Як навчити дітей того, чого їх ніколи не навчать у школі

Спробуйте поставити якесь запитання підлітку, і він одразу ж суне руки в кишені, відверне погляд і пробурмоче щось невиразне. Вас це дратуватиме, можливо, навіть здасться підозрілим. Але перш ніж ви дійдете якогось висновку, подумайте про те, що дитина могла просто не отримати свого часу необхідних навичок спілкування. Таких речей не навчають у школі, але вони можуть запобігти безлічі проблем у майбутньому.

На відміну від фундаментальних знань типу математики, читання і письма, так звані гнучкі навички (soft skills) пов'язані зі спілкуванням і самодисципліною. Подібно до вміння користатися банківськими картками та кредитами, ці базові навички здобуваються поза стін школи — скоріше, від членів сім'ї та однолітків. А іноді й не здобуваються зовсім.

Гнучкі навички, яких не набудеш у школі

Думаєте, самовпевнений староста класу навчився боротися до перемоги лише завдяки підручникам з історії? Як би не так. Скоріш за все, він просто почав копіювати одного з членів сім'ї або вихователя. Але про які конкретно навички йдеться?

Соціальні навички можуть включати вітання дорослих і однолітків, а також взаємодію з іншими людьми, які не належать до найближчого оточення.

Манери. Будь ласка, спасибі, будьте ласкаві. Ввічливість якраз відноситься до гнучких навичок, яких не навчають у школі. Притримували колись двері для іншого? Хто вас цього навчив?

Комунікація — це про те, як розмовляти з іншими людьми. Як донести свою точку зору — чітко і зрозуміло, не мимрити при цьому, не закривати обличчя руками й не сутулитися.

Уміння слухати є настільки ж важливим, як і вміння говорити. А з огляду на загальну залежність від гаджетів ця навичка для багатьох залишається десь позаду.

Взаєморозуміння. Як заводити друзів і створювати союзи. Знову ж таки, з розвитком сучасних технологій ми почали більше покладатися на листування, ніж на спілкування віч-на-віч — але ж це необхідно для того, щоб встановити добрі взаємини з іншими.

Емпатія — це вміння подивитися на те, що відбувається, чужими очима. Поглянувши на проблему з точки зору іншої людини, ви навряд чи будете пробиватися до своєї мети, не беручи до уваги можливих наслідків для кожного.

Уміння розв'язувати завдання. Звичайно, всі знають з курсу алгебри, скільки буде два на два. Але в житті так часто трапляються речі, до яких школярів не готують. Що робити, якщо відключили світло? Як організувати колектив, щоби спільно розв'язати складне завдання? Адже роботодавці дуже часто шукають саме тих, хто вміє самостійно справлятися з проблемами.

Самоконтроль. Уміння ділитися, контролювати такі емоції, як гнів, або просто бажання перебити іншого, — життєво важлива навичка, навчати якої бажано з раннього дитинства.

Самооцінка і впевненість у собі. Ніхто з нас не народжується харизматичним і з високою самооцінкою. Це приходить з часом, коли людина вчиться бути щасливою сама по собі, стає самодостатньою.

Як прищепити своїй дитині гнучкі навички

Ви вже навчили своїх дітей читати, писати, запам'ятовувати адресу і номер телефону, кататися на велосипеді. А тепер ще й навчати їх гнучких навичок?! Але перш ніж рвати на собі волосся, згадайте: дуже багато чому діти вчаться просто на прикладі. І ви цілком можете залучати їх у своє повсякденне життя — а може, вже давно це робите.

Прості хитрощі. Чи доводилося вам коли-небудь говорити своєму чадові щось на кшталт: «Не сутулься. Не мимри»? Так ось, діти вміють дивним чином упускати цю частку «не». Наступного разу не кажіть їм, чого не потрібно робити, а пояснюйте, як потрібно: «Стій прямо. Говори виразно».

Хороші манери. Вам не доведеться відправляти дитину в спеціальну школу, де її навчать манер. Краще зверніть увагу на те, як це відбувається у вашому житті. Завжди говоріть спасибі й будь ласка. Притримуйте двері для інших. Використовуйте такі фрази, як «вибачте» і «не варто». І будьте певні, що діти наслідуватимуть ваш приклад.

