Лікарський колапс, або Фундамент медичної реформи

«Цвинтар замість ліків» — під такою назвою в останніх числах травня провели акцію ВІЛ-позитивні українці, влаштувавши символічні поховання на схилі навпроти Кабміну. Ще одна спроба достукатися до тих, хто повинен був не допустити кричущу ситуацію, що склалася із постачанням медпрепаратів. Як стверджує голова «Всеукраїнської мережі людей, які живуть із ВІЛ/СНІД» Володимир Жовтяк, вже до 15 червня в Україні закінчаться препарати для лікування тисяч ВІЛ-позитивних людей, що призведе до нового витка цього захворювання, а комусь коштуватиме життя.

Причиною браку ліків є рішення минулого року, коли Кабінет міністрів вніс до постанови №117 нову «лобістську норму», що дозволяє постачальникам ліків отримати стовідсоткову передоплату за товар, при цьому збільшивши термін відстрочки його поставки до шести місяців.

Про те, що в нашій країні така довіра неприпустима, кричали всі пацієнтські організації, навчені гірким досвідом. Схожа ситуація сталася в 2013 році з фірмою «Альба Україна», яка збанкрутувала, не поставивши оплачених ліків. Жодних санкцій до цієї компанії застосовано не було.

Компанія-посередник «Вектор Фарм», що отримала стовідсоткову оплату за препарати для антиретровірусного лікування ВІЛ-позитивних пацієнтів ще в грудні минулого року в сумі 52,6 млн грн, згідно з договором, могла тягнути з поставкою ліків півроку, тобто до червня 2015-го. Подібною відстрочкою створювалася величезна діра в лікувальному процесі: «старі» ліки вже з’їли, а нових ще не поставили. Однак, як стверджують пацієнти, несумлінна компанія, отримавши гроші наперед, навіть не збирається поставляти ліків.

«Сьогодні — кінець травня. Компанія «Вектор Фарма» не поставила жодної упаковки препарату. Більше того, вона подала до суду на Мінохоронздоров’я з метою отримати ще 10 мільйонів наших грошей, щоб збільшити свій прибуток. Ця компанія змінила юридичну назву і власника. Сьогодні загроза невиконання цього контракту велика як ніколи», — констатує В. Жовтяк.

У відповідь на акцію Арсеній Яценюк звернувся до Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова «допомогти» фірмі невідкладно виконати цей контракт, знайти директора цієї компанії і зробити все, щоб препарати, за які сплачено з державного бюджету, були поставлені. Міністру охорони здоров’я Олександру Квіташвілі було доручено розробити «план Б» щодо забезпечення цими препаратами пацієнтів.

Прикро, що ця ситуація була легко прогнозована. Пацієнтські організації попереджали про проблему заздалегідь і не один раз. Сьогодні МОЗ навряд чи вже зможе вплинути на колапс із ліками. Це може зробити прем’єр-міністр чи президент. Дати політичну обіцянку виробнику (в цьому випадку, індійській фірмі «Ranbaxy») оплатити ліки після їх поставки. І виробник, швидше за все, піде назустріч. У черговий раз врятує українців. А є інший, більш логічніший, шлях: прокуратура повинна змусити недобросовісну фірму «Вектор Фарма» виконувати свої зобов’язання.

Напевно, зі зміною команди в МОЗ логічно було очікувати змін на краще. На жаль, ситуація не тільки не змінилася, але навіть погіршилася. Днями ГО «Центр протидії корупції» (ЦПК) презентувала аналітичний підсумок моніторингу закупівлі ліків за державними програмами (за 2014 рік). Якщо коротко, то головний висновок такий: старі корупційні схеми, які було розпочато й зацементовано при Раїсі Богатирьовій і Ко, нікуди не зникли. Гравці ті самі. Більше того, з’явилися нові схеми, які не тільки загрожують неефективним використанням грошей, але й реальними смертями українців, наступним витком захворювань, наприклад, СНІДу.

