Закон про генпрокурора: з точки зору законотворчості, права, цей шлях є неправильним — адвокат

Адвокат Павло Дикань:

— Звісно, закон, як завжди, прийнятий шляхом тиску та компромісу, але, на жаль, такою є практика Верховної Ради чи не з усіх питань.

Зважаючи на те, що за два роки, що минули від подій 2014-го, реального реформування прокуратури не відбулося, і, можливо, є потреба залучити людину зі сторони, щоб вона спробувала щось зробити. Водночас, з точки зору законотворчості, права — цей шлях є неправильним.

Але в цьому законі (№4645 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Генеральної прокуратури України») ще є певні розширення повноважень генпрокурора і фактично скасовано ті рішення, які були прийняті на Конференції прокурорів, що відбулася в квітні. Водночас, на мою думку, та конференція по процедурі була незаконною. Ми бачили ознаки того, що вона була самокерованою, голосували за допомогою смс. Це нагадує ситуацію, якби судді самі себе судили за якісь злочини. Так само і прокурори самі за собою наглядати не можуть. Тому чи буде дієвим обраний шлях — надати повноваження людині не із системи для того, щоб справді реформувати, — я не знаю, але це хоча б якась альтернатива діючій системі, яка намагається максимально законсервувати себе.

Ну, і ще один пункт цього закону — все-таки вирішено питання щодо проваджень, які мають бути передані до Державного бюро розслідувань. Його робота почнеться невідомо коли, на сьогоднішній день навіть не приступили до конкурсної процедури призначення голови ДБР, але з моменту початку його дії всі кримінальні провадження мають перейти від Генпрокуратури. Фактично слідство залишається в Генеральній прокуратурі на два роки. А відсутність у неї слідчої функції уже давним-давно є зобов’язанням нашої країни перед міжнародною спільнотою. Тобто, як завжди, є позитивна і негативна сторона. Ми як адвокати, що займаються справами Майдану, розуміємо, що передача справ в такий спосіб може призвести до їх розвалу. Саме по собі залишення функцій слідства Генпрокуратури в нинішньому складі, очевидно, теж не дуже добре, тому що ГПУ, як і більшість правоохоронних органів, залишається керованою, про незалежність її дій, нажаль, говорити дуже складно. Вона має бути незалежною. А у нас контроль розповсюджується включно до Адміністрації президента.

З моєї точки зору , загалом введення фігури генерального прокурора, який є складовою частиною системи прокуратури, є позитивом. Мене не лякає те, що він може бути непрофесіоналом, тому що, на жаль, саме професіонали в прокурорській сфері довели прокуратуру до сьогоднішнього стану. Якщо ж підвести риску щодо вчорашнього прийняття закону, то все це викликає лише негативні емоції: і те, як він був ухвалений, і сам по собі текст.

Підготувала Наталія ІВАНОВА