Як приборкати кір — Україні варто повчитися у Польщі

Влада Польщі днями виступила з доволі резонансною ініціативою. Міністерство охорони здоров'я розробляє проект, що забороняє нещепленим громадянам третіх держав в'їзд у країну. Таким чином Польща намагається зберегти статус країни, «вільної від кору».

На думку головного санітарного інспектора Ярослава Пінкаса, у Польщі немає «свого» кору, всі випадки захворювання ввезені з-за кордону. За його словами, нинішня епідеміологічна ситуація потребує активної роботи, тому іноземці, що працюють у країні тривалий період, мають бути щеплені. «Польські громадяни в безпеці, а вакцинація понад 95% захищає нас від епідемії», — запевняє міністр охорони здоров'я Польщі Лукаш Шумовський, і на підтвердження цих слів міністерство оперативно реагує і робить усе, щоб ситуація не вийшла з-під контролю.

Протягом 12 місяців у Польщі на кір захворіли 116 осіб (з 1 вересня 2017-го по 31 серпня 2018 року, за даними ECDC — Європейського центру профілактики та контролю захворювань). З 31 жовтня було зареєстровано 17 випадків кору неподалік від Варшави, в тому числі серед дітей. Одного українського школяра — учня школи у Володаві — госпіталізували з підозрою на кір. Днями стало відомо про хворих українців, які приїхали на роботу до Польщі. Всі четверо працюють на великому заводі, розташованому у Квідзинському повіті Поморського воєводства. Як виявилося, щеплень проти кору вони не мали. На цьому етапі медики встановлюють осіб, які перебували в безпосередньому контакті з хворими. Припускають, що джерелом зараження кором став громадянин України, який приїхав з висипом на шкірі, що його помилково визнали як алергію.

Польські медики вважають ситуацію дуже серйозною, адже близько 950 осіб схильні до небезпеки — їхній вакцинальний статус перевіряють. В рамках програми профілактики до регіону було в той самий час відправлено 1000 протикорових вакцин. Інфекціоністи кивають на сусідні з Польщею країни, небезпечні в інфекційному плані, серед яких насамперед Україна.

Ідемо на рекорд

У нашій країні спостерігається найбільший спалах кору в Європі за останні роки. За даними Центру громадського здоров'я України, з початку 2018 року на кір захворіли 36 455 осіб (14 111 дорослих і 22 344 дитини). Від ускладнень померло 15 осіб — 11 дітей і четверо дорослих. Найбільше хворих зафіксовано у Львівській (7364), Івано-Франківській (3612), Закарпатській (3459), Одеській (2550) областях та Києві (2408 осіб — 1491 дорослий і 917 дітей).

«Якщо захворюваність залишиться на такому ж самому рівні, до кінця року кількість хворих на кір може перевищити найвищий показник, зафіксований в Україні з 1991 року (42 724 особи у 2006 році)», — підкреслюють у відомстві.

Але ж про спалах кору в Україні інфекціоністи попереджали завчасно. Кір — захворювання циклічне, з готовністю кожні п'ять-шість років повертається туди, де є значний прошарок нещепленого населення. У 2017 році кількість хворих на кір в Україні зросла в 43 рази. Для порівняння: якщо у 2016-му було зафіксовано 78 випадків захворювання, то у 2017-му — вже 3300 (за даними Центру громадського здоров'я МОЗ).

Хто винен у трагедії? Безумовно, величезна дірка утворилася під час переходу на держзакупівлі за допомогою міжнародних організацій, які не завозили вакцини в країну протягом півтора року. На жаль, МОЗ України діє не настільки оперативно, як польське. Тільки в середині літа 2018 року відомство видало наказ про безкоштовну імунізацію дорослих з груп ризику (№1216 «Про проведення обов'язкових профілактичних щеплень проти кору за епідемічними показаннями» від 26 червня 2018 року). До цієї категорії відносяться медичні працівники, співробітники освітніх установ, представники силових структур (МВС, Міноборони, СБУ, Національної поліції, Нацгвардії, Прикордонної служби, Державної служби охорони), а також студенти навчальних закладів без обмеження за віком.