ЦПК провів моніторинг закупівель ліків шести державних програм МОЗ (це ключові програми з 17, які «з’їдають» левову частку всіх бюджетних грошей): ліки для боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом, туберкульозом, для лікування дорослої та дитячої онкології, дорослого та дитячого гепатиту . Команді центру довелося промоніторити 90 тендерів. Як з’ясувалося, всі гроші, виділені на ці програми (а це 1,2 млрд грн), були витрачені неефективно або з істотними порушеннями (низка порушень має характер злочину і є предметом розслідування правоохоронних органів). Чимала кількість коштів, особливо в регіонах, зовсім не були використані. І це, м’яко кажучи, в непростих українських реаліях, коли кожна гривня, здавалося б, повинна бути на рахунку. Тільки за шістьма досліджуваними програмами 30 млн грн залишилися в МОЗ, а в кінці року пішли назад у бюджет. Наприклад, на дітей, хворих на муковісцидоз, із бюджету виділили 3 млн грн, однак ці гроші не було використано для закупівлі препаратів. В результаті маленькі пацієнти забезпечені життєво необхідними ліками лише на 10% (хоча МОЗ рапортує про 30%).

У чому різниця між тим, що говорять громадянські організації і статистикою МОЗ? МОЗ звітує не кількістю пролікованих людей, а кількістю витрачених коштів. Це можна побачити на прикладі того ж муковісцидозу. В Україні критична ситуація із забезпеченням ліків від цього спадкового захворювання. І якщо МОЗ закупило ліків на 30% виділених коштів, то фактично охоплених пацієнтів виявилося утричі менше, адже ліки суттєво стрибнули в ціні. Аналогічна ситуація і з гемофілією, іншими захворюваннями.

Якщо поглянути на МОЗівський звіт із онкології, ми побачимо, що в графі дитячої онкології та гематології кошти було використано на всі 100%. Тобто, на думку чиновників, лікування онкохворих дітей охоплюється повністю за бюджетні кошти, однак насправді ні для кого не секрет, що більшість витрат покриваються за рахунок благодійників та самих пацієнтів. Річ у тому, що МОЗ не має достовірних даних щодо багатьох нозологій, не знає кількості хворих на обліку. Мовляв, скільки є грошей, стільки ліків і купимо. Для кого? За якими принципами і хто веде облік хворих? Електронного реєстру досі немає, в комп’ютерну епоху він ведеться на папері.

Зі слів співробітників ЦПК, в онкології було помічено одну особливість: усього держава закуповує 66 препаратів із дитячої онкології, левова частка (60% усіх коштів) виділяється на п’ять найменувань. Саме ці п’ять препаратів є найдорожчими. Причому ціна на них в Україні істотно вища, ніж в інших країнах. Наприклад, препарат «Мікамін» (100 мг, виробництво Астеллас Фарма Юроп), який МОЗ України закуповує за ціною в 11 755 грн, в Росії можна купити за 7309 грн, максимальна ціна цього препарату в Чехії становить ще менше — 5373 грн. Така переплата тільки на основних онкологічних медпрепаратах обійшлася нашій державі у 62 млн грн.

«Відносно цих ліків ми зверталися до профільних фондів, які закуповують препарати для хворих дітей («Таблеточки»та ін.)», — розповідає Олександра Устинова, керівник напряму «Медицина» Центру протидії корупції. — Ми запитали, чи є аналоги цих лікарських засобів. Нам відповіли, що таких медпрепаратів ці фонди не закуповують, адже вони безпосередньо не пов’язані з онкологією».

Чи відбулися зміни після Революції гідності у закупівлях лікарських засобів за наші з вами гроші? Так. Влада замість боротьби з корупційними схемами, що мали місце при здійсненні державних закупівель у попередні роки, створила набагато більше проблем і корупційних механізмів. Поряд із відпрацьованими до віртуозності картельними змовами, реєстром оптово-роздрібних цін, виходом на торги з одним препаратом і боротьбою з конкуренцією (блокуванням аналогів) у 2014 році додалися ноу-хау у вигляді блокування закупівель, несвоєчасної організації торгів або їх скасування, зміни умов закупівель.

Зупинімося на нових схемах докладніше. Отже, що дає несвоєчасна організація закупівель? Як правило, закупівлі ліків за бюджетні гроші починалися в лютому, успішно завершувалися укладенням договорів у квітні–травні та поставками в червні. У 2014 році закупівлі почалися тільки в середині літа, а укладення більшості договорів відбулося лише в листопаді–грудні. Затягування торгів дало час усім фармацевтичним компаніям перереєструвати ціни в реєстрі оптово-відпускних цін на набагато вищі (державний реєстр оптово-відпускних цін — це офіційний реєстр із цінами на препарати, який фіксує найвищу граничну ціну, за якою ліки можуть продаватися під час проведення державних закупівель в Україні. На торгах ціна на препарат не може перевищувати 10% від задекларованої в реєстрі вартості препарату). Наприклад, препарат «Авелокс», що використовується для лікування туберкульозу та онкологічних захворювань, за цей час виріс у ціні з 573,73 до 1150 грн.

