Новини
Ракурс
МОЗ має намір заборонити випробування косметики на тваринах. Фото: Robobobobo / Flickr

Що приховують чиновники МОЗ за фотографією пухнастих кроликів

МОЗ пропонує для обговорення нову «реформаторську» норму — Технічний регламент на косметичну продукцію. У своєму повідомленні в Facebook, ілюстрованому фотографією милих кроликів, міністерство акцентує лише на одному: цим регламентом забороняється випробування косметики на тваринах...

Loading...

Однак насправді пухнастики та декларована турбота про братів наших менших — це тільки інформаційне прикриття.

Основна суть цієї новації полягає в іншому, а саме — у запровадженні ще одного виду держрегулювання і монополізації великим капіталом за допомогою чиновників чергового ринку — ринку косметики.

Що насправді передбачає ця постанова і до чого призведе

Насамперед, посилення державного регулювання як добрий жест турботи про тварин спричинить підвищення цін на найдешевшу — соціальну косметичну продукцію, яку використовують найменш платоспроможні верстви населення.

Чому зросте ціна саме на низьковартісну продукцію? Відповідь проста: через монополізацію каналів постачання і зниження конкуренції поставка буде можлива тільки через офіційних дистриб'юторів. Крім того, з'являться додаткові витрати на функціонування «відповідальної особи», формування досьє косметичного засобу, його постійну актуалізацію, забезпечення його зберігання і відкритого доступу до нього.

Для дорогої косметики, яка і так завозилася тільки через великих постачальників, ці витрати не призведуть до суттєвого зростання цін. А от для соціальної продукції, яку наші збіднілі люди купують на ринках і яка туди потрапляє з ринків сусідніх країн — Молдови, Туреччини, Болгарії та ін., та якій для імпорту наразі не потрібна окрема структура у вигляді «відповідальної особи», це істотне додаткове фінансове навантаження, а значить — або відхід з ринку їхньої косметичної продукції, або значне підвищення ціни на неї.

До чого ще це призведе?

Відбувається посилення вимог для офіційних постачальників і відсутність реальних санкцій для «сірих» і «чорних» імпортерів. Значить — стимулювання відходу постачальників у тінь і розквіт контрабанди, сірого і чорного ринку.

Вимивання з ринку дешевих торгових марок від місцевих виробників Близького Сходу і Середньої Азії, які закуповуються там на ринках і не завозяться через систему офіційних дистриб'юторів.

Монополізація ринку імпортної косметики декількома великими імпортерами і ще на довершення можливий колапс ринку косметики через недієздатність МОЗ (цьому вже маємо багато прикладів: строк поставки ліків через міжнародні організації перевищує 20 місяців, МОЗ провалило підготовку до впровадження нового закону про трансплантацію та проведення автономізації медзакладів, що призвело до необхідності перенесення пільгового періоду ще на рік, і т. д. і т. п) і короткий перехідний період у 18 місяців, притому що в країнах ЄС він тривав чотири роки.

МОЗ готує Технічний регламент на косметичну продукцію

Недостатній строк перехідного періоду не дасть змогу всім операторам галузі належним чином підготуватися та привести свою діяльність у відповідність до нових вимог — це, у свою чергу, провокуватиме появу на ринку України фальсифікованої косметичної продукції.

Введення нового держрегулювання, особливо з такими неконкретними вимогами, призводить до створення маленьких і не дуже корупційних годівниць для чиновників МОЗ та органів ринкового нагляду.

Ухвалення регламенту призведе до істотних бюджетних витрат. Адже треба буде відкривати лабораторії контролю якості косметики, утримувати додаткових клерків, які проводитимуть процедуру нотифікації косметики в МОЗ, а також створювати черговий електронний реєстр, в який МОЗ вноситиме дані з досьє на косметичні засоби для публічного доступу до них та закуповуватиме обладнання для їх функціонування. А це чималі гроші. Ось цього року МОЗ заплатило тільки за розробку програми реєстру трансплантації понад 26 млн грн.

А як з поліпшенням якості косметики?

Попри заявлені «позитивні» наміри МОЗ, жодного реального поліпшення якості косметики на ринку не відбудеться— адже головне не ухвалити норми, а здійснювати контроль їх виконання. На жаль, в Україні система ринкового нагляду давно показує свою імпотентність, на слуху відверто погана робота Держлікслужби щодо контролю за розповсюдженням неякісних ліків на фармацевтичному ринку.

