не яскравий лук, завдяки якій залучаєш знімання в будь-якому натовпі, а спеціально підібрані речі, що дають змогу змінювати зовнішній вигляд і залишатися максимально непомітним.

Короткий попередній підсумок гучної історії такий. Чи діяли товариші у правовому полі, а чи виконували чиєсь волюнтаристське усне розпорядження, в будь-якому  разі їхні справи кепські. Ну, принаймні, мають бути. Тому що «виделка» тут, щонайменше, між зловживанням службовими повноваженнями, витрачанням коштів у великих розмірах, службовою недбалістю та співучастю у приховуванні злочинів.

Щодо останньої відповіді СБУ на запит Бігус.інфо, в якій повідомляється про відрядження співробітників для виконання оперативно-бойових завдань до зони проведення бойових дій. Невелика ймовірність того, що це відповідає дійсності, а не є насправді тижневим відрядженням у напрямку фронту, результатом якого стане набуття статусу УБД. Знаючи нашу практику, можна не сумніватися, що їх фактично ховають, начебто відправляючи на передову. Вони не будуть там. У найгіршому для себе випадку – десь поблизу.

А вінчає цю стратегію державної кадрової політики ще один аспект. Учасників безталанної спецоперації відправили «на фронт» як покарання. Як це виглядає для тих, хто захищає країну зі зброєю в руках, зголосившись добровільно, і тих, хто не ховався, не тікав, а прийшов по мобілізації? Не як заміна кримінальному покаранню, не замість перебування у СІЗО. Десятки тисяч героїв, які заступають нас від російської навали, вони там, на передовій тоді – за що?