Твої права. Покупець не повинен платити за ненавмисно зіпсований товар

Ви, напевно, знаєте, що коїться в українських супермаркетах у передсвяткові дні, коли натовпи «зубожілих» клієнтів рясно скуповуються до великих посиденьок і багатолюдні черги тягнуться до кас? Новий рік минув, але попереду маячать інші свята, і знову покупців будуть приваблювати полиці з вишуканими винами та коньяками, соліннями й маринадами. І всі в шубах, об'ємистих пуховиках... Один незручний рух — і красива пляшка, зачеплена, наприклад, рукавом, з дзвоном падає на підлогу.

З однією моєю доброю приятелькою така неприємність трапилася під Різдво: розбила вщент пляшку рому за 250 гривень. Одразу ж підійшли мерчандайзер і охоронець, підштовхнули її до каси, і вона... покірно розплатилася не лише за овочі та м'ясо, а й за загиблу пляшку. «Я засмутилася і розгубилася, — розповідала вона, — і мені не хотілося піднімати скандал. Зрештою, я винна в тому, що виявилася такою незграбною».

Але чи дійсно вона винна? В яких випадках покупець повинен платити за товар, зіпсований в торговому залі? Та й чи повинен платити взагалі?

Є два базових документи, в яких детально прописано, що, кому і коли ми повинні. Це Цивільний кодекс України та Закон України «Про захист прав споживачів». Але для початку потрібно як два на два запам'ятати основне: якщо ви потрапили в подібну ситуацію, то ви не зобов'язані ні за що платити на місці! Це аксіома.

А тепер розгляньмо все докладніше. Отже, Цивільний кодекс (ст. 323) говорить, що право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент купівлі. Поки ви гуляєте по торговому залу, все, що в ньому є, в тому числі й усе, що лежить у вашому кошику, належить супермаркету.

Той же Цивільний кодекс стоїть і на боці адміністрації: згідно з ним, шкода, заподіяна майну іншої особи, має бути компенсована. Але для того щоб довести, що ви дійсно винні, адміністрація повинна звернутися до суду і надати цілу низку доказів — наприклад, записи з камер відеоспостереження, показання свідків. Ці докази мають вказувати на те, що ви навмисно зіпсували товар.

Але ми зараз розбираємо ситуацію, в якій дано, що ви — не п'яний хуліган або божевільний, який вирішив навмисне начудуватися в супермаркеті, а пристойна людина, яка випадково вляпалася в неприємну історію. Наприклад, вас штовхнули, ви посковзнулися на гладкій підлозі й при цьому зачепили крихкий товар. І впевнені в тому, що це все-таки вина магазину. Припустімо, прохід між рядами був завузьким або перегороджений якимись ящиками, пляшки чи банки стояли тісно до самого краю полиць і не були захищені бортиками. Чи потрібно вам доводити це?

«У разі загострення конфлікту справа дійсно може дійти до суду, — пояснює адвокат Тарас Уманець. — Якщо ви бачите, що ситуація загострюється, то у ваших інтересах зібрати докази на свою користь. Сфотографуйте те, як товар розміщений на полицях, незручні проходи. Обов'язково вимагайте в адміністрації письмовий акт про те, що товар було пошкоджено до моменту купівлі. Можна записати дані свідків, які бачили, що ви розбили щось не навмисне, однак досвід показує, що такі свідки практично ніколи не приходять на судовий розгляд».

Але припустімо, ситуація продовжує загострюватися, персонал супермаркету та адміністрація відмовляються складати акти й продовжують грубо тиснути на вас. В такому разі цю сцену добре зафіксувати на відео. А заодно й нагадати деякі положення Закону України «Про захист прав споживачів», а саме ст. 17 і 19, в яких ідеться про «примушування до купівлі» та «агресивну підприємницьку практику». Згідно з ними, продавець не має права примушувати вас купувати неякісні або непотрібні вам товари. Якщо ж він це робить, то йдеться вже про «агресивну підприємницьку практику». До такої відносяться вимоги сплатити за товар, якщо ви не давали на це згоди, спроби затримати вас у приміщенні.

Якщо вже й ці аргументи не діють, вам залишається одне — викликати поліцію.

Взагалі «Закон про захист прав споживачів» — чудовий документ, який дуже ефективно стоїть на сторожі наших із вами прав. Ми зараз наводимо як приклад розбиту скляну тару в супермаркеті, тому що такі неприємності трапляються з нами найчастіше. А ось уявіть ще одну слизьку ситуацію. Зайшли ви, наприклад, в магазин одягу. Чи краще так: в бутик! Не секрет, що багато мережевих магазинів готового одягу вельми розкручених марок, що гордо іменують себе «бутиками», часом торгують продукцією, м'яко кажучи, сумнівної якості. І ось ви берете вішалку з якимось светриком, заходите в примірювальну і бачите, що біля коміра спущена петля і по светру вже поповзла «стрілка».

Як бути в такому випадку? Відповідь однозначна: вам підсунули неякісний товар. Але продавець змушує вас придбати його.

Тут алгоритм дій ще простіший. Ви не зобов'язані нічого купувати — раз. Друге — адміністрація та продавці не мають права вас примушувати до купівлі, залякувати, тиснути на вас. Якщо вони все ж роблять це, ви можете викликати поліцію. Нарешті, можна звернутися до органів захисту прав споживачів. І тоді у продавців неякісних товарів виникнуть дійсно серйозні проблеми.

Отже, ще раз розгляньмо алгоритм дій у разі, якщо ви випадково зіпсували крихкий товар і вас примушують сплатити його вартість:

1. Пояснюєте співробітникам супермаркету, що на вашому боці Цивільний кодекс і закон про права споживачів, і вас не мають права примушувати до купівлі зіпсованого товару.

2. Документуєте на камеру все, що може служити доказом у суді: розташування товару на полицях, некоректну поведінку співробітників супермаркету.

3. За можливості записуєте дані свідків інциденту.

4. Обов'язково вимагаєте складання письмового акта про обставини інциденту.

5. У разі відмови скласти такий акт викликаєте поліцію.

Взагалі супермаркети можна назвати доволі небезпечною в правовому відношенні територією. Як, наприклад, вчинити, якщо запищала пропускна рамка й охоронець намагається обшукати вашу сумку? Що робити, якщо ваша дитина зняла з полиці щось спокусливе, а в крадіжці звинувачують вас? Всі ці питання варто розглянути окремо.

* * *

За радянських часів був такий анекдот. Жек вивісив оголошення: «10-го числа у вашому будинку відключать світло, газ і воду, а мешканців буде виведено на подвір'я та повішено». Дзвінок в контору: «Скажіть, а мотузку й мило брати свої?»

Права людини насправді починаються з дрібних побутових прав. З таких дрібниць і виростають комплекс жертви, покірлива готовність піддатися чужому самоуправству і, зрештою, куди більш серйозні проблеми для держави загалом. Спочатку ви покірно підкоряється охоронцеві й даєте обшукати свою сумку в супермаркеті або платите нахабному касиру за товар, у псуванні якого ви не винні. А потім вас починають безкарно обмежувати в куди більш серйозних ситуаціях.

Тож вчіться захищатися. Пропоную робити це разом.