Наступна схема: масові оскарження/блокування закупівель фармацевтичними компаніями через Антимонопольний комітет. У 2013 році оскарження торгів на етапі оголошення практично відсутні, а ось у 2014-му протягом липня–жовтня закупівлі від 50 до 110 лотів (препаратів) у різні місяці були заблоковані оскарженням. Метою таких масових оскаржень було виключно штучне затягування торгів, адже в більшості випадків Антимонопольний комітет не визнавав таке оскарження аргументованим і відмовляв у задоволенні скарги (задоволено лише 5 із 33 скарг).

Крім того, низку скарг було подано компаніями, які взагалі не мали ліцензій на торгівлю ліками і не збиралися брати участь у торгах. Також закупівлі оскаржували компанії, які вже не один рік є постійними учасниками торгів, але тільки цього року окремі умови документації стали для них «дискримінаційними», хоча аналогічні умови зовсім не заважали їм брати участь у тендерах 2013 року. До того ж, посадові особи МОЗ часто просто ігнорували засідання Колегії АМКУ з розгляду скарг і затягували з наданням необхідних документів.

Внаслідок штучного затягування торгів у закладах охорони здоров’я вичерпалися запаси препаратів. Складна економічна ситуація призвела до девальвації гривні і постійного зростання цін на імпортні лікарські засоби, а іноді й на вітчизняні. До чого це призвело, мабуть, знають всі. Численні акції протесту громадських активістів та пацієнтів, відсторонення міністра охорони здоров’я та його першого заступника. З ініціативи ЦПК правоохоронними органами розпочато відповідне кримінальне провадження за фактами злочинної бездіяльності посадових осіб Міністерства.

Що можна зробити вцій ситуації? Сьогодні все ще залишається шанс не повторити минулих помилок. Новий закон №2150, що дає змогу здійснювати закупівлю ліків із залученням міжнародних організацій, міг би стати реальним шансом провести закупівлі за прозорими процедурами, забезпечити наших громадян безперервним постачанням ліків, українських дітей — вакцинами. Цей проект закону ухвалювався непросто, під тиском пацієнтських та громадських організацій. Сьогодні, на жаль, МОЗ певним чином саботує імплементацію цього закону, не ухвалюючи необхідних нормативно-правових актів.

Закупівля лікарських засобів через міжнародні організації не є винаходом України, багато країн пішли цим шляхом, наприклад, Грузія. Королівська агенція Великої Британії (Crown Agents), яка входить до переліку із семи міжнародних організацій, прописаних у прийнятому законі, робить закупівлі ліків для багатьох країн світу. Саме цій компанії вдалося розв’язати проблему з корупцією в Болгарії. Crown Agents не тільки закуповувала ліки, а й ставила своїх людей на митниці.

Звичайно, Україна не може вічно вдаватися до міжнародної допомоги. Це шанс виграти час, використати вікно, що з’явилося, щоб налагодити власну прозору систему. Без корупції.

У МОЗ досі відсутня електронна система обліку залишків препаратів. Тому часті випадки, коли в одному регіоні лікарських засобів недостатньо, а в іншому — надлишок. Важливим нюансом є усунення МОЗ від процедури закупівель ліків в принципі. МОЗ наділений повноваженнями і має право під час тендеру скасувати реєстрацію препарату, таким чином не допустивши його на торги. Сьогодні це відомство з регулятора державної політики перетворилося на монстра, забувши про свої прямі функції.

«О. Квіташвілі отримав опис усіх корупційних схем на третій день свого призначення, — каже Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції. — Про проблеми з ліками для ВІЛ-інфікованих міністра також попереджали. Звичайно, в сьогоднішній ситуації не можна звинувачувати тільки голову МОЗ. Не тільки Квіташвілі винен у сьогоднішній ситуації, але він винен у тому, що ситуація не змінилася».

Днями очільник МОЗу зазначив, що реформа — це процес, підготовка до якого потребує часу, і наразі тільки закладається її фундамент. Напевно, з цим важко не погодитися. Ось тільки час, на жаль, тут вимірюється людськими життями. Навряд чи лікарський колапс додасть очок від суспільства міністру, якого можуть піти найближчим часом (проект Постанови про звільнення О. Квіташвілі з посади Міністра охорони здоров'я України був зареєстрований у ВР у травні). А саме пацієнтські та громадські організації могли б стати на його захист.