Пережити дельта-епідемію: тривожні симптоми і помилки лікарів

В Україні стрімко зростає захворюваність на COVID-19. Незважаючи на майже дворічний досвід пандемії, дехто з лікарів продовжує наступати на ті самі граблі. Можливо, тому, що не читають основних документів, якими мають керуватися медики при веденні пацієнтів із коронавірусною інфекцією (протокол лікування і стандарт медичної допомоги при COVID-19). Майже рік тому «Ракурс» писав про найпоширеніші лікарські помилки при діагностиці та лікуванні ковід-пацієнтів. Чи змінилася ситуація зараз? Як «дельта»-варіант вплинув на симптоматику коронавірусної інфекції?

«Дельта», я тебе впізнаю

«Можна сказати, що у нас нова епідемія, настільки «дельта»-варіант відрізняється від попередників, змінилися навіть симптоми», — вважає молекулярний біолог Ірина Якутенко.

Симптоматика COVID-19, викликаного дельта-штамом коронавірусу, подібна до «традиційної», але має свої особливості. Згідно з дослідженнями, головні симптоми такі: головний біль, ринорея (нежить), біль у горлі, а аносмія (втрата нюху) зустрічається трохи менше.

А як вважають лікарі, що перебувають на передовій? «З нашого досвіду, в дебюті захворювання частіше піднімається температура тіла (38,5 °С і вище), — зазначає доктор медичних наук, завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О.Богомольця Ольга Голубовська. — Характерними є головні болі. Головний біль може з’явитися за кілька днів до підвищення температури. Дуже характерні біль у горлі і нежить, а от втрата нюху відбувається рідше. Досить характерний діарейний синдром».

За словами лікарки, зараз настає сезон ротавірусного гастроентериту, для цього захворювання діарея також характерна. Яскраво виражений симптом може вводити в оману навіть медиків, спричиняючи плутанину при діагностиці, якщо не зробити ПЛР або швидкого тесту на антиген до SARS-CoV-2.

«На жаль, за нашими спостереженнями, у 30% випадків діарея є критерієм у подальшому нехорошого перебігу захворювання. Діарея свідчить про височенне вірусне навантаження в організмі людини, коли уражається не лише ротоглотка, а в тому числі і кишечник», — пояснює інфекціоністка.

Ще одна особливість «дельти» — швидко прогресуючий перебіг захворювання. «Різке погіршення стану, буквально на очах. Таких пацієнтів у нас дедалі більше, — зауважує Ольга Голубовська. — Вчора сатурація була в нормі, і пацієнт відмовлявся від госпіталізації, а сьогодні вранці сатурація 90, до вечора вже неінвазивна вентиляція легень — отакий перебіг «дельти».

При «дельті» частіше приєднується бактеріальна інфекція, почастішали тромбози. «Ми частіше стали робити тромболізиси, — каже інфекціоністка. — Тому у груп ризику, якщо лабораторні показники поліпшуються, підвищується сатурація, але при цьому немає поліпшення стану, що корелює з аналізами, в обов’язковому порядку потрібно робити ехокардіоскопію (ЕХО, або УЗД серця), щоб якомога раніше зловити тромбози в порожнинах серця і запобігти розвиткові тяжких тромбоемболій».

Отже, особливості COVID-19, викликаного дельта-штамом:

• на початку захворювання частіше піднімається температура тіла вище 38,5 °С;
• головні болі, біль у горлі і нежить;
• втрата нюху — нечасто;
• діарейний синдром (у будь-який термін хвороби);
• швидко прогресуючий перебіг захворювання;
• різке погіршення стану;
• частіше приєднується бактеріальна інфекція.

Чого не варто робити при COVID-19, або Головна помилка

Найчастішою помилкою при лікуванні коронавірусної інфекції все так само залишається необґрунтоване призначення антибіотиків. Попри те, що навіть немедіки знають: антибіотики на віруси не діють, в Україні антибактеріальні препарати й надалі залишаються профілактичним засобом. Антибіотики стали головними ліками від тривоги як для пацієнтів, що наполягають на їхньому призначенні, так і з боку лікарів.

