У Києві спалах кишкової інфекції. Поради інфекціоніста

31 липня ЗМІ повідомили про те, що в Києві на Дарниці п'ятеро осіб отруїлися шаурмою. Сталося це напередодні, 30 липня. Люди надійшли до лікарень з однаковими симптомами — блювота, температура, діарея. Однак пізніше інформацію уточнили: постраждалих набагато більше.

«У Києві черговий спалах кишкової інфекції. Після вживання шаурми з учорашнього дня тільки госпіталізованих, за моєю інформацією, вже понад 30 осіб, хворі продовжують надходити, є вагітні, клінічно схоже на сальмонельоз, — написала на своїй сторінці в Facebook завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О. Богомольця, доктор медичних наук, професор Ольга Голубовська. — Захворювання протікає досить важко, з температурою до 40 градусів, різкими болями в животі, блювотою. Пам'ятайте про те, що пізнє звернення до лікаря загрожує розвитком важких ускладнень — від різних шоків до тромбозу мезентеріальних судин і навіть сепсису».

Поради пацієнтам:

1. Час від вживання неякісного продукту до появи перших клінічних симптомів при сальмонельозі становить від двох годин до трьох діб, рідше — до семи діб (так званий інкубаційний період, чим він коротший, тим захворювання протікає важче); при інших харчових отруєннях може бути від півгодини до кількох годин.

2. При класичному сальмонельозі симптоми інтоксикації частіше випереджають диспепсичні розлади (тобто спочатку — температура, потім — діарея); чим важче захворювання, тим вища температура тіла в дебюті.

3. Тяжкість перебігу визначається насамперед ступенем зневоднення, тому основне в лікуванні — це поновлення втрат рідини.

4. При легкому та помірному зневодненні цілком успішно можна застосовувати так звані оральні регідраційні суміші (ОРС), які продаються в аптечній мережі. Вони містять в необхідній кількості електроліти та інші речовини, які хворий втрачає при блювоті і проносі. Якщо немає доступу до аптечної мережі або немає можливості придбати таку суміш, її можна приготувати вдома, змішавши шість чайних ложок цукру та одну чайну ложку солі без гірки в одному літрі безпечної води («смак сліз»). Пам'ятайте, що втрата електролітів часто супроводжується різноманітними неприємними симптомами — від м'язової слабкості, почуття нестачі повітря до судомного посмикування м'язів й іноді навіть панічних атак, — і недостатнє поновлення потрібного електролітного балансу (наприклад, при вживанні мінеральної води замість ОРС) не призводить до пом'якшення симптомів зневоднення.

ОРС потрібно давати хворому стільки, скільки він хоче (або може) випити аж до припинення діареї. В амбулаторних умовах зручними є такі рекомендації: після кожного рідкого випорожнення дітям молодшим за два роки необхідно давати 50–100 мл рідини, дітям від двох до десяти років — 100–200 мл, дітям старшого віку і дорослим — стільки рідини, скільки їм хочеться. З метою профілактики зневоднення достатньо пити 10 мл/кг (для дітей) або по 200 мл розчину (для дорослих) після кожного епізоду блювоти або рідкого випорожнення, якщо, звичайно, пацієнт може пити.

5. Варто пам'ятати, що деякі рідини не можна приймати при діарейних захворюваннях: солодкі, підсолоджені напої, які можуть викликати осмотичну діарею та гіпернатріємію (газовані прохолодні напої, фруктові соки, чаї). Також не рекомендується вживати напої, що мають стимулюючу, сечогінну або послаблюючу дію, наприклад, каву, деякі лікувальні чаї.

6. Промивання шлунка, особливо якщо минуло менш як три години після вживання недоброякісного продукту, є бажаним, але може бути небезпечним, якщо захворювання супроводжується розвитком панкреатиту. Тому при сильних болях у животі, особливо оперізуючого характеру, відразу звертайтеся до лікаря і не займайтеся самолікуванням.

7. У будь-якому разі висока температура, блювота, пронос, особливо за неможливості компенсувати втрати шляхом перорального (пиття) вживання рідини, — це привід для негайного звернення до лікаря, госпіталізації для початку внутрішньовенної регідратації.

8. Для лікування застосовують також ентеросорбенти. Застосування засобів, що послаблюють перистальтику, таких, як лоперамід, має бути узгоджене з лікарем, при деяких станах вони протипоказані.

Пам'ятка для лікарів

Призначати антибактеріальні препарати при сальмонельозі не тільки недоцільно, але й небезпечно, оскільки вони збільшують тривалість діареї, підсилюють дисбіоз кишечника і головне — жодним чином не впливають на патогенез захворювання, який здебільшого обумовлений дією ендотоксину збудника. Такі препарати показані тільки при домінуванні явищ дистального коліту, який частіше зустрічається при важкому перебігу захворювання.

«І, звичайно, доктори, пам'ятайте про апендицит, який, як відомо, може імітувати все, що завгодно, особливо при атиповому розташуванні, тому клінічне мислення — це головне, що має домінувати у встановленні діагнозу, а не те, що викликає в суспільстві резонанс», — підкреслює лікар.

За словами Ольги Голубовської, поки невідомо, чим викликаний цей спалах. Для початку потрібно отримати результати бактеріологічного дослідження. Рекомендації інфекціоніста можуть бути застосовані практично до всіх кишкових інфекцій.

Підготувала Оксана ШКЛЯРСЬКА

Джерело: https://www.facebook.com/ogolubovska/posts/1015379661955621