У вересні нинішнього року МОЗ та Міносвіти розіслали до обласних держадміністрацій листа, в якому вимагали забезпечити охоплення дітей вакцинацією за календарем — в іншому разі не допускати їх до дитсадків та шкіл. Однак, як показала практика, цей крок не привів до поставленої мети і реальних змін, лише збільшивши охоплення щеплень на папері.

Вакцинація — брак довіри

В Україні катастрофічна ситуація з рівнем вакцинації. Це, безумовно, питання національної безпеки. У рейтингу ВООЗ Україна перебуває в списку країн ризику — між Ефіопією та Анголою. А ще питання вакцинації — це про довіру. До держави і державних інститутів.

«В Україні не вистачає довіри до якості вакцин. Мами, які відмовляються вакцинувати своїх дітей, роблять це за однієї причини — не вірять, що держава для їхньої дитини закупила якісну та безпечну вакцину — таку саму, як вакцинують у Польщі, Італії... Питання довіри в першу чергу має будуватися урядом, Міністерством охорони здоров'я, — вважає Ірина Сисоєнко, заступник голови Комітету ВР з питань охорони здоров'я. — Як юрист хотіла б порадити. За діючим законодавством, медичний працівник, лікар зобов'язаний надати повну інформацію про вакцину, якою робитиме щеплення. Ви маєте запитати про придатність вакцини — це має надзвичайно важливе значення для її якості. Країна-виробник також відіграє важливу роль. Вся інформація, що стосується лікарського засобу, має надаватися або лікарем, або медичним закладом».

«Дуже важливим є рівень інформованості лікаря. На жаль, сьогодні часто батьки знають про вакцину, її побічні ефекти більше за медиків. Лікар, який вакцинує, повинен володіти всіма нюансами. Наші лікарі не володіють. Я навчаю лікарів вакцинопрофілактики, але черг на мої курси немає. Це державні безкоштовні курси», — з жалем констатує Андрій Волянський, імунолог, доктор медичних наук, завкафедри імунології та мікробіології Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Ми часто рівняємося на європейські країни. Якщо говорити про вакцинацію, то в цивілізованому світі існує захист пацієнта на випадок виникнення непередбачених побічних явищ після щеплення. Медичний працівник також застрахований від нещасного випадку. Це дозволяє уникнути конфліктів і непорозумінь у суспільстві.

Ліків проти кору не існує, єдиний спосіб захиститися від цього захворювання — вакцинація. Станом на 1 листопада 2018 року в Україні було 602 193 дози вакцини проти кору, паротиту та краснухи (бельгійська вакцина «Пріорікс»).

Вакцинація проти кору входить до національного календаря щеплень, проводиться у віці одного року і повторно в шість років. Якщо вакцинацію не було зроблено вчасно, прищеплюють дітей у будь-якому віці, краще двічі, з інтервалом між щепленнями щонайменше 28 днів (на перше введення антитіла формуються у 85–93% осіб, на друге — у 97%).

Кір дуже заразний. Один інфікований може заразити 15–20 осіб. Для порівняння: хворий на дифтерію — 6–7, кашлюк — 5, на грип — 2–3. За оцінками ВООЗ, в 1980-і кір забирав близько 2,6 млн дитячих життів щорічно. По мірі збільшення охоплення імунізацією кількість смертей знизилася приблизно до 750 тис. у 2000 році (при охопленні щепленнями 72%) і потім до приблизно 197 тис. випадків у 2007 році (при охопленні щепленнями 82%).

«Всім батькам, які приймають рішення про вакцинацію своїх дітей, треба пам'ятати: кір — досить важке інфекційне захворювання, що супроводжується зміною декількох періодів хвороби, протікає тривалий час і має низку важких ускладнень. Крім того, кір дуже заразний: практично всі, хто стикаються з вірусом і не мають імунітету, хворіють. З іншого боку, ми маємо специфічну профілактику, яка є набагато ефективнішою за, наприклад, вакцинопрофілактику грипу», — пояснює завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені Богомольця, доктор медичних наук Ольга Голубовська.