Комунікація і міжособистісні стосунки. Попросіть свою дитину дивитися прямо на людину, з якою вона розмовляє. Слухати уважно. Зосередитися на тому, що каже співрозмовник, і реагувати адекватно. Це допоможе їй у майбутньому налагоджувати стосунки з іншими людьми. Якщо дитина достатньо часу проводить серед дорослих, які розмовляють між собою, без мобільних телефонів у руках, — це буде непоганий урок того, як слід спілкуватися.

Побути в чужій шкурі. Всім дітям не завадить навчитися емпатії. Підлітки часто кричать бездомним на вулиці щось на кшталт «Знайди роботу!», знущаються і перекручують імена однолітків, навіть не підозрюючи, наскільки це може бути болісно. Погано одягнена дівчинка в класі може виявитися з дуже бідної сім'ї, а жебрак на розі вулиці — ветераном війни.

Показуйте своїм дітям чуже життя. Допоможіть роздавати їжу бідним, пожертвуйте на потреби армії, поїдьте в дитячий будинок, зберіть продукти й одяг і разом відвезіть їх тим, хто цього потребує.

Труднощі повсякденного життя. Залучайте своїх дітей у розв'язання побутових завдань. Разом прибирайте в квартирі, міняйте батарейки, ловіть рибу, запускайте пральну машинку, мийте посуд.

Можна також разом грати в геокешинг (туристична гра із застосуванням технології GPS) — призначте дитину відповідальною за пошук вірного шляху. Ще одна інтелектуальна розвага — ескейп-рум (Escape Room) — гра, в якій команду гравців замикають у приміщенні, з якого вони повинні вибратися за певний час, розв'язуючи головоломки й знаходячи предмети.

Уміння контролювати себе — одне з базових у дорослому житті — дітям дається нелегко. Їм доводиться вчитися ділитися і розуміти, що «ні» означає «ні». Тому краще починати з маленького віку. Організуйте зустрічі з друзями або приєднуйтесь до груп інших батьків і дітей для спільних ігор.

Для багатьох дітей дуже важко бачити, як хтось інший грає з їхніми іграшками, тому уважно стежте за ситуацією. Зрештою, коли малюк побачить, що ніхто не збирається забирати його улюблену машинку, він зрозуміє, що можна просто грати разом.

Постарайтеся не піддаватися спалаху гніву, коли натрапите на злу дитину. Краще візьміть тайм-аут і дістаньте мильні бульбашки — вони не дадуть дітям зосередитися на власній агресії.

Також можна спробувати привчати дитину до коротких сесій медитації — від однієї до трьох хвилин. Щоденна практика допоможе їй стати спокійнішою.

Любити себе. Діти дуже часто ставляться до себе критично — в залежності від оцінок у школі та популярності. Це як стріляти гарпуном у Місяць — ви ніколи не досягнете мети. Завжди буде хтось популярніший, кожен може отримати погану оцінку. Потрібно пояснити дитині, що в довгостроковій перспективі все це не має жодного значення. Якщо дитина принесла погану оцінку, просто скажіть їй: «Нічого, так буває». І постарайтеся не робити з цього проблему.

Використовуйте активні види спорту та відпочинку, щоби підвищувати самооцінку дитини та її впевненість у собі. Займайтеся разом скелелазінням, катайтеся на велосипедах, ходіть у походи, спускайтеся річкою. Ставте собі цілі й досягайте їх разом. Щойно діти починають добиватися чогось поза школою, вони розуміють, що погана оцінка не так вже й важлива. І нехай у класі є хтось більш популярний, але зате я щойно спустився на байдарці!

У школі дітям викладають далеко не всі найважливіші навички. Але ви можете навчати їх самостійно, залучаючи у своє повсякденне життя, — це будуть ті речі, які є дійсно важливими.

Переклад з англійської: Людмила КРИЛОВА

Джерело: https://www.lifehack.org/583346/how-teach-your-kids-the-most-important-soft-skills-that-arent-taught-schools?ref=category_section_post_17853