Кількість важких випадків COVID-19 може зростати — думка епідеміолога

Про біологічні закони, особливості коронавірусу COVID-19 і прогнози в Україні — Тетяна Чумаченко, доктор медичних наук, завідувачка кафедри епідеміології Харківського національного медичного університету.

COVID-19 — що відомо

Коронавірусна хвороба (COVID-19) — гостра інфекція дихальних шляхів, що виникла наприкінці 2019 року. Резервуаром коронавірусу SARS-CoV-2 є кажани. Проміжний господар на сьогодні остаточно не встановлений. Джерело інфекції — хвора людина на всіх стадіях розвитку захворювання (з кінця інкубаційного періоду, в період розпалу клінічних симптомів, а також у період реконвалесценції — одужання з поступовим зникненням ознак захворювання).

Інкубаційний період коронавірусної інфекції становить від двох до 14 днів (в середньому 3‒6 днів). Для порівняння: у сезонного грипу — 1‒4 дні (в середньому два дні). Були опубліковані дані щодо інкубаційного періоду у 24 дні, однак ВООЗ оцінила це як повторне зараження, сьогодні питання потребує подальшого вивчення.

Базове репродуктивне число — 2,2, тобто один інфікований може заразити від двох до трьох осіб. Це доволі високий показник: вищий, ніж у сезонного грипу, але нижчий, ніж у кору.

Джерелами інфекції COVID-19 можуть бути хворі з легкими формами захворювання, а також — що дуже важливо — носії. Коли країни почали проводити широке тестування, було встановлено: приблизно половина обстежених з позитивним тестом не мали жодних симптомів. Це здорове носійство. Були описані випадки, коли після одужання людини (зникнення клінічних симптомів) протягом двох тижнів тривало виділення збудника.

Поки на сьогодні немає доказів зараження людини від домашніх або сільськогосподарських тварин.

Особливості передачі SARS-CoV-2: не тільки краплями, але і ядерцями

Коронавірус COVID-19 передається від людини до людини. Механізм передачі або повітряно-крапельний, або повітряно-ядерцевий (крапелька підсихає, зовні утворюється білкова оболонка, яка зберігає крапельку від висихання, збудник добре зберігається). Ядерця досить довго можуть перебувати в потоках повітря. Контагіозність (заразність) подібних інфекцій завжди вища, ніж у тих, що передаються просто повітряно-крапельним шляхом (крапельки під силою тяжіння швидко осідають і становлять небезпеку тільки для тих, хто близько спілкується з інфікованими).

Не виключений контактно-побутовий шлях передачі коронавірусної інфекції (через руки, зіткнення з поверхнями, забрудненими виділеннями хворого).

Виділення збудника в зовнішнє середовище. Є докази активної реплікації вірусу у тканинах верхніх дихальних шляхів — тобто не тільки в легенях. Встановлено, що виділення вірусу з глотки було дуже високим протягом першого тижня симптомів.

Важливий момент: попри те, що можуть бути кишкові прояви захворювання, вірус зі зразків калу не виділявся (хоча вірусна РНК там виявлялася). Також вірус не виділявся зі зразків крові та сечі. Тобто виділення збудника можливе при чханні, кашлі, крику, розмові.

Стійкість. Вірус може зберігатися на поверхнях (металевих, скляних або пластикових) при кімнатній температурі до дев'яти днів. В експерименті було показано, що вірус може зберігатися в аерозолі до трьох годин. Треба розуміти, що експеримент і реальне життя відрізняються (впливають і вітер, протяг, вологість). Проте ці експериментальні дані мають насторожити фахівців.

Вірус чутливий до дезінфектантів: 62‒71% етанолу; 0,5% перекису водню; 0,1% гіпохлориту натрію (звичні дезінфекційні засоби, що містять хлор).

Коронавірусна інфекція COVID-19: чи правильно в Україні рахують летальність

11 березня ВООЗ оголосила пандемію — збудник потрапив практично на всі континенти земної кулі. Якщо казати про летальність (летальність — кількість померлих з тих, хто захворів), то, згідно з офіційними даними, в Китаї на 4 лютого вона становила по всій країні 2,1%, в Ухані — 4,9%. На 20 лютого цифри дещо змінилися: по всій країні — 3,8%, в Ухані — 5,8%.

