Новини
Ракурс

Як стати розумнішим: чи піддаються тренуванню наші мізки

8 жов 2018, 18:24

Чи можна стати розумнішим завдяки спеціальним тренуванням? Така ідея ґрунтується на теорії пластичності мозку: незалежно від того, скільки вам років і чого ви досягли в житті, ваш мозок постійно змінюється, щоби пристосуватися до нового досвіду.

Loading...

Ця теорія заснована на багаторічних наукових дослідженнях, які зрештою призвели до створення багатомільярдної індустрії з тренування мозку. Та є одне «але». Коли вчені задавалися запитанням, чи здатні спеціальні тренувальні ігри зробити людину розумнішою, відповідь була одна: ні.

Керолайн Вільямс (Caroline Williams), автор книжки про контроль над розумом (Override: My Quest To Go Beyond Brain Training and Take Control of My Mind), останні два роки присвятила пошуку відповіді на запитання, чому так відбувається і що ми можемо зробити для того, щоб навчитися максимально використовувати потенціал свого мозку.

«Озброївшись списком покупок для самовдосконалення — від тренінгів з розширення уваги до розвитку здатності орієнтуватися на місцевості, — я рушила шукати те, що мало б наукове обґрунтування. Мій мозок стимулювали магнітними імпульсами, мене вчили медитувати... І я зрозуміла, що подібні ігри допомагають вдосконалитися в конкретному напрямі, але водночас аж ніяк не поліпшують загальний стан, «тренованість» мозку», — ділиться Керолайн.

Однак нова хвиля нейронауки може запропонувати кращий шлях. В останні роки нейрофізіологи вивчають коннекто́м — структуру зв'язків у нервовій системі організму, — щоб з'ясувати, як окремі ділянки пов'язані з нейронними мережами та як діяльність цих мереж відрізняється у різних людей. Це важливо, оскільки відмінності у здібностях, ймовірно, зводяться до того, наскільки добре мозок здатний комбінувати інформацію з різних ділянок, щоби створити щось більше, ніж просто сума його частин.

Тобто замість того, щоби прагнути зміцнення конкретних ділянок мозку, є сенс працювати над тим, щоб навчитися залучати різні нейронні мережі залежно від поставленого завдання. Це звучить складніше, ніж чергова тренувальна гра, але загалом є цілком досяжним.

«Працюючи з вченими з Бостонської лабораторії уваги й навчання, я зрозуміла, що для тривалого зосередження на об'єкті важливо не зміцнювати нейронні мережі, необхідні для фокусування, як я вважала раніше. Суть у тому, щоб дозволити мозку переходити від жорсткого зосередження до безцільного блукання, оскільки ці два стани залучають дві різні схеми (дорсальна система уваги та система режиму за замовчуванням відповідно)», — пояснила Вільямс.

Завдання полягало в тому, щоби протягом 12 хвилин натискати на одні зображення й ігнорувати інші з метою знаходження балансу між двома цими психічними станами, залишаючись достатньою мірою зосередженим. Згодом подібну навичку автору вдавалося застосувати під час плавання в басейні та деяких форм медитації. За її словами, це може працювати з будь-яким видом діяльності, що потребує концентрації, проте не дуже сильної: наприклад, гра на музичному інструменті, дрібна робота руками, спів у хорі.

Аналогічно прийшло розуміння того, що для поліпшення математичних здібностей треба не тренуватися лічити про себе, а вчитися контролювати свій страх щодо обчислень.

«Мій страх відволікав енергію від схем, які були потрібні для вирішення завдання, тому вчені з Бостонської лабораторії блокували електричними імпульсами нейронні зв’язки, що відповідають за емоції, дозволивши таким чином спрямувати всю енергію туди, куди потрібно. Водночас такий вплив зовсім не є обов'язковим — вчені стверджують, що уповільнення дій і розслаблення матимуть аналогічний ефект», — розповіла Керолайн.

Подібні дослідження свідчать про те, що повністю відмовлятися від ідеї тренування мозку не варто. Досягти значних змін можна, але тільки не шляхом маніпуляцій з «двигуном», а шляхом навчання «водіння».

Переклад: Людмила КРИЛОВА

Джерело: https://www.theguardian.com/lifeandstyle/2017/feb/05/does-brain-training-make-you-smart


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter


Загрузка...