Мін’юст намагається створити паралельний нотаріат

Село і нотаріус

Поки адвокатська громадськість схвильована новаціями, запропонованими в президентському законопроекті №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», нотаріуси обурюються через положення іншого проекту закону, розробленого за ініціативою Мін'юсту, — №9140, називаючи його «спробою розвалити систему незалежного нотаріату». І тих, і інших зрозуміти можна: норми, запропоновані в обох документах, справді розхитують цехову монополію на надання послуг.

Але якщо звичайний законослухняний громадянин до послуг адвоката вдається лише за крайньої потреби, то з нотаріальними послугами стикається практично кожен: продати-купити машину чи житло, оформити спадщину або дарчу, засвідчити документи — тут без нотаріуса ніяк не обійтися.

Влітку 2009-го приватним нотаріусам дозволили оформляти спадщину, але мені, на жаль, довелося робити це на початку того року, і для того, щоби потрапити в державну нотаріальну контору (а була вона одна на весь район), змушена була приїжджати туди з вечора, записуватися в чергу (потрапивши вже у другій десяток) і ночувати в машині, спостерігаючи, як борщагівські злодюжки потрошать серед ночі автомобілі, припарковані на протилежному тротуарі. Цей неприємний досвід наочно продемонстрував мені тоді, наскільки популярними є нотаріальні послуги.

Нині, коли приватні нотаріуси прирівняні у правах до державних, ця проблема згладилася. Але якщо у великих містах знайти нотаріальну контору не складно, то сільському жителю для офіційного оформлення документів і юридичного супроводу угод доводиться їхати за тридев'ять земель, і це дає можливість стверджувати, що права сільських жителів на вільний доступ до юридичних послуг все одно порушені.

У чинному Законі України «Про нотаріат», у статті 1, сказано: «У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії, передбачені статтею 37 цього закону, вчиняються уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого самоврядування». Втім, зі статті 37 того ж самого закону, де перелічуються повноваження посадових осіб органів місцевого самоврядування, видно, що повноваження ці сильно звужені у порівнянні з нотаріусами: в сільраді можуть засвідчити копії документів, підписів, заповіту, якщо вони не секретні, видати свідоцтво про право на спадщину і на право власності на частку у спільному майні подружжя в разі смерті одного з них (цей пункт введено порівняно нещодавно, у 2014 році). В інших випадках все-таки доводиться звертатися до нотаріусів. А це далеко, довго і, відверто кажучи, дорогувато.

Що пропонує Мін'юст

І ось за ініціативи Мін'юсту в жовтні нинішнього року у Верховній Раді було зареєстровано проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості». Законопроект №9140 було розроблено спеціально для того, щоб реєстраційні та нотаріальні послуги були доступними для мешканців сіл.

«Головна новація законопроекту — в ньому вводиться поняття уповноваженої особи органу юстиції, встановлюються необхідні вимоги для кваліфікованого виконання нотаріальних та реєстраційних дій, — пояснює юрист Ольга Нікодімова. — У разі ухвалення законопроекту основні зміни торкнуться закону про нотаріат».

Проект передбачає, що до нього буде внесено нову статтю, 61-у, в якій окреслено повноваження уповноваженої особи органу юстиції. Це посадовець головного управління юстиції з юридичною освітою не нижче за бакалавра, стажем роботи в органах юстиції щонайменше два роки на посадах, безпосередньо пов'язаних з державним регулюванням, контролем або організацією нотаріату, державної реєстрації, або консультантом державної нотаріальної контори. Уповноважений повинен мати за плечима принаймні три місяці стажування в нотаріальній конторі.

Уповноважені дістануть право здійснювати найпопулярніші нотаріальні та реєстраційні дії в селах, селищах міського типу та районних центрах: засвідчувати договори купівлі-продажу, обміну, дарування, доручення, видавати свідоцтва про право на спадщину, реєструвати права на нерухомість і землю, реєструвати народження і смерті тощо.

Передбачається, що зміни буде внесено і в інші закони — «Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань», «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», декрету Кабміну «Про державне мито».

Призначатиме уповноважених Мін'юст. На практиці це означає, що в Україні з'явиться такий собі «паралельний нотаріат», який створить конкуренцію чинним нотаріусам. Чи буде це зручно пересічним українцям, мешканцям сіл і маленьких містечок? Напевно, так — якщо, звичайно, представники «конкуруючої фірми» будуть і територіально ближчі, і розцінки за свої послуги встановлять помірні.

Чи сподобається новація нотаріусам?

«Однією з перших відгукнулася Нотаріальна палата України, — веде далі Ольга Нікодімова. — Не минуло й двох тижнів з дня офіційного оприлюднення документа, як представники палати звернулися з відкритим листом до президента України, де назвали нові органи «квазінотаріатом», який перебуватиме в повній залежності від Мін'юсту. У ньому сказано, що законопроект суперечить статті 19 Конституції, законам «Про нотаріат» та «Про центральні органи виконавчої влади». Тобто є неконституційним, незаконним і таким, що не відповідає принципам верховенства права. «Вся нотаріальна громадськість вважає, що законопроект №9140... містить величезні корупційні ризики, що в контексті зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення становить загрозу національній безпеці України... Фактично дію законопроекту №9140 спрямовано на руйнування системи незалежного нотаріату». Мін'юст, у свою чергу, спростовує аргументи Нотаріальної палати, стверджуючи, що законопроект має на меті обстоювання прав сільських жителів на якісні юридичні послуги».

В принципі, зрозуміти нотаріусів можна. Не знаю, як там щодо державної безпеки і корупційних ризиків, але зі зняттям мораторію на продаж землі кількість угод у сільській місцевості справді зросте. Прикро, якщо твій заробіток намагається перехопити хтось інший.