Обережно, шкідливі поради: інфекціоніст розкритикувала настанови Центру громадського здоров’я щодо укусу кліща

Інформація про укус кліща, що міститься в публікації «Кліщі. Що варто знати і як уберегтися» на сайті Центру громадського здоров'я (ЦГЗ), на думку Ольги Голубовської, доктора медичних наук, завідувачки кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О. Богомольця, некоректна, в основних моментах не відповідає дійсності.

«Кліщі частіше перебувають якраз не в траві, а в більш високих насадженнях, особливо — в лісі; на доглянутих газонах їх небагато. Бігти обстежувати кліща зовсім не обов'язково. Геморагічна лихоманка з нирковим синдромом не передається кліщами, бігти здавати кров на антитіла не треба. Яка імунотерапія?!», — обурюється інфекціоніст. За її словами, наразі їй не вдалося зв'язатися з директором ЦГЗ Володимиром Курпітою.

Останнім часом активність кліщів зростає, так само, як і звернень до лікарів щодо укусу кліща. На запитання, що робити, якщо вкусив кліщ, ви отримаєте дуже багато суперечливих відповідей, в тому числі й від лікарів. На жаль, навіть офіційний орган, що має охороняти здоров'я українців, надає алгоритм дій сумнівної якості.

Хвороба Лайма, що викликається бактерією Borrelia burgdorferi і передається людині через укус кліща, зустрічається в Україні доволі часто. Тому легковажну пораду «витягти кліща, протерти місце укусу антисептиком і забути» — відразу викидайте у смітник.

Укус кліща: що робити, якщо вкусив кліщ — поради інфекціоніста

Найголовніше — видалити кліща якомога скоріше. «Завжди пам'ятайте про те, що зараження є набагато менш ймовірним (але не неможливим), якщо кліщі прикріплені менш як 24 години, але ця ймовірність різко зростає, якщо минуло 48‒72 години і більше після прикріплення кліща... Тому кліща треба видалити, в ідеалі маючи при собі спеціальні пристосування. Проте набагато важливіше швидко видалити кліща, ніж відкласти його видалення, розшукуючи щипці або рукавички, або повернувшись додому», — застерігає Ольга Голубовська.

Не «душіть» кліща олією, лаком чи бензином! Ви тільки примножуєте ймовірність інфікування після укусу кліща.

Не тисніть, не стискайте, не пробивайте кліща (борелії та інші збудники можуть перебувати в усіх біологічних рідинах кліща).

Видаляти кліща слід пінцетом (є також спеціальні пристосування), краще в рукавичках, захопивши його якомога ближче до шкіри, і вертикально спрямованими рухами повільно витягувати. Можна використовувати звичайну нитку, але не перекручуйте, не викручуйте кліща — це збільшує шанси відриву його частин.

Якщо при видаленні кліща залишилися частини його ротової порожнини — не панікуйте, вони неінфекційні. Спробуйте ще раз, якщо не вийшло — зверніться до лікаря або дайте загоїтися місцю укусу кліща.

Після видалення комахи обробіть місце укусу кліща антисептиком (можна промити водою з милом). Особа, яка видаляла кліща, також має вимити руки.

Досліджувати кліща на наявність борелій не рекомендується. Ви тільки втратите дорогоцінний час. Медики жартують: кліща можна полікувати, але що це дасть пацієнтові? Лікар не може на підставі виявлених у кліща борелій призначити пацієнтові антибіотик. Часто кліщ просто не встигає впорснути бактерії. В жодній розвиненій країні, крім країн колишнього соцтабору, кліщів не радять обстежувати.

У лікувальних закладах перед видаленням кліща або його частин місце укусу кліща не знеболюють лідокаїном. Це здатне спровокувати викид вмісту зі шлунка кліща, де може концентруватися велика кількість збудника.

Укус кліща — профілактика

Для профілактики хвороби Лайма використовують антибіотики. Слід зазначити, що загалом уникати укусів кліщів, швидко їх видаляти є набагато ефективнішою стратегією профілактики, ніж вживання антибіотиків.

«Для екстреної профілактики у дорослих і дітей, старших за вісім років, використовують разово доксициклін у дозі 200 мг (у дітей — від 4 мг/кг до 200 мг), тільки це має бути лікарське призначення, бо є певні протипоказання, наприклад, вагітним жінкам і не тільки, — попереджає інфекціоніст. — Призначають таку профілактику протягом перших 72 годин від події, пізніше — не рекомендується. Замінювати профілактику амоксициліном також не рекомендується з низки причин, тим більше проводити її цілими курсами, поєднуючи з іншими антибіотиками».

Якщо укус кліща вже трапився і час для екстреної профілактики минув, пам'ятайте, що протягом місяця потрібно при будь-якому підвищенні температури тіла та/або появі плями на шкірі і не тільки в місці укусу (так звана кільцеподібна еритема), звертатися до лікаря.

До речі, про вакцину від хвороби Лайма. Вона виявилася недостатньо ефективною і була знята з виробництва у 2002 році. Вакциновані нею люди не захищені.

Прогноз для пацієнтів з хворобою Лайма зазвичай є сприятливим. При вчасно призначеному лікуванні відповідними схемами антибіотиків повне одужання настає більш як у 80%. Однак пацієнти (особливо дорослі), що одержували лікування пізно або приймали антибіотики, до яких борелії нечутливі, мають доволі великий шанс у майбутньому дістати захворювання опорно-рухового апарату, деякі когнітивні розлади та інші неприємні, виснажливі симптоми, що важко піддаються терапії.

Антитіла після перенесеної хвороби Лайма не захищають від подальшого можливого зараження.

Намагайтеся уникати укусів кліщів. «Пам'ятайте, що на доглянутих ділянках зі скошеною травою навряд чи будуть присутні кліщі, там немає потрібних їм тварин і мало вологи; навпаки, області, багаті на зелені насадження, як декоративні, так і природні, є симпатичнішими для кліщів, найвища їх концентрація спостерігається в лісах», — радить Ольга Голубовська.

Для захисту від укусів кліщів, перебуваючи в зонах можливого їх мешкання, наносіть на шкіру та одяг репеленти, які містять ДЕТА (діетилтолуамід). На одяг можна наносити акарацид перметрин.

«Чим вища концентрація ДЕТА, тим триваліший формується захист від кліщів, однак треба пам'ятати, що у дітей застосовувати продукти, що містять понад 10% ДЕТА, протипоказано через підвищену абсорбцію і повідомлення про нейротоксичність; також навіть допустимі його концентрації не можна використовувати дітям для обробки рук через можливе потрапляння на слизові», — застерігає інфекціоніст.

Оскільки багато рекомендацій не завжди є практичними та можуть бути використані, особливо у дітей, дуже важливим є щоденний ретельний огляд. Шукати кліщів насамперед варто у складках шкіри, оглядати ділянки за вухами, пупок, пах, пахвові западини, волосяну частину голови.