Якби не придумали аспірин, або Суто німецькі ліки

...То нам довелося б і далі лікувати застуду, та й просто позбавлятися будь-якого болю настойкою верби. Саме з її кори в XIX столітті вдалося виділити саліцилову кислоту. До речі, про властивості вищезгаданої кори добре знали ще стародавні єгиптяни та римляни. Існує папірус, що згадує лікування радикуліту в такий спосіб.

У 1828 році професор Йоганн Бюхнер вперше отримав саліцин з верби, але виробництво речовини виявилося занадто складним. У 1859-му хімік-органік Герман Кольбе з Марбурга відкрив формулу саліцилової кислоти. Виробляти препарат почали тільки три роки по тому, в 1874 році. У кислоти виявилися ті ж самі корисні властивості, що й у нинішнього аспірину, але вона мала неприємні побічні ефекти — нудота і різь у шлунку. У 1897 році Генріх Дресер навчився ацетилювати таку кислоту. Вона набагато м'якше діяла на організм хворого.

«Батьком» найпопулярніших ліків вважається Фелікс Хоффман. Хімік з існуючої вже тоді німецької компанії Bayer в серпні 1897 року вперше синтезував ацетилсаліцилову кислоту. Проте днем народження препарату можна назвати лише 6 березня 1899 року, адже саме тоді ліки з цією назвою зареєструвало Кайзерівське патентне товариство. Назва утворена від латинського spiraea, що позначає траву комірник, багату на саліцин.

У 1904 році в аптеках вперше з'явився аспірин у таблетках.

Саме німецькі вчені довго й копітко пройшли весь шлях — від початку експериментів до визнання препарату. Мало з тим, Німеччина досі виробляє аспірин для всієї Європи.

Відтоді аспірин працює на славу. Рятує від застуди, літає на Місяць, запобігає тромбоутворенню, інфарктам та інсультам. Не кажучи вже про такі речі, як біль, мігрень, підвищена температура.

Згідно з Книгою рекордів Гіннеса, аспірин — ліки, які продаються найбільше. Ці таблетки можна знайти в будь-якій домашній аптечці, і багато хто з абсолютно здорових людей носить їх із собою. Аспірин є навіть за межами нашої планети — його включено в аптечки космонавтів.

Якби аспірину не було... Напевно, ми пили б інші таблетки. Однак за минулі 100 років жоден засіб з виявлених не зміг його замінити. Тож можливо, ще дуже довго він стоятиме на кордоні між людством і хворобами.

Підготувала Ольга ШОКІНА