В епідеміології є теорія саморегуляції паразитарних систем, яка каже про те, що якщо збудник циркулює серед сприйнятливого населення, його вірулентність зростає (від лат. virulentus, «отруйний» — ступінь здатності штаму мікроорганізму або вірусу заражати організм. Вірулентність вимірюється в кількості вірусних частинок інфекційного агента, необхідних для зараження організму).

Епідеміологи очікують, що вірулентність буде рости. Це видно і з вище наведених цифр із Китаю (летальність підвищилася). Тому кількість важких випадків також може зростати — доти, доки у людей немає імунітету.

Встановлено, що від першого симптому до смерті в середньому минає 14 днів. Середній період від підтвердження випадку до смерті — сім днів (це середні по світу показники, по конкретних країнах вони можуть відрізнятися).

Під час епідемії, що триває, летальність рахують так: число смертей в день X (наприклад, 9 квітня) розділити на число випадків у день X мінус T (де T — середній період часу від підтвердження випадку до смерті). Якщо взяти просто число хворих і померлих — це недостовірні показники.

Від редактора: Спробуємо порахувати летальність в Україні. Наприклад, число летальних випадків на 9 квітня — 57. Щоб дізнатися летальність, ми ділимо це число на зареєстровані випадки 2 квітня (згідно з формулою X ‒ T, тобто 9 ‒ 7 = 2). 2 квітня було зареєстровано 897 випадків. Отримуємо летальність 6,3% (в МОЗ 9 квітня заявляли про летальність у 3,1%).

Групи ризику

Ризик заразитися. На першому місці медичні працівники, які мають тривалий контакт з джерелами інфекції. У медиків також проблеми із засобами індивідуального захисту. До всього іншого вони працюють з перевантаженням, втомлюються, звідси можливі помилки. Найвищий ризик зараження — при знятті захисного костюма. На другому місці — особи з високою інтенсивністю спілкування, тому і запроваджується соціальне дистанціювання.

На першому місці за ризиком несприятливих наслідків — особи з супутніми захворюваннями, на другому — люди похилого віку. На жаль, сьогодні чимало молодих і людей середнього віку страждають на хронічні захворювання. В Україні організація медичної допомоги побудована так, що все планове пішло на другий план (вибачте за тавтологію). Дуже важливо, щоби при зустрічі зі збудником хронічно хворий пацієнт перебував у стадії ремісії свого захворювання. Тому треба посилити підтримувальну терапію для цих категорій людей.

Пандемія коронавірусу COVID-19: серйозні загрози і різні підходи

ВООЗ заявила, що для підтвердження перших 100 тис. випадків світу знадобилося понад три місяці, а для того, щоб число подвоїлося з 500 тис. до 1 млн, знадобився менш як тиждень. Це серйозні загрози. Справжнє число людей з коронавірусною інфекцією набагато вище, ніж зареєстроване. Характерна риса нинішньої пандемії — велике число летальних випадків. Перші позиції на сьогодні посідають Італія, Іспанія і США.

На сьогодні Італія має найвищі втрати серед всіх країн світу (загинуло понад 17 тис. осіб). Є обережні надії, що пік захворювання у країні минув. Дуже показова історія: в італійську клініку надійшов хворий, якого не ідентифікували як можливий випадок інфікування. Пацієнт кілька днів перебував у лікарні, поки не захворіли п'ятеро осіб медичного персоналу. За цей час через клініку пройшли близько 2000 пацієнтів. Після обстеження виявилося, що понад 30% з них інфіковані. Італійці — дуже товариський народ, ці люди ходили на футбольні матчі, в кафе... Тому лікарі, попри спеціальність, повинні розцінювати кожного пацієнта як потенційне джерело інфекції. Україна має винести урок з італійського досвіду.

