Виїзд дитини за кордон: а якщо тато проти?

Чимало людей в нашій країні давно зрозуміли, що відпочинок за кордоном, як не дивно, часто коштує дешевше, ніж де-небудь поруч. Незадовго до окупації Криму, наприклад, підшукуючи, куди б з'їздити, я звично переглядала пропозиції в добре знайомих з дитинства місхорах-ялтах-алуштах й дивувалася: ціни за звичайні, радянського зразка пансіонати (ліжко, туалет з душем, сосиска з картопляним пюре та компот) просили позахмарні. Можна було, звичайно, і заощадити, але знаємо ми ці економ-варіанти! Гуртожитки імені ченця Бертольда Шварца: на шести сотках — півтора десятки кліточок два на два метри з залізними ліжками, з іншого меблювання — розсохлий стілець і великий цвях, вбитий у стіну — заміна вішалки.

Отже, виявилося, що прекрасні комфортні Кіпр або Туреччина обходяться дешевше. І це відкриття, що вражає своєю новизною й оригінальністю, вже зробили для себе, напевно, всі.

Але, припустімо, ви — розлучена мати й збираєтеся звозити дитину на турецький курорт. Або ви — батько, який через суд має право на два тижні на рік забрати дитину і влаштувати їй відпустку (про те, як розлучений батько може домогтися такого права, якщо дружина перешкоджає його спілкуванню з дитиною, читайте у статті «Недільний тато: як захистити свої права»). Не секрет, що якщо стосунки у подружжя після розлучення стають, м'яко кажучи, натягнутими, то починаються розбірки навколо дитини. Кожен з батьків може щиро вважати, що вчиняє якнайкраще, а може й цілком свідомо використовувати дитину для того, щоб якомога болючіше вразити свого колишнього.

І ось мама зібралася, скажімо, в Анталію. А далі виходить так: в Україні діють давні правила перетину кордону, затверджені Кабміном ще 1995 року. Згідно з цими правилами, дитина до 16 років має право виїхати в супроводі або одного з батьків, або іншої особи за наявності засвідченого нотаріально дозволу батьків (наприклад, у складі групи в міжнародний табір). Простіше кажучи, якщо мати везе сина або дочку відпочивати за кордон, у неї має бути нотаріально затверджений дозвіл батька.

А ось тут, погодьтеся, вже ображений батько може спробувати відігратися і не дати такого дозволу. Гаразд, забудьмо про образи: наприклад, батько може опинитися десь у від'їзді, переїхати, не залишивши координат, не виходити на зв'язок... Та що завгодно може бути! Тоді залишається один вихід — отримати таке рішення в суді.

Тепер ускладнімо ситуацію. Припустімо, мати знайшла собі нову пасію за кордоном і хоче виїхати, забравши з собою малюка (зауважте, поки що не йдеться про переїзд на постійне місце проживання). Вона не знає, на який строк поїде, скільки пробуде в іншій країні. Чи може вона отримати якийсь «остаточний папірець», безстроковий пропуск на виїзд дитини?

Втім, розгляньмо конкретний приклад. Ця історія трапилася в Одеській області, в невеличкому селі. Пара, порівняно молода, одружилася, в шлюбі народилося троє дітей — два хлопчики й дівчинка. Потім подружжя розлучилося. Діти залишилися з матір'ю, і батько дав на це згоду. Але саме розлучення мирним не було. Напередодні між подружжям сталася бійка, і дружина навіть намагалася порушити проти чоловіка кримінальну справу, проте їй в цьому було відмовлено.

Минуло небагато часу, і мати познайомилася з іншим чоловіком, який був уродженцем однієї із середньоазійських республік, але міцно осів у Росії, точніше, в одному селі в Підмосков'ї. Вони зареєстрували шлюб, і жінка зібралася їхати до нього. Що цікаво — вона просила дати дозвіл на тимчасовий виїзд дітей, однак не хотіла встановлювати строки поїздки. Чисто по-людськи її мотиви зрозуміти можна: вона була не впевнена, що на новому місці й з новим супутником життя у неї все складеться добре. Тобто хотіла поїхати, озирнутися, пожити, а там вже як вийде.

Але батько дітей категорично відмовився давати дозвіл на виїзд (і, до речі, тут я його теж дуже добре розумію, з огляду на те, куди саме зібралася їхати його колишня). Ось дружина і звернулася до районного суду. Якщо говорити простою мовою, вона хотіла отримати дозвіл на поїздку в Росію строком на три роки. До речі, батько дітей в районному суді так і не з'явився, що свідчить не на його користь. Але районний суд однаково в позові матері відмовив. Тоді вона подала апеляційну скаргу, але теж отримала відмову.

...Далі я дозволю собі зробити кілька припущень. Судячи з матеріалів справи, і мати, і тато, на жаль, не були зразковими батьками, вони мали певні проблеми з органами опіки та піклування. Але ж, ухвалюючи рішення у справі, що стосується дитини, суд завжди ставить на перший план її інтереси. Тому ризикну припустити, що суд без особливого ентузіазму поставився до поїздки дітей в якесь підмосковне село. До речі, взимку одна схожа справа дійшла до Верховного суду: мати хотіла отримати дозвіл на виїзд з дитиною до Франції, до чоловіка-француза, й отримала його.

Але, повторюся, це всього лише припущення.

Які конкретні висновки можна винести з цієї справи?

«Отримуючи дозвіл на поїздку за кордон, в гості або на відпочинок, ви маєте чітко й конкретно вказувати строки цієї поїздки і, звичайно ж, маршрут пересування, — пояснює юрист Тарас Уманець. — І ще одне — є різниця між поїздкою на відпочинок і переїздом на постійне місце проживання. І в тому, і в іншому випадку, щоправда, потрібен або нотаріально засвідчений дозвіл другого батька, або рішення суду. У цій справі дружина нечітко вказувала строки поїздки. Загалом же, якщо немає розбіжностей між батьками, то оформити нотаріальний дозвіл на виїзд нескладно, і коштує він відносно недорого — 200–300 грн».

А в яких випадках не потрібний спеціальний судовий дозвіл на виїзд дитини?

1. Якщо запис про батьківство зроблено згідно зі ст. 135 Сімейного кодексу (простіше кажучи, якщо жінка народила сама, то за цією статтею дитині дається прізвище матері, а ім'я батька записується зі слів матері. Жінці ж видається довідка про те, що батько — це всього лише рядок у документах).

2. При наданні судових рішень (винесених раніше!) про те, що батько зник безвісти, що його позбавлено батьківських прав або визнано недієздатним.

3. Якщо дитина — напівсирота, то достатньо представити свідоцтво про смерть одного з батьків.

Якщо ж дитина їде з одним з батьків за кордон на постійне місце проживання, то в такому разі діють дещо інші правила, які заслуговують на окрему розмову.

P. S. Нагадаємо, що з 1 квітня дитині для виїзду за кордон потрібен закордонний паспорт. Про правила його оформлення можна прочитати, наприклад, на сайті ДП «Документ».