Вуса і хвіст — мої документи: Верховна Рада йде назустріч побажанням шахраїв

Кажуть, хто був у Раді — в цирку не сміється, дарма, що обидва зі скляним куполом і здалеку можна переплутати. Після неконституційного ухвалення Верховною Радою 2 червня 2016 року змін до тексту невідомої редакції Основного Закону в частині так званого правосуддя дивуватися вже немає чому.

Зате парламентарі щодня підвищують свою майстерність у розв'язанні вигаданих законодавчих проблем і долають нові вершини правової безглуздості. Ще одним прикладом «величі» законотворчої думки є законопроект №4194 від 10 березня 2016 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами-підприємцями», щойно проголосований у першому читанні.

Ви ніколи не здогадаєтесь, що саме спонукало парламентарів витрачати свій дорогий робочий час 8 вересня цього року, аби розглянути чергову маячню. Виявляється — турбота про суб’єктів господарювання. Із пояснювальної записки випливає: проект закону спрощує господарську діяльність, виключаючи необхідність проставлення відбитку печатки на документах. Он воно як! Століттями людство використовувало печатки як засіб ідентифікації справжності документу та особи, що уповноважена діяти від імені того, чия печатка. Так, технічний прогрес іде вперед, і якщо 30 років тому виготовити печатку було дуже складно, то натепер це питання вирішується просто, були б гроші. Навіть без згоди власника печатки.

Проте парламентарі дійшли іншої думки. На їхній погляд, складність ведення бізнесу полягає зовсім не в тому, що наше податкове законодавство настільки нестабільне, що не встигаєш відслідковувати зміни. І не в тому, що до свавілля податкових, прокурорських та інших органів додалась навала бандитизму, грабежу, розбою, рекету у стилі початку 90-х та озброєне рейдерство. Не в тому річ, що кожного дня надходять повідомлення про захоплення підприємств зі стріляниною, про бійки, підпали та погроми, до яких байдуже ставляться правоохоронці. Головна складність — вимога про наявність печатки! Тільки незрозуміло: у чому складність та для кого? Для власника суб’єкта господарювання чи для іншої особи, що, так би мовити, хоче поправити свій фінансовий стан за чужий рахунок?

Народні депутати, автори законопроекту, проявили певну кмітливість і доповнили пояснювальну записку до законопроекту такими тезами.

Що спонукало авторів взятися за розробку цього проекту?

Їм були незрозумілі такі питання:

— яким є юридичне значення відбитку печатки та наслідки непроставлення відбитку печатки;

— яким чином суб’єкти господарювання можуть або ж мусять дізнаватися про те, чи є обов’язковим використання печатки їхнім контрагентом;

— яким є режим використання печатки поза межами цивільно-правових відносин.

Коли звичайна людина не розуміє правових категорій, вона звертається по юридичну консультацію. Коли народні депутати не розуміють, що значить слово «наступний» або що таке печатка підприємства — вони пишуть закони чи звертаються до Конституційного суду, щоби їхнє невігластво стало надбанням усієї країни.

По-перше, проектом закону, на думку авторів, деталізується порядок використання печаток у господарській діяльності — шляхом його скасування як такого.

По-друге, проект підтримує стабільність цивільного обороту та зменшує кількість спорів, що можуть виникнути через невизначеність правового статусу відбитку печатки. Тобто якщо раніше виникали сумніви у справжності печатки на документах, підроблених шахраями, не всі аркуші були пропечатані печаткою та завірені підписом посадової особи, то відтепер спорів поменшає, тобто будь-який «лівий» документ із нерозбірливим підписом треба буде вважати дійсним, поки суд не доведе протилежне багато років потому.

З метою втілення цих ідей у життя автори законопроекту пропонують скрізь, зокрема з Господарського та Цивільного кодексів, Господарського процесуального, Цивільного процесуального кодексів, Кодексу адміністративного судочинства та цілої низки інших нормативних актів матеріального права, вилучити саме згадування про печатку та про необхідність посвідчення документа (правочину, довіреності тощо) печаткою.

Авторам і цього виявилося замало, тоді вони вирішили подолати вершину безглуздості, успішно опановану цим складом Верховної Ради.

Пропонуються такі зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення:

«Стаття 166-23. Вимагання проставлення відбитку печатки на документі.

Вимагання посадовою особою органу державної влади або органу місцевого самоврядування проставити відбиток печатки суб’єкта господарювання на документах, які їм подаються, або відмова приймати вказані документи у зв’язку з відсутністю відбитка печатки тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Ви тільки вдумайтесь: за те, що посадова особа вирішить пересвідчитись у справжності документів та запропонує засвідчити їх печаткою підприємства, притягатимуть до відповідальності!

Тепер давайте прямо і щиро відповімо на просте запитання: для кого становить складність засвідчити печаткою документи? Для власника печатки? Та ні! Для іншої особи, що хоче діяти від імені суб’єкта господарювання, не маючи на це жодного права?

Верховна Рада, підтримуючи законопроект №4194, пішла назустріч побажанням шахраїв та рейдерів, які зовсім розлінилися. Раніше вимоги про печатки, бланки певних документів зі ступенем захисту тощо примушували шахраїв підтримувати певний культурно-освітній рівень, кваліфікацію. Відтепер мистецтво обману стане доступним для новачків-аматорів.

Вдумайтеся — довіреність юридичної особи без печатки! Довіреність фізичної особи для представництва в суді або для вчинення правочинів (купівля-продаж, дарування тощо) в обов’язковому порядку засвідчується нотаріально.

Але що робити суду, державному реєстратору або нотаріусу з довіреністю юридичної особи, надрукованою на звичайному принтері, з нерозбірливим підписом, на підставі якої заявник хоче вчинити юридично значимі дії — наприклад, передати майно до статутного капіталу іншого господарського товариства без нотаріально посвідченого правочину, або змінити склад учасників господарського товариства на підставі простого протоколу загальних зборів без печатки фірми, або ж визнати удаваний позов опонентів у суді і тим самим створити підприємству колосальні збитки, чи взяти на себе необґрунтовані зобов’язання?

Як, на думку авторів законопроекту, суддя, реєстратор чи нотаріус мають перевірити справжність документу без печатки? Звідки вони отримають зразок підпису особи, що має повноваження підписувати такий документ?

Головне науково-експертне управління Верховної Ради, цей острівець поміркованості в океані божевілля, дуже слушно прокоментувало зазначену писанину. Зокрема, на думку Головного управління, подібні пропозиції є вразливими як із концептуальної точки зору, так і з точки зору практичних наслідків їх прийняття. Це пояснюється тим, що, скасовуючи обов'язковість застосування печаток, проект не запроваджує замість них інших способів підтвердження достовірності документів та/чи повноважень відповідної особи. За цих умов учаснику цивільних та інших відповідних відносин доводиться покладатися виключно на добросовісність своїх контрагентів у цих відносинах, що, на мою думку, явно недостатньо для забезпечення надійного цивільного (господарського) обороту в сучасних умовах. Тож просте скасування обов‘язковості застосування печаток без їх заміни іншими механізмами підтвердження достовірності документів може призвести до зростання правопорушень у сфері цивільного (господарського) обігу, зокрема шляхом шахрайства.

Вимога про обов‘язкове скріплення печаткою має стосуватися письмових правочинів із нерухомістю, зокрема із земельними ділянками, акціями, векселями, об‘єктами права інтелектуальної власності, кредитних договорів тощо. Крім того, на думку фахівців Головного управління, має бути збережено положення ч. 2 ст. 207 ЦК України, згідно з яким скріплення правочину печаткою може бути визначено за письмовою домовленістю сторін, яку у проекті пропонується виключити.

Щодо встановлення адміністративної відповідальності за такі діяння, як вимагання посадовою особою органу державної влади або органу місцевого самоврядування проставити відбиток печатки на документах, які їм подаються, або відмова приймати вказані документи через відсутність відбитка печатки (ст. 166-23 КУпАП у редакції проекту), то вона є доволі сумнівною та недостатньо юридично обґрунтованою. Адже вказані діяння самі по собі не можуть завдати шкоди будь-яким охоронюваним об'єктам, а тому суперечать засадам адміністративної відповідальності, перелік яких міститься у ст. 9 КУпАП.

Втім, незважаючи на нищівну критику, Верховна Рада підтримала 8 вересня 2016 року цей законопроект у першому читанні. Залишається сподіватися, що до другого читання автори докорінно покращать свій твір і доповнять його іншими заборонами: наприклад, забороною вимагати не тільки печатку, але й підпис під документом, а також забороною вимагати паспорт у заявника з метою встановлення його особи. Це суттєво спростить документообіг бізнесу, а головне — наступного разу бізнесмени під час розв'язання спору будуть не документи роздивлятись, печатки перевіряти, а відразу візьмуться за автомати Калашникова. Цим самим ми спростимо умови ведення господарювання до повної межі...