Але ж саме до компетенції Держлікслужби відносять і нагляд за косметичними засобами відповідно до цього регламенту.

Наразі текст Технічного регламенту пропонує маркувати інгредієнти українською мовою, хоча у більшості країн світу це робиться латинською. Такі вимоги можуть спричинити ризик вільного трактування і перекладу назв складників. Це потенційно матиме своїм наслідком неконтрольоване використання небажаних речовин. Крім того, унеможливить ідентифікацію одних і тих самих інгредієнтів, які використовуються різними виробниками, що несе ризик передусім для споживача. Ось так мовне питання може стати загрозою для якості косметики.

Крім того, вимоги регламенту можна досить легко обходити. Наприклад, надаючи некоректні і такі, що не відповідають реальним властивостям продукції, дані в досьє — адже експерти досьє перевіряти не будуть. А відповідальності за надання некоректної інформації в регламенті не передбачено. Або ж припинення роботи «відповідальної особи» після виведення косметичного засобу на ринок. І багато інших варіантів обходу норм регламенту...

Безвідповідальна та коштовна «відповідальна особа»

Після ухвалення регламенту на ринку може продаватися тільки та косметична продукція, яка пройшла процедуру легалізації і для якої визначена «відповідальна особа».

Тобто просто закупити косметичну продукцію в країні ЄС, Туреччині чи Ірані і продати в Україні тепер буде неможливо. Треба спочатку провести її реєстрацію, яку буде здійснювати офіційний імпортер або особа, визначена ним за дорученням.

Зрозуміло, що офіційний імпортер повинен буде мати прямий зв'язок з виробником — адже саме імпортер відповідатиме за якість продукції на ринку, тож він повинен мати гарантію цієї якості безпосередньо від виробника. Крім того, для реєстрації «довірена особа» має надавати в МОЗ дані про склад косметичного засобу, які можна взяти теж тільки у виробника.

«Відповідальна особа» буде змушена сформувати об'ємне досьє на кожен вид косметичної продукції (звичайно, не таке об'ємне, як формується на ліки, але теж досить великий обсяг інформації), подати продукцію на нотифікацію в МОЗ — тобто надати ці дані міністерству, яке їх перевірить, легалізує і зробить доступними для інших перевіряючих органів. А сама «відповідальна особа» повинна буде зберігати досьє і забезпечувати його інформаційну доступність для всіх сторін процесу протягом всього часу обігу косметики на ринку, а також постійно підтримувати в актуалізованому вигляді — регулярно вносити будь-які зміни, які відбуваються з продукцією.

А от що робити, якщо продукція вже виведена на ринок, а «відповідальна особа» припинила своє існування — фірма просто закрилася? Досьє не оновлюється і не є доступним для споживачів і держслужб? Хто вилучатиме продукцію з ринку? Яким чином і за чиї кошти?

І як саме визначити, що «відповідальна особа» припинила своє існування? Адже в Україні десятки тисяч комерційних компаній, які офіційно не закриті, але при цьому не працюють.

Чи не стане це годівницею для чиновників — за свій гешефт не помічати припинення роботи «відповідальної особи», не вилучати з ринку продукцію, пов'язану з цією відповідальною особою, тощо?

Чиновницькою годівницею може стати і відсутність граничного терміну проведення «нотифікації» в МОЗ. Сказано максимально розпливчато: МОЗ проводить нотифікацію «без затримки». Це за який час — годину, день, тиждень, місяць або рік? Коли в МОЗ починається «затримка»?

Ще одним місцем формування чиновницького «інтересу» може стати механізм допущення використання у косметиці заборонених речовин. Відповідно до проекту регламенту, заборонено використовувати в косметичній продукції речовини, що класифікуються як речовини CMR, категорії 1Aабо 1B та категорії 2. Тим не менш, речовина, яка відноситься до цих категорій, може бути використана в косметичних продуктах, якщо її буде визнано безпечною для використання в косметичній продукції у порядку, встановленому МОЗ. Таке трактування може призвести до створення додаткових умов для розвитку корупції, а також до уповільнення виведення продукції на ринок та виникнення додаткових витрат.

І це далеко не всі сюрпризи проекту регламенту, які приховали пухнасті кролики з повідомлення МОЗ. Тож якщо ми хочемо реальних позитивних змін та захисту своїх інтересів, нам слід перестати звертати увагу на PR-обгортку та почати аналізувати начинку, бо інакше золота рибка реформи може залишити нас у розбитого корита.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter