Новини
Ракурс

Про промову адвоката

Все частіше лунають думки, що промова адвоката і прокурора у суді втратила своє значення. Виступи адвокатів і прокурорів намагаються обмежити часовими рамками. Однією з причин є надмірна завантаженість суддів, яка веде до невиправданого затягування процесу. Тривають розмови про те, що штучний інтелект може замінити адвокатів, що, можливо, і відбудеться в недалекому майбутньому.

Loading...

Справді, штучний інтелект поступово витісняє певні професії. Вже зараз діджиталізація (оцифрування) дозволяє виконувати окремі функції віртуального адвоката. Але коли мова йде про суд, то тут штучний інтелект поки що може бути тільки помічником адвоката, прокурора, судді. До тих пір, поки людство не передасть функцію судочинства в руки штучного інтелекту, професію адвоката неможливо замінити інтелектуальною машиною.

Учасники судового процесу контактують у судовому процесі відповідно до порядку, визначеного законом. Оскільки спілкування здійснюється між людьми, у процесі діють також і закони психології, яких не оминути. Усне мовлення, прийоми красномовства поки що залишаються важливою частиною судового процесу. Сучасна судова риторика — це теорія та майстерність ефективного (доцільного, впливового, гармонійного) мовлення. Тому від адвоката вимагається високий рівень культури, вміння просто, стисло і доступно викласти свою правову позицію.

Іноді знання світової класики, здоровий глузд та вміння стисло викласти свою правову позицію можуть вирішальним чином вплинути на суддю для ухвалення законного рішення.

Неперевершеним майстром такого вміння був Семен Львович Арія, або адвокат №1, як його називали. Якось С. Арія захищав людину, яка вбила свою дружину з ревнощів. Слідчий допитав свідків і дійшов висновку, що жінка не давала підстав для ревнощів. Тому діяння кваліфікували як вбивство з хуліганських спонукань. Ревність тоді не була обтяжуючою обставиною, і максимальний строк покарання за такий злочин був 10 років. За вбивство з обтяжуючих обставин можна було одержати 15 років або смертну кару.

Обґрунтовуючи свій захист, С. Арія сказав: «Отелло задушив Дездемону з ревності. Це класичний приклад такого вбивства. Між тим Шекспір протягом п’єси демонструє, що Дездемона нічим не була грішна перед Отелло. Чи означає це, що Отелло вбив Дездемону із хуліганських спонукань?»

Суддя Репкін перекваліфікував обвинувачення на вбивство з ревнощів. Після вироку він сказав С. Арії: «Ну ти і дайош!». Це була його найвища похвала адвокату.

Якось в Узбекистані С. Арія виступав у кримінальній справі, де партійні органи дали вказівку застосувати смертну кару. В суді брали участь дві російські жінки — народні засідателі. У короткій промові С. Арія, звертаючись до народних засідателів, сказав: «Це вбивство (а смертний вирок при цих обставинах буде вбивством) пропонують здійснити вам. Не робіть цього. Це буде чорна справа, яку ви ніколи в житті собі не пробачите. Це вбивство на довгі роки може позбавити вас сну. І якщо вам скажуть, що можливу помилку виправить вища інстанція, не втішайте себе цим. Тому що тільки тут, в суді першої інстанції, представники народу ще можуть вплинути на правосуддя. На всіх інших рівнях правосуддя визначається служивими, залежними не тільки від своєї совісті юристами. Це особисто ви, народні засідателі, візьмете на свої плечі всю тяжкість відповідальності за неправедну страту. Всю тяжкість, а не її долю».

Вражені народні засідателі відмовились підписати смертний вирок. Саме так у певних випадках повинні виступати адвокати в українському суді присяжних.

У справі доктора юридичних наук Котенка, якого звинувачували в одержанні хабаря, С. Арія послідовно розбив всі аргументи обвинувачення і закінчив свій виступ словами: «Час закінчувати. Мені — свою промову, а вам — цю справу. В літературі був один професор, який продав свою душу дияволу. Це — доктор Фауст. Але він хоч продав душу за повернену молодість. А Котенко за що продав? За підстаканник з ложечкою? За джинси 46 розміру? Неправдоподібно це все і необґрунтовано. Прошу вас про виправдувальний вирок». Котенко був виправданий.

У Верховному суді в 2019 році виступав адвокат З. на захист Н., обвинуваченого за ст. 364-1 КК. Він сказав: «Прокуратура написала касаційну скаргу на 30 сторінок. Все, що написано, мало би значення, якби не одна, але важлива деталь, про яку забув згадати прокурор. Діяння, передбачене ст. 364-1 КК, можна було порушити тільки за заявою або за згодою власника особи приватного права. Отже, вирок підлягав скасуванню на підставі п. 7 ст. 6 КПК України 1960 року, оскільки не було одержано згоди акціонерів “Приватбанку” на порушення кримінальної справи. До того ж статті 364-1 КК в редакції 2011 року, яка є антикорупційною, незаконно надали зворотної сили, застосувавши її до відносин, які мали місце у 2008 році. Прошу суд врахувати помилку прокуратури і залишити в силі ухвалу Апеляційного суду про закриття провадження у справі». Тут адвокат вказав на обставину, яка виключала необхідність давати розвернуту критику касаційної скарги. І цього Верховному суду виявилось достатньо.

В Україні продовжується огульна критика судів. В антикорупційній програмі нарікають на те, що по корупційних справах забагато виправдувальних вироків — майже 0,3%, в той час як в середньому — тільки 0,1%. Адвокати знають: в таких справах надмірно висока політична складова. Є і ризик, що НАБУ і САП перетворяться на політично ангажовані структури. Від судів вимагають обвинувальні вироки та високий процент репресії (реального покарання позбавленням волі).

Колись, понад сто років тому, від А. Ф. Коні вимагали гарантії обвинувального вироку як певної послуги. Він відповів міністру юстиції графу Палену словами д’Арессо, які той сказав королю Франції Людовіку XIV: «Ваше величносте, суд ухвалює вироки і не надає послуг».

І далі продовжив: «Та і взагалі, якщо по цій справі не буде допущено вільний вибір суддівської совісті, то для чого суд? Краще відібрати всі справи від присяжних і передати їх поліції. Вона завжди зможе наперед поручитись за своє рішення».

Демократичній владі України потрібно нарешті зрозуміти, що суди не надають послуг владі, а відправляють правосуддя відповідно до своєї суддівської совісті. І в антикорупційній програмі потрібно записувати не створення позитивного іміджу для сексотів, інформаторів і конфідентів, а робити все можливе для підняття авторитету суду. В першу чергу припинити огульну критику судів.

І, звичайно, живе та правдиве слово адвоката потрібне у судовому процесі, бо без нього правосуддя може перетворитись на розправу.

Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter