Новини
Ракурс
Фото: publicdomainpictures.net

Андрій Шишук, позивний «Сєвєр»: Ми захищали українську землю на передовій і продовжимо захищати її тут, в тилу

Гібридна війна — підла річ: поряд із прямою військовою агресією супротивник завдає зсередини ударів, що ослаблюють державу.

Нещодавно ми говорили про штучно створений конфлікт навколо Маршу захисників України з Андрієм Шишуком (позивний «Сєвєр») — учасником оборони Донецького аеропорту у складі 90-го окремого батальйону. Сьогодні ж згадаємо відразу про кілька фронтів гібридної війни — про масштабну медіавійну, про дивні кадрові перестановки в силових структурах, про те, як Україну намагаються захопити зсередини за допомогою тихих бізнес-операцій.

«До скандального інтерв'ю я гадки не мав про цього персонажа»

— Якщо казати про медіавійну, то останнім часом намітилася тенденція знецінення подвигу захисників України. Чого варте нещодавнє скандальне інтерв'ю актриси і телеведучої Сніжани Єгорової, в якому вона назвала захисників України «селюками і рагулями, що розмовляють на суржику», людьми, які нічого собою не являють і готові віддати життя, тому що це життя не має жодної цінності (на відміну, мабуть, від цінного життя призабутої акторки серіалів).

— До цього інтерв'ю я гадки не мав про існування такого персонажа. Підозрюю, що ця істота і наговорила гидоти для того, щоб завдяки скандалу про неї згадали.

А як дітям загиблих читати таке інтерв'ю? Ми йшли туди через свої принципи, і я вважаю, що армія тоді зібрала найкращих. Згадую своїх товаришів — молодого лікаря (позивний «Псих»), котрий тільки-но закінчив інститут і пішов воювати. Скільки він врятував життів! Ще один мій товариш, який загинув, Женя Яцина (позивний «Беня») — успішний молодий киянин, жив в елітному будинку на Печерську, закінчив престижний виш — і пішов воювати. Багато було успішних підприємців, людей з вищою освітою. У мене, між іншим, дві вищі.

Андрій Шишук, позивний «Сєвєр». Фото: Ракурс

Насправді це — еліта України, яку вибили і продовжують вибивати. Вони по совісті пішли воювати за те, щоб цим сніжанам можна було спокійно жити, ходити вулицями, не боячись потрапити в підвал на допит...

— Ви вважаєте, подібні речі мають каратися?

— Якщо людина готова заради піару пройтися по пам'яті загиблих, то так. Однак вина лежить не тільки на них, а й на тих журналістах, які звертають на них увагу. Відповідальність насамперед падає на ЗМІ, тому що під час війни подібні матеріали можна сміливо прирівняти до ворожої пропаганди.

З Нацради з телебачення і радіомовлення вибили патріотів

— У березні цього року президент достроково припинив повноваження чотирьох членів Нацради з питань телебачення і радіомовлення та призначив двох інших. Серед звільнених — Уляна Фещук та Сергій Костинський, відомі своїми послідовними проукраїнськими поглядами. Одним словом, вибили з Нацради патріотів.

Зараз Нацраді з телерадіомовлення дали дуже багато повноважень. Я ходив туди в певні періоди, коли «Вести» і NewsOne зовсім вже переходили межу (пам'ятаєте, як намагалися організувати телемости з Росією?). Коли закривали радіо «Вести», на засіданні Нацради була наша група ветеранів, і я це собі записую в плюс. У цивільному житті це — наша маленька перемога. Сьогодні орган захлинувся, попри розширені повноваження. Ми щодня бачимо цих шаріїв, сніжан...

— Наприкінці січня українські медіагрупи 1+1 Media, Inter Media Group, StarLightMedia та «Медіа Група Україна» вимкнули супутникове мовлення. У березні, щоправда, невелика частина каналів знову стала доступна в безкоштовній супутниковій версії. Як, на вашу думку, це теж частина гібридної війни?

— Вимкнення супутників «вибило» на російські канали величезну частину сільської аудиторії. Ось це дійсно страшно, в порівнянні з цим різні сніжани — дрібниці. Якщо хтось думає, що це зробили українські телеканали заради грошей, — дурниця! Їм якраз вигідніша велика аудиторія, щоб дорожче продати свій рекламний час, ніж у себе забрати величезний шматок аудиторії, який у селах на цих тарілках вже давним-давно сидить і навряд чи купуватиме платний контент. Мільйонам вимкнули українські канали. Хай це був навіть ватний «Інтер». Але люди зараз дивляться просто чужу агітацію.

Пригадую, як ми на передку 2015 року дивилися тільки російські канали. Зараз ситуація аналогічна: знову по «тарілках» дивляться російські канали. Вболівають проти їхніх футбольних команд... А кримськотатарський канал, який багато хто дивився в Криму, закрили. Зйомки патріотичних фільмів припинені.

Тисячі гектарів української землі можуть забрати... люди з ДНР

— Ще одна річ, яка насторожує останнім часом, — дивні кадрові перестановки. Все починалося потихеньку. У червні першим заступником секретаря РНБО і главою комітету з розвідки був призначений Руслан Демченко, один з авторів Харківських угод 2012 року, що «підготували» окупацію Криму, людина, відома своїми проросійськими поглядами. У червні ж поміняли голову зовнішньої розвідки, Валерій Кондратюк став уже другою за рік новою людиною на цій посаді.

У штаб призначили одного з номенклатурних генералів. Почали згортатися ініціативи з переходу до стандартів НАТО. Про закупівлі окрема історія, гадаю, все повернеться до старих постачальників. На початку серпня з посади начальника Головного управління розвідки Міноборони зняли генерал-полковника Василя Бурбу, людину, яка очолювала цей напрям майже чотири роки, на його рахунку було багато успішних операцій. Звільнення пов'язували зі справою вагнерівців, сам Бурба казав, що навколо цього забагато домислів, і вони спрямовані виключно на те, щоб завдати шкоди репутації українських спецслужб.

Андрій Шишук, позивний «Сєвєр» (третій ліворуч). Фото: Facebook

Днями звільнили командувача Сил спецоперацій генерал-лейтенанта Ігоря Луньова (замість нього призначений генерал-майор Григорій Галаган). Все це дуже насторожує. Замість обіцяних «нових облич» люди «з минулого» виникають буквально всюди.

Ось ще одна кричуща історія дивного призначення. Є в Україні таке державне підприємство «Конярство України». Начебто не стратегічної важливості підприємство, але воно володіє 43 тис. га землі в 15 філіях по всій Україні. Це величезні території. І ось керівником цього підприємства призначають такого собі Євгена Веретюка. А незабаром з'ясовується, що ця людина прибула просто з так званої Донецької народної республіки. Зовсім нещодавно він красувався на відео з двома «міністрами»-терористами на відкритті заводу з виготовлення труб «Металіст». Між іншим, Веретюк значився директором заводу у 2014‒2015 роках, коли на території підприємства була організована в'язниця, де тримали і катували українських патріотів. Сьогодні він підтримує стосунки з колишнім прем'єром Азаровим і власником кінного заводу «Міленіум» Костянтином Згарою, котрого називають «конюхом Януковича». Питання: як його впустили, де ті люди, які перевіряють тих, кого призначають на такі посади?

А тепер про землю. Щодо ДП «Конярство України» з 2016 року відкрито справу про банкрутство. Нібито підприємство винне кільком фірмам (ноги в яких, до слова, теж ростуть з Донецької області). Головне майно підприємства — земля, величезні площі української землі. І ось їх-то можуть тихо віддати... хлопцям з ДНР. Поки на передку захищають кожні сто метрів, по-тихому заберуть десятки тисяч гектарів.

Зараз ветерани впритул зайнялися цим товаришем. Ми захищали українську землю на передовій, і продовжимо захищати її тут. Але ми хочемо, щоб на ситуацію звернули найпильнішу увагу в компетентних органах, насамперед в СБУ.


Чим небезпечна медіавійна, дивна чехарда з новими призначеннями? Люди потроху звикають до речей, які ще рік-два тому здавалися абсолютно неможливими. Ось так війни і програються. Не на полі бою, де Україна героїчно бореться, і вони зрозуміли, що нас не переможуть, а тихо, непомітно, в тилу.

Не можна домовлятися з путінською Росією. До того жодні домовленості вона не виконала за останні роки. Як можна наступати знову на одні й ті самі граблі? Ворог у нас один, і жартувати з ним не варто.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter

.