Підходи до боротьби з COVID-19 в різних країнах відрізняються. Наприклад, у Колумбії дні, в які дозволено виходити з дому, залежали від номера національної ідентифікаційної карти. У Сербії виділено спеціальну годину для вигулу собак. Діапазон заходів по країнах включає локдаун (обмеження пересування людей через небезпечну ситуацію, іншими словами карантин), широке тестування та ізоляцію носіїв. Тобто деякі країни пішли шляхом м'якого обмеження, натомість проводять широке тестування і виявляють інфікованих, яких ізолюють на 14 днів.

У США 7 квітня було зареєстровано найбільшу кількість смертей за день — 1800. Це разючі показники. Насамперед вмирають ті, хто не має медичних страховок. Сьогодні медичні заклади США задихаються від нестачі кадрів і потоку хворих.

Коли вірус був виявлений наприкінці 2019 року в Китаї, локдаун здавався чимось надзвичайним. Оскільки епідемія поширилася по всьому світу, нею стало складніше управляти. Дедалі більше країн вирішили вжити найсуворіших заходів щодо стримування епідемії. До кінця березня більш як у 100 країнах світу було введено повний або частковий локдаун. Країни, в яких перші випадки були зареєстровані нещодавно, доволі швидко застосовують такий захід, як карантин, — наприклад, Чорногорія, Албанія, Кіпр. Мабуть, дивлячись на нерадісну статистику країн, що запізнилися зі вжиттям таких заходів.

Україна і COVID-19: особливості та прогноз

Найбільше число випадків коронавірусної інфекції зареєстровано в Чернівецькій області. Саме тут з'явилися перші привезені випадки, коли почали повертатися заробітчани. На мій погляд, не було проведено роз'яснювальну роботу серед населення. Буквально цілі села постраждали від коронавірусної інфекції. На другому місці за кількістю хворих Київ, що не дивно, адже тут найбільш виражені міграційні процеси. В Україні завезення сталося, з одного боку, від осіб, які працювали за кордоном, з іншого — з елітних гірськолижних курортів Франції та Австрії.

В Україні найбільше залучені в епідеміологічний процес люди активного віку — ті, хто працює, частіше виїжджали за кордон. Є думка, що літні люди краще дотримуються карантину, однак достовірно про це ми сказати поки не можемо.

У нашій країні частіше хворіють жінки — 54,4% і 45,6% чоловіки. Жінки частіше вмирають (55,8%), ніж чоловіки (44,2%, дані на 8 квітня). Це особливість нашої країни. В Китаї у структурі захворюваності переважали чоловіки. Це пов'язано з різними соціальними факторами. Наприклад, у Китаї майже всі чоловіки курять, жінки — ні.

Наша кафедра складає математичний прогноз — це так звані нейромережі, коли відбувається навчання моделі за даними інших країн. Прогноз був зроблений наприкінці березня (див. фото). Ми прогнозуємо досить різкий підйом захворюваності.

Від редактора: На 14 квітня, згідно з даними МОЗ, в Україні зафіксовано 3372 випадки захворювань на коронавірусну інфекцію. Для порівняння: математичний прогноз — 3826. Згідно з прогнозом, 16 квітня в Україні буде майже 5 тис. хворих (4783).

Сьогодні спостерігається більше випадків важкого перебігу захворювань на коронавірусну інфекцію. На жаль, біологічні закони ми не можемо скасувати. Якщо відбувається пасаж збудника через сприйнятливий організм (а ми всі сприйнятливі, адже вірус для нас новий), його вірулентність збільшується. Вірулентність збудника виросла, тому кількість важких випадків зросла. У нас медицина переорієнтувалася тільки на коронавірус, забувши про хронічних хворих, це також може внести свою лепту. Ще один закон: якщо людина тривалий час спілкується з джерелом інфекції, відбувається постійна зустріч зі збудником, то вона теж хворіє, навіть якщо здорова. І хвороба може протікати важче: доза, що заражає, вища.

Чим раніше виявлений хворий, чим раніше його починають лікувати, тим кращий результат. Попри те, що специфічного препарату, який дозволяє впливати на сам вірус, немає, лікування все ж існує. У нас вмирають ті, хто має супутні захворювання. Значить, якщо виявити інфікування рано, можна почати підтримувальну терапію.