Вступ-2015: конкурсний бал обчислюють по-новому

Приймальні комісії українських університетів відчинили двері для всіх абітурієнтів — розпочалась довгоочікувана вступна кампанія. Це гаряча пора не лише для вступників, а й для їхніх батьків, оскільки цьогорічні правила вступу суттєво відрізняються від минулорічних.

Тепер вступникам треба правильно порахувати свій конкурсний бал за новою формулою, чітко обрати омріяний університет та спеціальність у ньому. Головне, вже не варто сподіватися на випадок — «жонглювання» зі списками рекомендованих до зарахування залишиться у минулому. Адже рейтинг формуватимуть не університети, а спеціальна електронна система.

Кому потрібен освічений абітурієнт?

Загалом цього року до вищих навчальних закладів свої документи понесуть 289 тисяч абітурієнтів, серед них 220 тисяч – випускники шкіл. Як і раніше, можна подати в електронному або паперовому вигляді до 15 заяв (максимально в п’ять університетів на три спеціальності у кожному).

Втім, перш ніж нести свої сертифікати ЗНО та шкільний атестат до вишу, кожен вступник зіткнеться з новим підходом до обчислення конкурсного балу. «На відміну від попередніх років, коли загальний конкурсний бал дорівнював сумі результатів ЗНО, середнього балу атестату, а також балів за певні додаткові досягнення у навчанні (скажімо, перемоги в олімпіаді, Малій академії наук, закінчення курсів довузівської підготовки на природничо-математичні або інженерно-технічні спеціальності), тепер кожну з цих складових потрібно буде помножити на відповідний ваговий коефіцієнт, — пояснює координатор освітніх програм громадянської мережі ОПОРА Ольга Стрелюк. — Причому вагу тестових сертифікатів, шкільного атестату тощо університет визначає на власний розсуд».

Тож предмети не будуть ділитися на профільні і непрофільні, як торік, натомість результат тестів помножать на певний коефіцієнт. Єдине, всі вузи дотримуватимуться чітко визначених рамок. Так, приміром, вага кожного результату ЗНО становитиме не менше 20% від конкурсного балу (ваговий коефіцієнт не менше 0,2). Водночас на середній бал шкільного атестату цьогоріч зважатимуть ще менше — від 0 до 0,1. Максимально абітурієнт може принести до приймальної комісії 210 балів.

«Для вступу на спеціальність «Біологія» слід подати три сертифікати ЗНО, які відповідно отримають коефіцієнти: найвищий з біології — 0,4 та по 0,25 з хімії й української мови і літератури, — уточнюють у приймальній комісії Львівського національного університету ім. І. Франка. — Ваговий коефіцієнт балу документа про повну загальну середню освіту становить 0,1 (10%)». Тож на цю спеціальність варто подавати документи тим, хто має в кишені вищі тестові бали з біології, а не з хімії.

Для прикладу, «Ракурс» проаналізував перелік конкурсних предметів, необхідних для вступу на бакалаврат, і виявив, що на жодному факультеті одного з найбільш престижних вузів України чомусь не вимагають результатів поглибленого рівня складності ЗНО. Скажімо, на спеціальність «Мікро- та наноелектроніка», де найвищий ваговий коефіцієнт надають тесту з математики, можна вступити за базовим рівнем ЗНО. «Ми вимагаємо базовий рівень тесту з математики, проте можете подати й результати поглибленого рівня, головне, не нульові», — жартують на механіко-математичному факультеті ЛНУ ім. І. Франка. Схожа ситуація й на факультеті журналістики, де також занижена планка із знання рідної мови. Цікаво, невже рейтинговому університету не потрібні розумні вступники?

«Лише сім університетів, переважно столичних, запровадили тести поглибленого рівня складності як обов’язкові при вступі до їхнього вузу, — констатує О. Стрелюк. – Це означає, що вищі навчальні заклади не зробили запит на більш освіченого абітурієнта, хоча мали таку можливість».

Не залишитися за бортом

Цьогоріч гра «Вгадай майбутню професію» нарешті закінчиться (коли випускник кидав 15 заяв на різні напрямки підготовки в п’ять вузів і чекав на щасливий квиток — куди поталанить пройти на бюджет). Тепер Міністерство освіти і науки запровадило поняття пріоритетності. Так, абітурієнт при поданні заяв повинен одразу самостійно присвоїти їм відповідну пріоритетність: від 1 до 15, де перший номер віддається найбільш бажаній спеціальності та університету. Таким чином, відповідальність лягає на плечі випускників, котрі у свої 17 років повинні більш чітко визначатися з майбутньою професією.

Далі кожному вступнику допоможе спеціальна автоматизована система надання рекомендацій до зарахування на бюджетні місця, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Система перевірить, чи потрапляє абітурієнт зі своїми балами на державне замовлення до обраного вузу за кожною з поданих заяв — від першого пріоритету до останнього.

«Це робиться для того, щоб подолати основну проблему вступних кампаній останніх кількох років, коли формувалися рекомендації до зарахування кількома хвилями, — пояснює перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун. — Тепер замість трьох хвиль зарахування буде всього одна, і прізвище абітурієнта перебуватиме в рейтинговому списку лише одного університету, а не одразу в п’ятнадцяти списках. Це дуже важливо, оскільки списки формуватиме вже не вуз, а електронна система».

За словами Інни Романівни, таке нововведення нарешті наведе лад при вступі до вищих навчальних закладів та допоможе уникнути численних зловживань з боку приймальних комісій. Адже ні для кого не секрет, що у минулі роки на бюджетні місця зараховували вступників, які перебували значно нижче в рейтингових списках. Відтак Міносвіти отримало численні скарги від молоді, яка з вищими балами залишилася фактично за бортом. Цього літа ситуація зміниться і добір абітурієнтів на місця державного замовлення відбуватиметься серед тих, хто подасть документи на контрактну форму навчання.

Медики матимуть більше бюджетних місць

Заяви та копії документів слід подати до 31 липня. Проте для тих, хто мріє стати архітектором, художником, актором чи, скажімо, журналістом, прийом заяв закінчиться раніше — 24 липня. Адже всім майбутнім творчим особистостям доведеться брати участь у творчих конкурсах з 21 по 31 липня. З 25 по 31 липня триватимуть вступні іспити та співбесіди. І вже 4 серпня можна буде шукати своє прізвище серед тих, хто рекомендований до вступу на бюджет.

Пам’ятайте, що принести оригінали документів до приймальної комісії треба не пізніше 18.00 8 серпня. Через день, 10 серпня, університети оприлюднять остаточні результати студентів-бюджетників. Список майбутніх контрактників — 15 серпня.

До останнього дня перед стартом вступної кампанії і абітурієнти, і їхні батьки із хвилюванням чекали на розподіл державного замовлення. За даними Міносвіти, у 2015 році університети отримали 106 тисяч бюджетних місць для бакалаврів денної та заочної форм навчання. За словами І. Совсун, обсяг держзамовлення зменшено на 10–12%. Найвідчутніше зменшиться кількість бюджетних місць на суспільно-гуманітарні напрямки, найменше — на ІТ-спеціальності. Навпаки — в рази зросте для навчання абітурієнтів військовій справі, на 10–15% збільшиться для потенційних медиків.

Як обрати майбутню професію?

Окрім того, щоб озброїтися знаннями про всі новинки вступної кампанії, головне, не помилитися у виборі майбутньої професії. Згідно опитування фонду «Демократичні ініціативи», майже половина (48%) студентів за власним бажанням обирали омріяний вуз. Значно менше орієнтувалися на престиж професії та можливість працевлаштування (18%). Водночас за обраною спеціальністю збираються працювати 46% респондентів. Найбільш свідомо обирали майбутній фах студенти-художники, серед яких 57% залишаться вірними пензлю.

Ми поцікавилися, куди понесуть свої «золоті» сертифікати  випускники, які під час тестування набрали рекордні бали з обох рівнів складності — і базового, і поглибленого. Скажімо, з української мови та літератури таких вундеркіндів восьмеро на всю Україну і жодного зі столиці. Серед них — випускниця загальноосвітньої школи №2 Анна Власенко із села Червона Слобода, що на Черкащині.

«Професію обрала давно — мрію стати перекладачем з французької, оскільки вивчаю її ще з шостого класу. Мені дуже до вподоби культура франкомовних країн, — ділиться з «Ракурсом» Аня. — Окрім рідної мови, здавала тести з англійської, французької та історії України. Дуже мрію навчатися в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка. Втім, раджу пробувати власні можливості в різних сферах ще за шкільною партою, адже зараз уже часу немає, щоб довго вагатися, обираючи той чи інший фах. Водночас, краще обирати те, що найбільше до вподоби, щоб згодом не жалкувати все життя».

«Маю два основних пріоритети — КНУ ім. Т. Шевченка та Києво-Могилянська академія, — зізнається іще одна рекордсменка, випускниця НВО «Перша білоцерківська гімназія — школа І ступеня», що на Київщині, Аліна Заболотна. — Ще з 5-го класу хочу стати філологом з української та англійської мов, це те, що мені до душі». З новими коефіцієнтами Аліна «на ти», адже відповідально готувалася до вступу — дівчина ще з осені ознайомлювалася з підрахунками конкурсного балу на різних освітянських сайтах. А тим, хто сьогодні вже почав хвилюватися, Аліна радить бути впевненими і використовувати всі можливості — подавати заяви у якомога більше вузів.

Міністр освіти і науки Сергій Квіт: Ми не підтримуємо політику надання пільг абітурієнтам

— Перед початком вступної кампанії-2015 наше відомство відкоригувало перелік пільг при вступі до університетів і значну частину, що були прописані в постановах уряду, вилучило. Єдине що, зберігаються особливі умови для соціально незахищених категорій. Загалом, ми не підтримуємо політику надання пільг абітурієнтам. Це як прийти до хірурга, який вступив до медичного університету поза конкурсом. Втім, втрати і за гуманітарними галузями не менш відчутні, хоча й не такі очевидні.

Водночас Міносвіти надає можливість вступити до університету учасникам АТО, які звільнилися цього року з військової служби, лише за результатами вступних екзаменів (без проходження тестів). Адже у сьогоднішніх умовах можливість вступити поза системою ЗНО — це вже значна пільга.