Новини
Ракурс
Оперізувальний лишай. Фото: Pixabay

Вітрянка пройшла, вірус залишився: чим і для кого небезпечний оперізувальний лишай

12 сер 2020, 09:38

Оперізувальний лишай — неприємне захворювання, яке залишається «на додаток» тим, хто перехворів на вітряну віспу. Звичайно, сам факт того, що ви перехворіли на вітрянку, ще не означає, що оперізувальний лишай для вас неминучий. Однак шанси захворіти на нього істотно зростають.

Реактивація цього вірусу викликана ослабленням імунної системи, тому оперізувальний лишай частіше зустрічається у людей похилого віку.

Оперізувальний лишай — що це?

Оперізувальний лишай, він же оперізувальний герпес, являє собою вірусну інфекцію, яка зазвичай призводить до появи висипу або пухирів. Ці пухирі найчастіше розвиваються за лінійною схемою на одному боці тіла — в районі нижніх ребер.

Інфекція ця досить поширена: приблизно кожна третя людина протягом життя стикається з оперізувальним лишаєм. Його викликає той самий вірус, що і вітряну віспу. Ось що треба знати про причини появи оперізувального лишаю, а також про те, як лікувати і запобігати цьому захворюванню.

Симптоми оперізувального лишаю

Яскравий висип з пухирями — один з головних видимих симптомів оперізувального лишаю. Зазвичай він проявляється на одному боці тіла вузькою смугою і найчастіше розташовується уздовж тулуба.

Також серед симптомів оперізувального лишаю:

  • біль або печіння в місці появи висипу;

  • поколювання;

  • оніміння;

  • свербіж;

  • червоний висип з пухирями.

Причини появи оперізувального лишаю

Якщо в молодості ви перехворіли на вітряну віспу, значить, організм піддався впливу цього вірусу. Навіть після того, як ви вилікувалися від вітрянки, її вірус «поселяється» в тілі на все життя. Ось чому зазвичай на вітрянку не хворіють двічі, хоча такі випадки теж відомі.

За словами Керолайн Нельсон, докторки медицини, дерматологині з госпіталю Єльського університету, вірус живе в неактивному стані в гангліях задніх корінців, які являють собою кластер нейронів, що передають сенсорну інформацію у спинний мозок. У цьому неактивному стані вірус не є шкідливим. Тільки коли імунна система слабшає до такої міри, що більше не може тримати його під контролем, вірус знову активується, викликаючи оперізувальний лишай.

Коли вірус вітряної віспи реактивується, він поширюється нервовими волокнами, що йдуть від гангліїв задніх корінців до поверхні шкіри. У міру розмноження вірусу у пацієнта зазвичай з'являється висип, який є головною ознакою розвитку оперізувального лишаю.

Оперізувальний лишай

Фактори ризику

У всіх, хто перехворів на вітряну віспу, є ризик розвитку оперізувального лишаю. Хоча неможливо передбачити, хто захворіє або не захворіє на оперізувальний лишай в майбутньому, існують деякі фактори, які послаблюють імунну систему, і такі люди входять до групи підвищеного ризику.

Ось деякі з цих факторів:

  1. Старіння. Ризик оперізувального лишаю збільшується з віком. До 80 років ризик захворіти на оперізувальний лишай становить близько 20‒30%. Однак шанси зростають до 50%, коли вік пацієнта перевалює за 85 років. Хоча Оперізувальний лишай може вражати людей будь-якого віку, насправді близько половини всіх випадків оперізувального лишаю зустрічається у людей у віці від 60 років і старше.

  2. Ослаблена імунна система. Деякі стани призводять до ослаблення імунної системи — це ВІЛ/СНІД, рак, трансплантація органів, оскільки це зазвичай пов'язано з прийомом імуносупресивних (тобто таких, що пригнічують імунітет) препаратів.

  3. Стрес. За словами медиків, може існувати зв'язок між стресом і спалахом оперізувального лишаю. В огляді 2014 року, опублікованому в журналі Innovations in Clinical Neuroscience, дослідники визначили, що стресова подія в житті зазвичай передує спалаху оперізувального лишаю, однак тут грають важливу роль і інші загальні фактори здоров'я.

Лікування оперізувального лишаю

Основне лікування оперізувального лишаю — це прийом противірусних препаратів. Найчастіше використовується ацикловір і його похідні. Не відкладайте лікування: ліки допоможуть зменшити тяжкість і тривалість захворювання, якщо ви почнете приймати їх якомога раніше.

Оперізувальний лишай. Фото: Pixabay

«Час має значення. Противірусні препарати є найефективнішими, якщо почати їх приймати протягом 72 годин після появи шкірних проявів, — розповідає Нельсон. — Противірусні препарати допоможуть прискорити утворення і відшарування кірки на місці ураження шкіри на один-два дні, скоротити тривалість періоду активності вірусу, зменшити гострий біль і що, можливо, найважливіше, скоротити тривалість постгерпетичної невралгії».

Постгерпетична невралгія — це ускладнення, яке може призвести до болю, свербіння та оніміння від оперізувального лишаю протягом трьох або більше місяців після інфікування.

Крім контролю над самим вірусом ви також можете зменшити дискомфорт, пов'язаний з симптомами, в інші способи:

  1. Приймати безрецептурні болезаспокійливі засоби, такі, як ібупрофен або напроксен.

  2. Приймати рецептурні ліки проти нервового болю. Докторка Нельсон відзначає, що габапентин найчастіше використовується для лікування гострого болю, а нортриптилін — проти болю, який може зберігатися тривалий час, якщо ви маєте справу з постгерпетичною невралгією. У більш важких випадках можуть бути прописані болезаспокійливі препарати, але вони не є «першою лінією захисту».

  3. Ванночки з відвару вівсяних висівок для полегшення сверблячки.

  4. Використовуйте засоби проти свербіння, наприклад, лосьйон з каламіном.

Профілактика оперізувального лишаю

У світі вакцини проти вітряної віспи називають наріжним каменем профілактики захворюваності на оперізувальний лишай. Навіть якщо в дитинстві ви хворіли на вітряну віспу, ви все одно можете і повинні зробити щеплення від оперізувального лишаю. В Україні щеплення від вітряної віспи не входить до числа обов'язкових, проте його можна зробити за власним бажанням, попередньо проконсультувавшись зі своїм лікарем.

На жаль, отриманий від вакцинації імунітет працює недовго — залежно від використовуваної вакцини.

Щеплення рекомендовані:

  • людям, старшим за 50 років;

  • тим, у кого раніше вже були випадки оперізувального лишаю;

  • тим, хто не впевнений, чи хворів на вітрянку в минулому: краще перестрахуватися, ніж наразитися на небезпеку (за оцінками ВООЗ, 99% людей у світі, старших за 40 років, перехворіли на вітряну віспу, навіть якщо вони цього не пам'ятають).


Крім того, ви можете спробувати контролювати рівень стресу, щоб знизити цей фактор ризику, а також вести здоровий спосіб життя, щоби зміцнити імунну систему.

При підозрі на оперізувальний лишай варто якомога швидше звернутися до лікаря. Уникайте контактів з іншими людьми, особливо тими, хто не хворів на вітряну віспу, не щеплений, а також людей з ослабленим імунітетом. Хоча ви не можете безпосередньо передати комусь вірус оперізувального лишаю, ви можете заразити його на вітряну віспу через відкриті пухирі. Однак щойно висип покривається кіркою, людина більше не заразна.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter

.