Розслідування обстрілу Маріуполя: звідки і чому стріляли

Опис

24 січня 2015 року близько 9.20 за місцевим часом було завдано вогневого артилерійського удару по житловому масиву Східний м. Маріуполь і прилеглих до нього територіях. По житловому масиву було випущено понад 100 реактивних снарядів, багато з яких влучили в приватні й багатоповерхові будинки, магазини, аптеки, ринки, банки, дошкільні установи та школи. Унаслідок обстрілу загинув 31 мирний житель, у тому числі двоє дітей. Понад сто осіб отримали поранення. Місцеві соціальні служби зафіксували понад 650 звернень з приводу руйнувань і пошкоджень нерухомості.

У зв’язку з цією подією було організовано оперативну групу польової місії з розслідування описаних подій. Організаторами групи виступили: Міжнародне партнерство з прав людини (IPHR) в рамках платформи «Громадянської солідарності» та мережі з понад 60 неурядових організацій (НУО) Європи, країн колишнього СРСР і Північної Америки. Відповідно до поставленого завдання, члени групи опитували свідків і жертв, а також досліджували місце події та доступні речові докази. Інформацію за знайденими матеріалами представлено в цьому звіті.

Місце події

Житловий масив Східний розташований на східній околиці Маріуполя на підконтрольній уряду України території. У районі Східного проживає 36 тис. цивільних осіб. Військових об’єктів на території масиву Східний немає.

Найближчий блокпост українських силовиків розташований за перехрестям вул. Таганрозька та Маршала Жукова. Відстань від блокпоста до найближчого будинку (вул. Київська, 73) — 440 м. Відстань від блокпоста до найближчого із задокументованих влучень — 830 м. Відстань до найвіддаленішого із задокументованих влучень — 1900 м.

Неофіційна лінія розмежування між територіями, підконтрольними т.зв. ДНР та Україні, проходить по річці Кальміус. Населені пункти на лінії розмежування, що перебувають під контролем ДНР1: Піонерське, Приморське, Комінтерново, Водяне, Заїченко, Широкине, Бердянське, Павлопіль, Харчовик, Черненко, Лебединське і Сопине Новоазовського району. Під контролем України: Виноградне, Талаківка, Сартана, Чермалик. Від місця розривів до лінії розмежування в напрямку стрільби — 4,5 км.

Речові докази

Члени групи зібрали відомості у двох свідків атаки з-поміж цивільного населення. Також у п’ятьох цивільних осіб, які постраждали внаслідок вогневого удару і проходять лікування в лікарні. Оглянули їхні поранення. Також у начальника Управління ДСНС у Маріуполі Андрія Павленка. На умовах анонімності члени місії також поспілкувалися з бійцями добровольчого батальйону «Азов».

Члени групи задокументували 91 влучення снаряда. Повний перелік влучень можна подивитися на карті. Фрагменти скалок і частин снарядів з місця події було зібрано і вивчено.

Члени групи здійснювали фото- і відеофіксацію влучень, визначали напрямок стрільби за допомогою компаса. Визначали приблизний кут падіння снарядів, вимірюючи кути відхилення від нормалі осі ударних отворів (на карті показано значення кутів щодо поверхні землі).

Ширина площі задокументованого ураження по лінії схід–захід — 817 м, довжина площі задокументованого ураження по лінії північ–південь — 1380 м.

Послідовність подій

Ґрунтуючись на свідченнях очевидців, вивченні місця події членами групи та аналізі речових доказів, можна зробити такий попередній висновок про послідовність подій:

У суботу, 24 січня 2015 року, близько 8.00 за місцевим часом відбувся обстріл силами ДНР позицій ЗСУ біля сел. Сартана. Обстріл вівся імовірно з реактивної системи залпового вогню (РСЗВ) «Град». Унаслідок обстрілу було пошкоджено високовольтну лінію, що живить підстанцію, розташовану в житловому масиві Східний. Унаслідок цього на масиві зникла електроенергія й централізоване водопостачання.

Цього ж ранку силами ДНР було обстріляно з РСЗВ «Град» блокпост ЗСУ №14 біля сел. Виноградне. Унаслідок обстрілу пошкоджено лінії електропередач — село знеструмлено. Також снарядом пошкоджено газову станцію.

О 9.20 того ж дня житловий масив Східний від вул. Київська до вул. Полєтаєва було накрито масованим артилерійським вогнем. Усього по житловому масиву було випущено понад 100 реактивних снарядів.

Артилерійським вогнем було вбито 30 осіб і поранено понад 100. Згодом один із поранених помер у лікарні. Унаслідок вогневого нальоту було пошкоджено 55 багатоквартирних будинків та пошкоджено, зруйновано або згоріло понад 100 приватних будинків. Було зафіксовано 10 вогнищ загоряння. Знищено понад 20 цивільних автомобілів. Також зафіксовано влучання в навчальні заклади та об’єкти інфраструктури. Зокрема зафіксовано пряме влучання снаряда в дитячий садок №160; три влучання на територію школи №5; два влучання на територію школи №57. Члени групи зафіксували влучання в ринки «Київський» та «Денис», аптеку, магазини.

Обстріл тривав від 35 секунд (за даними моніторингової місії ОБСЄ(2)) до декількох хвилин (зі слів одного з потерпілих).

Зі слів потерпілих, через 10–30 хвилин (залежно від дислокації постраждалих) на місце обстрілу виїхали рятувальники з ДСНС, служби міськгазу, карети швидкої допомоги, міліція, вибухотехніки, бійці добровольчого батальйону «Азов» та ЗСУ, представники СБУ та прокуратури.

Основний наплив поранених у лікарні припав на проміжок між 11.00–12.00. Працівники ДСНС почали гасіння пожеж. Сапери батальйону «Азов» і вибухотехніки ДСНС взялися до знешкодження боєприпасів. Представники правоохоронних органів і прокуратури приступили до збору скалок бойових частин (БЧ) і фрагментів корпусів ракет.

Тіла загиблих доставили в морг по вул. Доменна, 1.

Близько 13.00, коли на житловому масиві Східний тривали рятувальні роботи, по блокпосту було завдано артилерійського удару з РСЗВ «Град». За інформацією командування батальйону «Азов», удар складався з одного повного стандартного боєкомплекту (40 пострілів).

За інформацією начальника ДСНС у Маріуполі Андрія Павленка, орієнтовно о 15.00 міська влада отримала оперативну інформацію про загрозу ще одного обстрілу, після чого на житловому масиві Східний прозвучало тривожне сповіщення про можливий артилерійський удар.

2 лютого 2015 року сили ДНР знову обстріляли сел. Виноградне поблизу Маріуполя. Села Сартана та Виноградне постійно обстрілюють з точок, підконтрольних так званій ДНР, протягом усього січня.

Зброя і лінія ведення вогню

24 січня під час обстрілу було хмарно і сухо, видимість дуже хороша.

Члени групи витягли носову частину і частини корпусу снаряда біля будинку по вул. Рівнинна, №31 (точка «20» на карті). Отримали частини корпусу снаряда від господарів будинку по вул. Рівнинна 137/2 (точка «12»). Витягли з вирви хвостову частину снаряда РСЗВ «Град (точка«29»). Усередині квартири №79 будинку №163 по вул. Олімпійська обстежили частини снаряда РСЗВ «Град» із номером БЧ04К 21Я2 ГДНКШ АТУ.

Аналіз переважної більшості виявлених вирв і витягнутих частин снарядів свідчить, що обстріл вівся за допомогою РСЗВ «Град». Пошкоджень від розриву снарядів інших РЗСВ або іншої зброї не було виявлено. Кути відхилення від нормалі осі ударних отворів, місця влучень у багатоквартирні будинки, скалкові сліди на ґрунті або асфальті з одного боку вирви з характерним розльотом віялом, а також характерні смуги розльоту скалок, багаторазово зафіксовані на стінах будівель біля епіцентрів вибуху дає право припускати, що обстріл вівся зі східно-північно-східного напрямку, азимут: 65–80°. Винятки: влучання «24» на карті, дає напрям південний схід, азимут 100–120°; попадання «87» дає напрямок схід, азимут 95–100°. Вимірювання за допомогою маркера дають нам приблизні значення кутів падіння снарядів перед розривом у 45–55°. Виняток влучання «14» з кутом входження близько 15°. Було виміряно відстані від влучень «60», «8» до будинків, що стоять у східному напрямку (9 поверхів, висота близько 30 м). Відстань в обох випадках становила близько 29 м. Це дає право судити про траєкторію польоту реактивних снарядів.

Таким чином, можна судити про те, що обстріл вівся з декількох установок РСЗВ «Град» з одного місця в напрямку схід-північний схід, азимут 65–80°. Передбачувана область джерела стрільби підконтрольна так званій ДНР, як показано нижче:

Правова оцінка/кваліфікація

Враховуючи тип використаної зброї, місце події, кількість і напрямок снарядів, можна зробити висновок, що обстріл було проведено умисно, а не випадково або внаслідок недбалості, що мала місце в контексті протистояння між ЗСУ та проросійськими угрупованнями сепаратистів Східної України.

Враховуючи контекст події, можна припустити, що виконавці артилерійського удару усвідомлювали ймовірність великої кількості жертв серед цивільних осіб*, що перебувають на території житлового масиву «Східний» у Маріуполі.

Житловий масив «Східний» не міг бути обраний воєнною мішенню, бо на його території немає військових об’єктів, не розквартировані підрозділи українських силовиків. Українські військові представлені на Східному у вигляді мобільних патрулів і нечисленних відвідувачів продуктових магазинів або інших цивільних об’єктів. Найближчий військовий об’єкт (блокпост (47° 7'52.17"С и 37°41'15.43"В) розташований більш як за 800 метрів далі від найближчого задокументованого влучання і за 1900 м від найвіддаленішого задокументованого влучання.

Ці аргументи вкупі дають змогу припустити, що ті, хто атакували, спрямували вогневий удар по цивільному населенню навмисно. Враховуючи напрямок ведення вогню і той факт, що голова самопроголошеної ДНР Олександр Захарченко публічно анонсував наступ на Маріуполь до початку атаки, можна стверджувати, що атака на житловий масив була умисною.

Відповідно до міжнародних стандартів та міжнародного закону про збройні конфлікти (див. ст. 8(2)(b)(i) Римского статуту і ст. 51(2)(3) Дод. протоколу №1 Женевської конвенції), нанесення умисного удару по мирному населенню або по його окремих представниках, які не беруть участі в бойових діях, класифікується як воєнний злочин. Відповідно до ст. 85 (3) (а) Дод. протоколу №1 Женевської конвенції3, ситуації, в яких мирне населення або його окремі представники стають об’єктом атаки, вказують на пряме порушення цього протоколу.

Можлива альтернативна інтерпретація мотивів атаки. Можна припустити, що початковою метою удару був блокпост, розташований неподалік від житлового масиву Східний. Така версія припускає, що було допущено промах у 1200 метрів (на цій відстані — найбільша кількість влучень снарядів).

Можна також розглянути версію помилки при розрахунку координат у роботі коригувальника при стрільбі, оскільки площа ураження одним залпом становить 1046 кв. м, а залпів усього було не менше трьох. Про ймовірність такої версії обстрілу свідчить аудіозапис, зроблений нібито СБУ, в якому бойовики обговорюють, що «перестаралися». Однак достовірність цього запису, як і переговорів на ньому, не доведено, а тому ми не можемо розглядати запис як джерело.

У разі, якщо компетентними слідчими буде проведено додаткове розслідування, і підтвердиться друга версія причин вогневого удару, цей інцидент усе одно буде кваліфіковано як воєнний злочин. Атакуюча сторона порушила принцип розмежування і принцип пропорційності ведення війни, оскільки мету і зброю обрано без урахування надмірної шкоди не тільки щодо військової переваги, яку можна отримати, але й без урахування супутнього збитку некомбатантів. Стаття 51.4 (b, c) Дод. протоколу №1 Женевської конвенції кваліфікує такі напади як невибіркові напади, оскільки застосовуються методи або засоби ведення воєнних дій, які не можуть бути спрямовані на конкретні військові об’єкти; і які, таким чином, у кожному такому випадку вражають військові об’єкти й цивільних осіб або цивільні об’єкти без розбору.

У рекомендаційному висновку про Легальність загрози або Використання ядерної зброї (1996) Міжнародний суд ООН визнав принцип відмінності між комбатантами і некомбатантами фундаментальним і невіддільним принципом звичайного міжнародного права. Цей принцип відображено у ст. 48 Додаткового протоколу №1 (1977) і визнано «основною нормою»: сторони, що перебувають у конфлікті, повинні завжди розрізняти цивільне населення й комбатантів, а також цивільні та військові об’єкти та відповідно спрямовувати свої дії тільки проти військових об’єктів.

Отже, з суб’єктивного боку можна говорити про злочинну нерозсудливість. Атакуюча сторона повинна була знати про площу ураження снаряда (1046 кв. м), і, відповідно, враховувати, що навіть у разі враження блокпоста були б уражені мирні квартали Маріуполя. Такі дії підпадають під статтю 30 Римського статуту, відповідно до якої особа підлягає кримінальній відповідальності й покаранню за злочин, якщо за ознаками, що характеризують об’єктивний бік, його вчинено навмисно і свідомо. «Свідомо» означає усвідомлення того, що обставина існує або що наслідок настане за звичайного розвитку подій.

Висновок

Члени місії провели розслідування артилерійського обстрілу житлового масиву «Східний» Маріуполя, що відбувся вранці 24 січня 2015 року. Унаслідок розривів снарядів загинув 31 цивільний і понад 100 отримали поранення.

Проаналізувавши покази свідків, вивчивши доступні фото- та відеоматеріали, а також вивчивши місце події, члени місії дійшли висновку, що вогневий удар, здійснений по території житлового масиву «Східний» Маріуполя 24 січня 2015 року, за всіма ознаками, було проведено в напрямку лінії сел. Дзержинське – Качкарське – Рози Люксембург, контрольованих ДНР. Отримані речові докази свідчать про те, що вогневий удар було проведено з декількох РСЗВ БМ—21 «Град» снарядами зі скалковими бойовими частинами кількістю понад 100 снарядів. Більшість снарядів розірвалися в районі житлової забудови, ринків, шкіл, дошкільних установ, аптек та об’єктів інфраструктури.

Спираючись на проведене дослідження, члени місії дійшли висновку, що ненавмисна помилка або невміння в застосуванні або наводці РСЗВ «Град», малоймовірні. Наявні докази свідчать, що основна мета обстрілу — мирне населення.

Таким чином, вищеописаний обстріл може вважатися воєнним злочином, який має розслідуватися відповідними органами в рамках міжнародних законів про збройні конфлікти.

Подія, описана в цій доповіді, є однією з десятків недавніх обстрілів, що призвели до загибелі мирного населення під час збройного конфлікту на південному сході України. Про жертви у своїх звітах рапортують й інші правозахисні організації, такі як Amnesty International і Human Rights Watch. Цей конфлікт вже забрав життя сотень безневинних мирних жителів, проте жоден випадок убивства цивільних осіб не було доведено до ідентифікації та покарання злочинців, які вчинили правопорушення.

Міжнародне партнерство з прав людини (IPHR) вітає кроки, зроблені українським урядом для поширення юрисдикції Міжнародного кримінального суду на обставини, що мають місце на території Східної України шляхом декларації відповідно до статті 12 (3) Римського статуту.

1 Згідно з розпорядженням Кабінету міністрів України «Про затвердження населених пунктів, на території яких не реалізує або реалізує не в повному обсязі свої повноваження державна влада України» №1085–р.

2 Звіт моніторингової місії ОБСЄ

3 Відповідно до ст. 50 Дод. протоколу №1 Женевської конвенції, цивільні особи не є членами збройних сил. Цивільне населення включає в себе всіх, що є громадянами (держави). У разі підозр у тому, що цей індивід є цивільною особою, цей індивід повинен вважатися цивільною особою.