Кругова порука в МВС унеможливлює розслідування злочинів проти Майдану

Останнім часом у ЗМІ та на вулицях (на акціях протесту і навіть з гучномовців на мандрівних автомобілях) усе частіше стало чути про бездіяльність прокуратури в розслідуванні розстрілу людей на Майдані. «Ракурс» вирішив розпитати захисників потерпілих про те, яким є їхнє враження від того, як просувається розслідування і чим, на їхню думку, можна пояснити результати.

Тарас Гаталяк, координатор адвокатів родини Небесної сотні:

З прокуратурою в нас встановився тісний контакт десь з вересня. Розслідування проводилося неефективно, але на це є декілька причин, на нашу думку. Це може бути через брак політичної волі в керівництва держави в цілому, але є також причини організаційного характеру. Помилка прокуратури була в тому, що вони взялися за розслідування індивідуальних вбивств, поранень, побиття, а не розслідуванням всіх злочинів в цілому, починаючи з 30 листопада 2013 року і закінчуючи 22 лютого 2014 року. Скажімо, розслідуванням кульових поранень на Майдані займалася ГПУ, а всіма іншими пораненнями — прокуратура міста Києва. Інформація розпорошена, не зведена до купи, тому маємо такий мізерний результат розслідування.

Близько двох місяців адвокати родичів Небесної сотні просили залучити більше слідчих до розслідування цих справ. 4 грудня ми отримали згоду Генпрокуратури на створення нового управління для розслідування злочинів, пов'язаних з Майданом (у ГПУ «Ракурсу» уточнили, що це буде не окреме управління, а об'єднана група слідчих. — Ред.). Буде координатор, який здійснюватиме загальний аналіз та оцінку документації, слідчих дій у різних справах, пов'язаних між собою. Через те, що такого координаційного центру не було, багато інформації губилося. Є багато роботи по відеоматеріалах, по аналізу великої бази доказів.

Наскільки ми зрозуміли, це нове управління ГПУ займатиметься всіма справами щодо злочинів, пов'язаних з Майданом, які сталися починаючи з листопада 2013 року до кінця лютого 2014 року. Крім того, на нашу думку, сюди ж треба залучати факти загибелі поранених на Майдані, які помирали потім під час лікування.

Що стосується Служби безпеки України, то 5 грудня у нас відбулась зустріч адвокатів та родичів убитих і поранених на Майдані з головою СБУ і керівниками відповідних підрозділів. Валентин Наливайченко заявив про створення Координаційного центру при СБУ з розслідування злочинів на Майдані. До роботи в цьому центрі він запросив усіх зацікавлених активістів. Це й адвокати родин Героїв Небесної сотні, і правозахисники, журналісти. Нас запевнили, що робота буде вестись як на рівні центрального апарату СБУ, так і на рівні представників СБУ в областях. Будь-яку інформацію, яка буде мати цінність для розслідування, можна буде передати в цей Координаційний центр.

У МВС нас теж запевняли, що в них є бажання співпраці, ми зустрічалися з Антоном Геращенком та керівниками підрозділів. Але, на жаль, конкретних відповідей на наші запитання ми досі не отримали.

Показовою є реакція МВС на нашу скаргу щодо централізованого підвезення службовими автобусами як колишніх, так і теперішніх працівників «Беркуту» до Апеляційного суду (у день засідання по справі екс-командира «Беркуту» Садовника. — Ред.). Ми подали всі матеріали, зокрема відеозапис, з вимогою провести службове розслідування в ГУ МВС у Києві. Результати нас просто шокували. У висновку службової перевірки було сказано, що ані працівники, ані водії нічого не порушували, а «беркутівці» просто попросили водія підвезти їх на базу.

На судових засіданнях колишні, а, можливо, теперішні співробітники спецпідрозділу «Беркуту» вели фото- та відеозйомку наших адвокатів і родичів загиблих. Я переживаю за своїх колег, а також родичів загиблих на Майдані, бо виникає запитання: для чого «беркутівці» це робили? Для чого їм було таке детальне документування? На мою думку, це може бути використано в якихось злочинних цілях проти нас.

Окремо треба говорити про справи, які розслідує МВС. У мене є інформація, що є справи, які вже закрито, або намагаються закрити. МВС розслідує декілька смертей, які сталися вже після Майдану, наприклад, унаслідок газового отруєння або побиття. Крім того, міліція розслідує смерть людини в Івано-Франківську, яка померла ще в січні від переохолодження. Чоловік отримав запалення легенів після того, як його облили в мороз із водомету. Ми будемо добиватися на рівні ГПУ, щоб ці розслідування поновилися. Прорахунком МВС є й те, на мою думку, що вони не контролювали на рівні центрального апарату перебіг розслідування справ у районних управліннях міліції.

Поведінка працівників міліції, яких ми бачили на судових засіданнях, свідчить про їх абсолютну впевненість у тому, що їх не буде притягнуто до відповідальності. Вони поводять себе дуже впевнено і нахабно. Не знаю, звідки така впевненість, тому можу тільки здогадуватися. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков не провів очищення керівного складу, зокрема департаменту громадської безпеки в МВС та територіальних управліннях в областях. Не звільнено керівників «Беркуту» в областях. Відповідно, ці керівники по лінії громадської безпеки продовжують далі вчиняти тиск на своїх підлеглих, тому недивно, що вони відмовчуються на допитах у прокуратурі. Вони продовжують працювати в системі, тому бояться давати свідчення. Я не можу сказати напевно, бо це таємниця слідства, але підозрюю, що в ГПУ просто немає жодних свідчень працівників спецпідрозділу «Беркуту».

Колишній начальник міліції у Волинській області Олександр Терещук тепер керує ГУ МВС у Києві. Ми знаємо, скільки було переслідувань з боку міліції щодо волинських активістів під час Майдану, тому таке призначення не може не дивувати. Промовистим результатом є, зокрема, негативний результат службового розслідування з боку ГУ МВС у Києві дій «беркутівців» у суді та під судом, про яке я говорив.

Я підозрюю, що є певний тиск, можливо, з боку керівництва МВС, на підрозділи міністерства, залучені до розслідування справ Майдану прокуратурою. Оскільки прокуратура не має своїх оперативних підрозділів, тому залучаються оперативні підрозділи МВС.

Ми поставили під час особистих зустрічей з керівництвом МВС та письмово близько 20 конкретних запитань, але на сьогодні ми отримали лише одну відповідь — про результати службового розслідування щодо службових автобусів під судом.

Ганна Веремій, сестра журналіста газети «Вісті» В'ячеслава Веремія (помер у лікарні 19 лютого від вогнепального поранення, отриманого напередодні ввечері в центрі Києва під час нападу невідомих у масках на таксі, в якому він їхав):

Ми не задоволені тим, що обвинуваченому в нашій справі змінили кваліфікацію з «замаху на вбивство» на «хуліганство», а також тим, що його випустили з-під варти під домашній арешт.

Ми були змушені просити замінити прокурора в нашій справі, бо перший прокурор був на боці підсудного. ГПУ замінила його на наше прохання. Річ у тім, що перший прокурор ініціював зміну запобіжного заходу для цього підозрюваного з утримання під вартою на домашній арешт. При цьому в нашій справі це єдиний затриманий підозрюваний, решта досі в розшуку.

Володимир Бондарчук, секретар громадської організації «Родина Небесної сотні»:

Розслідування по деяких справах вже доведено до суду, тобто досудове розслідування завершено (справа по 20 лютого щодо розстрілу 39 людей, зокрема мого батька; справа журналіста газети «Вісті»). Не всіма аспектами розслідування цих та інших справ ми задоволені.

Коли до річниці Майдану влада звітувала про розслідування розстрілів, то найбільш адекватну та правдиву інформацію з цього питання дала Генеральна прокуратура України. Там заявили, що є багато проблем, зокрема з пошуком доказів, і що фактично роботу зроблено на 10%. І це, на нашу думку, відповідає реальній ситуації.

Більшість справ до суду не доведено. Ми розуміємо, що на це є об'єктивні причини, але водночас нам би хотілося більш ефективного розслідування. Адвокати звернулися до силових відомств (ГПУ, МВС, СБУ) з пропозиціями, як можна налагодити взаємодію між цими органами влади.

Що стосується прокуратури, ми розуміємо, що при нинішній структурі та відсутності єдиного центру розслідування злочинів, які сталися на Майдані, важко нормально організувати роботу. Бо слідчі Головного слідчого управління ГПУ, крім розстрілу людей на Майдані, розслідують величезну кількість інших справ. Їхня увага розпорошується, тому необхідно створити окремий відділ чи управління, яке б займалося лише розслідуванням справ по Майдану. Якщо буде група слідчих, то вони зможуть зосередитися на розслідуванні і побачити картину системно.

У справі про розстріл 39 людей на Майдані звинувачуються представники спецпідрозділу «Беркут». Є проблеми з судовою владою, бо судді в цих справах звільняють під домашній арешт обвинувачуваних. Зокрема, через це сталася втеча Дмитра Садовника (екс-командира роти «Беркуту»).

Так само частина відповідальності лежить на органах внутрішніх справ, які, на мою думку, відверто саботують розслідування і покривають працівників МВС, які були на Майдані та стріляли. Працівники МВС не хочуть свідчити і надавати інформацію. Зокрема, не хочуть давати свідчення проти свого керівництва, яке залишилося на своїх місцях. Це кругова порука.