«Ми маємо думати про найближче майбутнє, — говорить професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного медичного університету імені О.Богомольця, президент Асоціації анестезіологів Сергій Дубров. — Адже можемо опинитися в ситуації, коли не залишиться ефективних антибіотиків для лікування бактеріальних інфекцій. Тоді COVID-19 здаватиметься нам казкою. Мільярди бактерій, що живуть у нашому організмі, стануть резистентними до цих антибіотиків, вони перестануть на них діяти. Летальність від звичайних бактеріальних пневмоній може підскочити до страшних цифр».

Ковід-пацієнтам із високою температурою дуже важко пояснити, що їм не потрібні антибіотики, — скаржаться лікарі. Лише у невеликої частини хворих із COVID-19 захворювання може ускладнитися бактеріальною інфекцією (бактеріальна пневмонія, інфекція сечовивідних шляхів, сепсис та ін.). Безумовно, в таких випадках антибіотики необхідні. Для їхнього призначення є чіткі показання. Як лікар може запідозрити приєднання бактеріальної інфекції? Наприклад, за результатами загального аналізу крові та аналізу на прокальцитонін.

СРБ (С-реактивний білок) — абревіатура, знайома багатьом. Підхопивши коронавірус, чимало людей здають цей аналіз, а підвищений СРБ сприймають як керівництво до дії. Тут уже хто на що здатний: або самі призначають собі антибіотики, або антибіотикотерапію виписують сімейні лікарі. Однак на СРБ як на фактор бактеріального запалення орієнтуватися в разі COVID-19 не варто. За словами С.Дуброва, коронавірусна інфекція має свою специфіку: у більшості пацієнтів, навіть із легким перебігом захворювання, С-реактивний білок підвищений.

«Висока температура тіла хворого при ковіді не є показанням до призначення антибіотиків, — пояснює Ольга Голубовська. — Звичайно, хворому психологічно важко зрозуміти, коли температура 39 °С, а йому не призначають антибіотиків. Висока температура якраз говорить про те, що вона викликана вірусом. Бактеріальна інфекція зазвичай дає нижчу температуру».

Антибіотики — тільки за показаннями:

• пацієнтам із підозрою або підтвердженим COVID-19 із легким перебігом заборонено призначати антибактеріальні препарати з метою профілактики;
• пацієнтам із підозрою або підтвердженим COVID-19 із середньотяжким перебігом заборонено призначати антибіотики без обґрунтованої клінічної підозри або без підтвердження бактеріальної інфекції;
• висока температура не є показанням для призначення антибіотиків;
• наявність змін на КТ або рентгенограмі не є показанням для призначення антибіотиків;
• показники СРБ не можна оцінювати ізольовано від інших клініко-лабораторних даних при вирішенні питання антибіотикотерапії. Найчастіше зростання С-реактивного білка пов’язане з імунними реакціями.

Варто нагадати, що 80% нашого імунітету знаходиться саме в кишечнику. Мікробіом потрібно поберегти, не завдаючи шкоди «профілактичними» антибіотиками. До того ж коронавірус — не останній ворог, з яким доведеться боротися нашій імунній системі. А от натренувати імунітет і підготувати його до неприємної зустрічі з коронавірусом допоможе вакцинація.

«Дельта» в Україні: на нас чекають важкі часи

Коли SARS-CoV-2 тільки з’явився, у людей не було імунітету до нього. Тому коронавірус почувався досить вільно. Тепер вірус перебуває під селективним тиском чинників навколишнього середовища, соціальних факторів. Вірус починає «вигадувати» різні варіанти, щоб тікати від вакцин. На сьогодні немає специфічної терапії, але є препарати прямої дії на вірус (наприклад, ремдесивір та інші), від яких вірус із короною також намагається втекти.

«Вірус буде мутувати, постійно вигадувати нові штами, аби хоч якось зберегтися в природі, — прогнозує Ольга Голубовська. — На жаль, коронавірус викликатиме і тяжкі форми, вмиратимуть групи ризику. Але не буде такого колапсу, як раніше. Госпіталізацій буде більше, але загальна летальність, думаю, буде меншою, ніж при інших штамах. Але за рахунок кількості госпіталізованих (а госпіталізувати будуть у тому числі і вакцинованих) на нас чекають важкі часи».