Новини
Ракурс

Невивчений урок Тузли, прецедент в Азовському морі і введення воєнного стану

У неділю, 25 листопада, російські кораблі атакували два українські малі броньовані артилерійські катери «Нікополь» та «Бердянськ» та рейдовий буксир «Яни Капу», які направлялися з порту українського міста Одеса на Чорному морі до порту українського міста Маріуполь на Азовському морі. Географічно Азовське море є невеликим напівзамкненим морем, воно сполучене з Чорним виключно Керченською протокою, яка має ширину від 4,5 до 15 км і межує на заході з окупованим РФ Кримом, а на сході — з Таманським півостровом (РФ).

Loading...

Азовське море взагалі та Керченська протока зокрема юридично відносяться до внутрішніх вод України та РФ. Договір між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки було підписано президентом України Леонідом Кучмою та президентом РФ Володимиром Путіним у грудні 2003 року (а в подальшому ратифіковано парламентами обох держав) внаслідок розв’язання конфлікту навколо острову Тузла, який територіально відносився до України (українського Криму), але який РФ вирішила назвати «косою» та приєднати до території РФ дамбою.

В далекому 2003 році РФ ще не була готова до відвертої військової агресії, тому конфлікт вдалося владнати, а будівництво дамби між російською Таманню та українським островом Тузла було припинено за 100 м до завершення. Після анексії Криму Україна втратила фактичний контроль і над Керченською протокою, але юридично дія Договору з РФ про використання Азовського моря і Керченської протоки не змінювалася. Право вільного користування Керченською протокою є надважливим для України, оскільки виключно таким шляхом наші морські судна можуть дістатися Маріуполя, який є стратегічним портом України в Азовському морі.

 

Нинішня ситуація відрізняється від попередніх загострень на фронті, оскільки в цьому випадку російські військові виступили не під маскою «їхтамнемає», «добровольців-шахтарів, які придбали зброю в найближчому воєнторзі», а від власного імені. Тому питання стоїть досить гостро: або Україна реагує, або погоджується із втратою контролю за Азовським морем і набуває репутації жертви, яка навіть не чинить спротиву нападникові, і тим самим провокує подальші напади і втрату державного суверенітету. 

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначений Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

Що потрібно знати про воєнний стан кожному громадянину?

1. Порядок введення та припинення. Президент своїм указом №380/2018 оголосив введення воєнного стану на території України з 14.00 26 листопада 2018 року строком на 30 діб і подав відповідний законопроект на розгляд Верховної Ради.  Після ухвалення Верховною Радою відповідного закону і указ президента, і закон будуть оприлюднені та наберуть законної сили. Воєнний стан припиняється після закінчення строку, на який його було введено, але може бути припинений і достроково, відповідним указом президента.

2. Військові адміністрації як новий різновид державних органів. Військові адміністрації — це тимчасові державні органи, які можуть бути утворені президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування. Фактично ці органи, у разі їх створення, виконують функції місцевих рад та їхніх виконавчих органів, з урахуванням певних особливостей, притаманних періоду воєнного стану. Військова адміністрація може бути створена в населеному пункті (або декількох населених пунктах), в яких місцеві ради та/або їхні виконавчі органи не здійснюють покладених на них Конституцією функцій, у тому числі внаслідок фактичного саморозпуску або самоусунення від виконання своїх повноважень, або їх фактичного невиконання, або припинення їхніх повноважень згідно із законом.

Військова адміністрація на рівні району або області також може бути утворена для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадського порядку і безпеки, тобто в тих місцевостях, які розташовані в районах ведення бойових дій, або на лінії розмежування, або в районах гіпотетичного нападу. Таким чином, незважаючи на наявність воєнного стану, тим місцевостям, де нормально функціонують місцеві ради та їхні виконавчі органи, введення військових адміністрацій не загрожує. На сьогодні указом президента України №390/2018 створення будь-яких військових адміністрацій не передбачено, але за необхідності вони можуть бути створені в подальшому, протягом дії періоду воєнного стану.

3. Права і свободи людини і громадянина, а також юридичних осіб можуть бути тимчасово обмежені, але виключно в межах, передбачених указом президента. Закон «Про правовий режим воєнного стану» передбачає досить широкий перелік заходів, які тимчасово звужують права і свободи громадян та юридичних осіб та можуть бути запроваджені в період дії воєнного стану. Але треба звернути увагу, що вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв’язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень має міститися в указі президента про введення воєнного стану.

Військове командування разом з військовими адміністраціями (у разі їх створення) можуть запроваджувати і здійснювати заходи правового режиму воєнного стану виключно в межах тимчасових обмежень, встановлених указом президента. Указом президента №380/2018 тимчасових обмежень конституційних прав і свобод громадян та прав юридичних осіб не встановлено. Винятком є лише тимчасове обмеження на проведення страйків, масових зібрань та акцій.

4. Робота державних органів. В період воєнного стану суди працюють у звичайному режимі; Верховна Рада, Кабінет міністрів, президент діють виключно в межах повноважень, встановлених Конституцією та законами України. Протягом дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження президента України, Верховної Ради, Кабінету міністрів, уповноваженого Верховної Ради з прав людини, а також судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. У разі закінчення строку повноважень президента під час дії воєнного стану його повноваження продовжуються до вступу на пост нового президента, обраного після скасування воєнного стану.

В умовах воєнного стану забороняється зміна Конституції, проведення виборів президента, Верховної Ради, місцевого самоврядування. У законі є явна прогалина в питанні, що робити, коли закінчення строку повноважень президента перебуває вже поза межами дії воєнного стану, але початок виборів (реєстрація кандидатів, початок передвиборчої кампанії тощо) припадає на період дії такого стану. Деякі юристи схиляються до думки, що в такому випадку після закінчення строку дії воєнного стану слід призначати позачергові вибори президента. 

5. Основні заходи, передбачені указом президента про введення воєнного стану, стосуються насамперед військових та силових відомств. Указ про введення воєнного стану передбачає також часткову мобілізацію та навчальні збори резервістів.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter