Закон про зброю — перспективи самооборони

Цього року незалежній Україні виповниться 30 років, і весь цей час замість закону у нас діє... наказ МВС №622. Грубо кажучи, міліцейська інструкція про поводження зі зброєю, документ, в якому за три десятки років правок накопичилося більше, ніж було початково тексту.

Вироки на підставі... посадових інструкцій

Проте українські суди на підставі цього наказу справно притягували до відповідальності громадян, які, знову-таки на думку правоохоронних органів, цей наказ порушили. Правда, останнім часом у судовій практиці намітилися певні зрушення. 

Знаковим стало рішення Печерського районного суду Києва, винесене три роки тому. Коротенько нагадаємо фабулу: художника-колекціонера притягнули до відповідальності за статтею 263 Кримінального кодексу України «Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами» за те,що купив старий італійський багнет-ніж для своєї колекції.

У вироку, що виправдав підсудного, є дуже важливі слова: «Відповідні дії особи можуть вважатися злочинними за умови існування закону, який визначає порядок носіння холодної зброї, але особа без такого дозволу носить зброю... Таким чином, держава не має права застосовувати до особи процесуальний примус у вигляді кримінальної відповідальності за відсутність дозволу, наданого законом, поки немає закону, що передбачає отримання такого дозволу». Вони чітко дають зрозуміти: не може суд виносити обвинувальні вироки, керуючись наказами, посадовими інструкціями та довідками для внутрішнього користування, що нібито замінюють закон.

Єдина в Європі без закону про вогнепальну зброю

А тепер давайте перейдемо безпосередньо до законопроєкту №4335 «Про обіг цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї», внесеного до парламенту в листопаді минулого року. Як сказано в пояснювальній записці до документа, Україна сьогодні — єдина держава в Європі, в якій відсутнє законодавче регулювання обороту цивільної вогнепальної зброї. Водночас, за інформацією МВС, громадяни нашої країни легально володіють 1 мільйоном 300 тисячами одиниць такої зброї. І при цьому в країні немає закону, немає єдиного державного реєстру власників зброї, немає класифікації зброї.

Усі ці лакуни і покликаний заповнити законопроєкт, що пропонує багато корисних нововведень.

За аналогією з водійськими правами

У документі, зокрема, пропонується встановити категорії цивільної вогнепальної зброї:

А — автоматична вогнепальна зброя;

В — гладкоствольна короткоствольна вогнепальна зброя (травматична);

С — короткоствольна вогнепальна зброя;

D — довгоствольна вогнепальна гладкоствольна зброя;

Е — довгоствольна вогнепальна нарізна і комбінована вогнепальна зброя.

Власники зброї отримують посвідчення власника зброї, в якому вказано відповідні категорії. Щоб отримати таке посвідчення, необхідно дотриматися певних умов:

— не мати медичних протипоказань;

— не мати судимостей за статтями, передбаченими певними розділами ККУ;

— не притягуватися до адміністративної відповідальності за деякими статтями з КУпАП.

Перше посвідчення видається строком на три роки, кожне наступне — на п’ять років. Автори законопроєкту пропонують також низку вікових обмежень.

Володіти зброєю категорії D, наприклад, можуть дозволити з 18 років, категорії В — з 21 року, категорії Е — з 25 років, а короткостволи (категорія С) можна буде купувати тим, кому вже виповнилося 28.

В окремій статті перелічено заборонені види зброї та боєприпасів. Це досить довгий список, до якого входять, наприклад, саморобна зброя, зброя, яку неможливо виявити металошукачем, зброя, замаскована під інші предмети (приміром, «стріляючі ручки»). Є й обмеження за калібром вогнепальної зброї. Під забороною — запальні, розривні і бронебійні кулі, глушники, тепловізори.

Звісно, всі ці обмеження стосуються цивільних власників зброї (зокрема, фізособи не мають права володіти зброєю категорії А, тобто автоматами).

Для військових і правоохоронців є свої спеціальні правила.

Законопроєкт передбачає ще одне важливе нововведення — Єдиний державний реєстр цивільної зброї, що перебуває у віданні Міністерства внутрішніх справ.

Зброя як власність

Зброя — це власність, яку можна купувати, продавати, дарувати, успадковувати і навіть... знаходити на вулиці. Всі ці ситуації теж потрібно законодавчо врегулювати. Зрозуміло, володіти і розпоряджатися зброєю можна тільки тим, хто має свідоцтво власника і техпаспорт на кожну одиницю зброї. До речі, кількість одиниць зброї, що входить до списку дозволеного, не обмежується.

Вогнепальну зброю і боєприпаси не можна віддавати в заставу. Про знайдену зброю треба буде повідомити поліцію, та перевірить її, а потім щасливчик за бажання може офіційно оформити зброю на себе. Успадковувати зброю теж можна при дотриманні певних умов, наприклад, при оформленні згаданого вище посвідчення власника.

У документі детально прописано правила зберігання та передачі зброї. Але найцікавіше — це, безумовно, носіння вогнепальної зброї та використання її для захисту.

Вогнепальна зброя для захисту

Отже, носіння цивільної вогнепальної зброї забороняється, крім випадків, передбачених законами України. Наприклад, дозволяється під час полювання в спеціальних угіддях, занять стрільбою в тирах або на стрільбищах.

Передбачено цілу низку правил перевезення зброї через кордон. А як щодо прихованого носіння короткоствола? У статті 31 законопроєкту сказано: «Порядок носіння цивільної вогнепальної зброї категорії С визначається окремим законом». Ми вирішили уточнити цей момент в ініціатора законопроєкту, народного депутата Ігоря Фріса. Він пояснив, що в законопроєкті все прописано чітко — носіння зброї не буде.

Однак зброю можна транспортувати, приміром, у місця зберігання, на стрільбища, в поліцію, майстерню, зрозуміло, маючи при собі посвідчення власника і техпаспорт.

А при транспортуванні або в місці зберігання можуть трапитися всілякі казуси. Що ж буде, якщо раптом доведеться використовувати зброю для захисту? Лише для самооборони — можна. І навіть використовувати швидко і без попередження, якщо зволікання створює безпосередню небезпеку для життя власника зброї або оточуючих. Категорично не можна застосовувати зброю до жінок з явними ознаками вагітності, інвалідів, неповнолітніх, проти правоохоронців і військових під час виконання ними службових обов’язків, крім випадків вчинення ними неправомірних дій, що загрожують здоров’ю та життю оточуючих.

Якщо власник зброї підстрелив нападника, він повинен викликати швидку і поліцію.

...Ми зупинилися лише на окремих моментах цього досить об’ємного,докладного і такого необхідного законопроєкту. Як швидко він може бути прийнятий у другому читанні і вступить у силу, точно сказати поки що важко.