Повне обстеження організму і профілактика захворювань: 9 обстежень для тих, у кого нічого не болить

До здоров'я є два полярних ставлення — наплювацьке і надмірно пильне. У першому випадку є високі шанси потрапити до лікаря запізно, у другому — боляче буде гаманцю. Проводячи повне обстеження організму, досліджуючи органи, роблячи безліч аналізів, скоріш за все, ви точно знайдете невеличке відхилення від норми. Як то кажуть, хто шукає — той знайде. Випадкова знахідка без виражених симптомів потягне за собою ще більш коштовний «технічний огляд». Допомогти зняти підозру й ощасливити пацієнта, який начитався інтернету, готові недешеві медичні центри.

Повне обстеження організму: що перевіряти за відсутності симптомів

Ми зібрали рекомендації міжнародних експертів (WebMD) щодо повного обстеження організму.

1. Вагу варто вимірювати систематично

Отримані результати оцінюйте з урахуванням зростання: індекс маси тіла (ІМТ) легко визначити за допомогою онлайн-калькулятора. ІМТ вищий за норму загрожує ризиком підвищення артеріального тиску, захворювань серця, мозку і судин (пов'язаних з атеросклерозом), цукрового діабету II типу, а також деяких видів раку. ІМТ 25‒29,9 свідчить про надмірну вагу, понад 30 — про ожиріння.

2. Не забувайте вимірювати артеріальний тиск

Норма — 120/80. Згідно з останніми міжнародними рекомендаціями щодо повного обстеження організму, цифри 130/85 свідчать про підвищений тиск (раніше — 140/90). При нормальному артеріальному тиску повторні вимірювання роблять щороку, при підвищеному — значно частіше. Підвищений тиск — безсумнівний привід звернутися до лікаря.

3. Перевіряйте рівень загального холестерину у крові

Підвищення (як правило, вище за 5,2 ммоль/л) є фактором ризику серцево-судинних захворювань, насамперед — інфаркту та інсульту. Рівень холестерину фахівці з повного обстеження організму радять визначати з 20 років, в обов'язковому порядку — після 35 років (для здорових чоловіків) і 45 років (для здорових жінок). Якщо є фактори серцево-судинного ризику (ожиріння, підвищений артеріальний тиск, цукровий діабет, куріння), робіть це в молодшому віці. Кратність залежить від отриманих результатів аналізів.

«Для холестерину немає чіткої норми, проте є так звані цільові рівні, що залежать від серцево-судинного ризику, — пояснює Катерина Амосова, доктор медичних наук, професор внутрішньої медицини. — Наприклад, для пацієнта з наявним серцево-судинним захворюванням результат у 5,2 ммоль/л не є нормою і потребує зниження за допомогою препаратів».

4. Визначайте рівень глюкози у крові

Проводячи повне обстеження організму, визначайте рівень глюкози у крові для діагностики діабету і переддіабету (кажучи офіційними термінами, порушення толерантності до глюкози). Якщо ваша вага в нормі, цей аналіз рекомендують робити починаючи з 45 років. А ось при підвищеному артеріальному тиску — раніше. Як часто повторювати дослідження? Якщо рівень глюкози покаже норму (до 6,1 ммоль/л у венозній крові), здавайте кров кожні три роки, якщо підвищений — значно частіше (звертайтеся до лікаря і дотримуйтесь його рекомендацій).

5. Слідкуйте за родимками

Родимки — доброякісні новоутворення, здатні під впливом певних факторів перероджуватися і набувати властивостей злоякісної пухлини — меланоми. Що має насторожити? Щоб легше запам'ятати ознаки, коли варто звертатися до фахівця, дерматологи придумали абревіатуру АКОРД.

«А» означає асиметрію: родимка має бути симетричною форми (це не стосується родимок, що від самого початку були неправильної форми); «К» (край) — має бути рівним; ще одна «К» (кровоточивість) — якщо родимка почала кровоточити без її травмування; «О» (окраска, тобто забарвлення) у здорової родимки має бути рівномірною, зміна кольору і поява вкраплень повинні насторожити; «Р» (розмір) — збільшення розміру, якщо у вас є великі родимки (5 мм і більше) або багато маленьких (понад 100) — це привід подружитися з дерматологом; «Д» (динаміка) — на родимках випадає волосся або з'являються скоринки. Проводити самоогляд родимок радять раз на місяць.

6. Перевіряйте молочні залози

Проводьте пальпацію (для жінок) для виявлення ущільнень і ранньої діагностики раку. З 20-річного віку робити це слід кожні три роки, після 40 — щорічно.

7. Записуйтеся на мамографію

Іншими словами, проходьте рентгенографію грудних залоз. Наскільки часто? Тут думки експертів трохи розходяться: одні радять робити дослідження щорічно після 40 років, інші — кожні два роки у віці 50‒74. Останнім часом з'явилися дані про невелике, але постійне підвищення ризику розвитку онкологічних захворювань, в тому числі молочної залози, пропорційно частоті виконання рентгенівських досліджень.

8. Робіть цитологічний РАР-тест

Жінкам спеціалісти з повного обстеження організму радять проходити цитологічний РАР-тест (обстеження для раннього виявлення клітинних змін на шийці матки) кожні три роки (у віці 21‒64 року). Частина експертів рекомендують жінкам у віці 30‒64 років робити два тести: РАР і тест на визначення папіломавірусу кожні п'ять років.

9. Обстежуйтесь на рак прямої і товстої кишки

Після 50 слід проходити обстеження на рак прямої і товстої кишки (аналіз калу на приховану кров — щорічно, сигмоідоскопія (огляд прямої і сигмовидної кишки) — кожні п'ять років, колоноскопія (огляд всього товстого кишківника) — кожні 10 років.

Не можна не відзначити, що до перерахованих вище захворювань існує певна генетична схильність. Якщо у вашій родині спостерігалися випадки вказаних патологій, ви входите до групи ризику. Тому вік повного обстеження організму зміщується до більш раннього, аналізи проводяться частіше — обговоріть цей момент зі своїм лікарем. І пам'ятайте, що відповідальність за здоров'я лежить насамперед на нас самих.