Пенсійна реформа в Україні: загрози накопичувальної системи

Урядовий законопроект про пенсійну реформу (№2767), підготовлений за участі Мінсоцполітики, Пенсійного фонду та громадських організацій протягом півтора місяця, передбачає кардинальні зміни до пенсійного законодавства України, тому, звісно, спричинив великий резонанс. У профільному комітеті Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення законопроект розкритикували і завернули на доопрацювання. Тепер слід розробити новий документ (з урахуванням результатів його обговорення в регіонах з громадськістю та експертами, а також двох альтернативних законопроектів) та подати його до парламенту на повторне перше читання.

Що думають про пенсійну реформу в парламенті

Депутати, які входять до профільного комітету, уже подали законопроект про відтермінування в часі скасування так званих спецпенсій для держслужбовців, прокурорів, митників, суддів, нардепів та їх помічників тощо. Нагадаємо, що відповідно до закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року ці пенсії мають бути скасовані з 1 червня, якщо доти не ухвалять окремий закон про призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах. Що ж стосується другої частини пенсійної реформи — накопичувальної системи, то за словами голови комітету і колишнього міністра соціальної політики Людмили Денісової, проект закону містить у цій частині «низку неузгодженостей та невирішених питань». Перш за все, проблемою є зменшення надходжень до Пенсійного фонду після запровадження накопичувальної системи (гроші будуть приватною власністю громадян, і платитимуть їх до Накопичувального фонду, а не Пенсійного). Як пояснює Л. Денісова, законопроект не вирішує питання балансування бюджету ПФУ: «При запровадженні накопичувальної системи, працюючі особи віком до 35 років (це 3,2 млн осіб), вийдуть із солідарної системи та сплачуватимуть внески лише до Накопичувального фонду. Це зменшить надходження до Пенсійного фонду, для збалансування бюджету якого потрібно буде виділяти додаткові кошти з державного бюджету». Крім того, у комітеті стурбовані тим, що в законопроекті не визначено державні гарантії щодо управління пенсійними накопиченнями, їх збереження та виплати у повному обсязі.

У Головному науково-експертному управлінні Верховної Ради, хоча й підтримали в цілому доцільність запровадження накопичувальної пенсійної системи в Україні, вважають, що цей процес варто розпочинати лише після зростання економіки. На думку парламентських юристів, інакше «зібрані кошти не дадуть бажаного для нормального функціонування цієї системи прибутку, що призведе до дискредитації самої ідеї такого страхування». Питання державних гарантій і контролю щодо отримання пенсійних виплат також опинилося у фокусі уваги експертів Ради: «Насамперед це пов’язано з тим, що запропонована пенсійна реформа здійснюється в умовах поглибленої економічної кризи в Україні. У зв’язку з цим пропонуємо вимоги до власного капіталу та сформованого резервного фонду визначати законодавчо».

Що думають про накопичувальну систему інші українські експерти, можна було дізнатися завдяки круглому столу про реформу системи пенсійного забезпечення, організованому в Українському кризовому медіа-центрі. Пенсійну реформу оцінили держслужбовці, науковці, аналітики з громадського сектору та міжнародні експерти.

50 років перехідного періоду

Голова Пенсійного фонду Олексій Зарудний запевняє, що за умови повноцінного функціонування солідарного і накопичувального рівнів системи людина при виході на пенсію може отримати близько 60–70% раніше отримуваного заробітку. Крім того, запровадження другого накопичувального пенсійного рівня має стимулювати розвиток недержавного пенсійного забезпечення, яке стане третім джерелом фінансування пенсій. «Звичайно, такі результати накопичувальної системи — це перспектива не сьогоднішнього дня. Але якщо ми не будемо рухатися в цьому напрямку, то, мабуть, і не зможемо мати цю перспективу ніколи», — заявив він.

Усі експерти сходяться на думці, що реформа пенсійної системи в Україні давно назріла і життєво необхідна. «Що буде, якщо не проводити реформу цієї системи? Напевно, буде перехід до азіатської моделі пенсійної системи, коли, наприклад, генеральний директор металургійного комбінату отримує пенсію 20 доларів. А на питання, чи не замало це для нього, він відповідає, що вистачає, бо в нього п'ятеро чи шестеро дітей, які допомагають прожити», — розповідає аналітик Віталій Шапран, член виконкому Українського товариства фінансових аналітиків. Але, застерігає він, Україні ця модель не дуже підходить, бо в нас інша демографічна ситуація і немає трьох-чотирьох врожаїв на рік, як у південно-східній Азії.

У тому, що пенсійну систему в країні треба давно міняти, упевнені й у Національній академії наук. Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи НАНУ Елла Лібанова переконана, що відхід від однорівневої пенсійної системи, яка є дворівневою лише де-юре, неминучий. Але попереджає, що не треба обіцяти світле майбутнє відразу після ухвалення закону — його не буде: «Перші пенсії з накопичувальних внесків українці почнуть отримувати через 25 років. А перехідний період, коли будуть зменшуватися доходи Пенсійного фонду і відповідно збільшуватися витрати з бюджету, становить приблизно вдвічі довший час. Тому що починається цей період, коли перша працююча особа починає сплачувати частину внесків не до солідарного фонду, а до накопичувального. І закінчується він тоді, коли вмирає остання людина, яка отримує пенсію лише з солідарної системи. Як не крути, менше 50 років тут не виходить. І це треба розуміти. 50 років держава муситиме компенсувати видатки перехідного періоду Пенсійному фонду України».

Довідково про урядовий законопроект щодо пенсійної реформи (№2767):

З 1 січня 2016 року пропонується запровадити накопичувальну професійну пенсійну програму пенсійного страхування для осіб, яким виповнилося не більше 35 років та які зайняті на роботах з особливо шкідливими та шкідливими, особливо важкими та важкими умовами праці (за списком № 1 та № 2); посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років; та незалежно від віку для державних службовців, службовців  органів місцевого самоврядування, податківців, митників, прокурорів, суддів та наукових і науково-педагогічних працівників.

З 1 січня 2017 року пропонується запровадити другий рівень системи пенсійного забезпечення. Учасниками накопичувальної системи пенсійного страхування пропонується визначити осіб, яким на цей час виповниться не більше 35 років. Водночас право на участь у цій системі пропонується надати застрахованим особам, яким станом на 1 січня 2017 року виповниться не більше 55 років. Цим особам надається можливість прийняти рішення до 1 січня 2018 року щодо добровільної участі у накопичувальній системі пенсійного страхування.

Передбачається, що джерелом фінансування пенсійних виплат з накопичувальної професійної пенсійної програми для вказаних категорій осіб будуть підвищенні розміри страхового внеску, які сплачуватимуться роботодавцем і працівником.

Розмір внеску у перший рік становитиме 2% та щороку збільшуватиметься на один відсоток, до досягнення 7%. По мірі збільшення розміру внеску для застрахованої особи, починаючи з 2018 року, відповідно пропонується зменшувати розмір єдиного внеску для роботодавця, що має призвести до часткового перерозподілу сплати розміру єдиного внеску від роботодавця до працівника (по 1 відсотку щорічно), і вже у 2022 році ставку єдиного внеску для роботодавця буде зменшено на 5%.

У проекті також пропонується звільнити солідарну систему від невластивих для неї виплат шляхом перекладення на державний бюджет України фінансування:

1) доплат до мінімального розміру пенсій (різниця між розміром пенсії виходячи із тривалості страхового стажу і заробітку та мінімальним розміром пенсійної виплати) щодо пенсій, які будуть призначатися після 1 січня 2016 року (при цьому, пропонується передбачити, що Пенсійний фонд України продовжуватиме фінансувати вказані витрати щодо пенсій, які призначені до цієї дати);

2) дострокових пенсій за віком за вислугу років;

3) доплат, обумовлених існуванням пільгових пенсій; втрат за працюючих інвалідів та підприємств УТОГ, УТОС;

4) поліпшення матеріального становища інвалідів війни.

Накопичувальна система і фінансові ризики

В Українському товаристві фінансових аналітиків вважають, що до накопичувального рівня фінансова система країни готова, надто з огляду на те, що є рік чи два в запасі. «Але є ризики, і їх не треба замовчувати. Ми знаємо, що було декілька ексцесів на ринку, коли банки отримували статус з виплати пенсійного забезпечення та інших соцвиплат і буквально за тиждень-два в них вводили тимчасову адміністрацію. Але ніхто з пенсіонерів при цьому не постраждав. Більша частина пенсій як виплачувались, так і виплачуються, система продовжує функціонувати», — каже В.Шапран.

Директор Інституту демографії та соціальних досліджень визнає, що українська економіка потребує інвестиційного ресурсу, який за умови правильного використання може стати додатковим чинником зростання зайнятості населення, заробітних плат і відповідно надходжень до ПФУ, але звертає увагу на фінансові ризики. «Перше — це економічна криза. Вибачте, але кінця спаду ні я, ні макроекономісти Академії наук не бачать. Друге — це інфляція, яка, дай боже, щоб не стала галопуючою. Третє — це високий рівень тінізації економіки. Далеко не з усіх заробітних плат сплачуються внески до Пенсійного фонду. Четвертий фактор ризику — нерозвиненість фондового ринку», — перераховує Е. Лібанова.

Представники програми USAID «Розвиток фінансового сектору» (FINREP-II) підтверджують, що за нинішньої економічної ситуації та інфляції в 2016 році неможливо буде досягнути позитивних результатів. «На нашу думку, негативний інвестиційний дохід у перші декілька років функціонування накопичувальної системи матиме негативний вплив на її імідж. Люди, які бачитимуть, що покладені на рахунок гроші знецінюватимуться і зникатимуть, будуть, безумовно, не дуже раді. Це треба брати до уваги», — заявив представник програми Гаррі Гендрікс. Як міжнародні експерти, так і українські науковці пропонують не переносити запровадження накопичувальної системи на якийсь конкретний рік, а просто чітко прописати обумовленість цієї дати загальними економічними трендами. «Ми повинні задати певні параметри росту економіки, інфляції, наявності внутрішньої мінімальної бази інфраструктури, фондового ринку, після чого можна ефективно впроваджувати реформу», — сказав заступник міністра фінансів України Роман Качур.

Чи готовий до накопичувальної системи Пенсійний фонд?

Представники програми FINREP-II зазначили, що Пенсійний фонд України поки що технічно не готовий до адміністрування накопичувальної пенсійної системи. Зокрема, є певні проблеми з комп'ютерною технікою і програмним забезпеченням місцевих управлінь ПФУ. Крім того, в Україні досі немає Єдиного електронного реєстру пенсіонерів. Однак представники програми FINREP-II вважають, що при невеличкій допомозі необхідну модернізацію можливо здійснити навіть до 2016 року (за умови залучення донорської допомоги).