Про здоров’я українських берегинь у жіноче свято

Спочатку трохи статистики. Жінок в Україні на 3 млн 155 тис. 117 осіб більше за чоловіків. Українська жінка живе на десять років довше за чоловіка (середня тривалість життя прекрасної половини становить 76 років, сильної — 66). Це найбільша гендерна різниця у тривалості життя, яка є в Європі. Українки живуть на вісім років менше за жінок Швейцарії та Франції та на 12 років менше за японок.

Цікаво, що хлопчиків в нашій країні народжується більше, ніж дівчаток. За даними Інституту геронтології, на 1000 новонароджених дівчаток припадає 1020 хлопчиків. Проте вже за п'ять років хлопчиків стає 1002, а у 55 років залишається 760 чоловіків на 1000 жінок.

Психічне здоров'я українок та фактори ризику

У сучасному суспільстві жінка виконує багато ролей: вона і матір, і дружина, і фахівець у професійній сфері, і громадський діяч. Кожна роль несе велику відповідальність. З одного боку, ці ролі дають додатковий ресурс, підвищують самооцінку, фінансову незалежність жінки. З іншого, ці ролі конкурують між собою, виникає дефіцит часу та життєвих сил. Саме ці фактори й створюють ризик розвитку тривог і депресій.

«Жінки удвічі частіше за чоловіків страждають на депресивні та тривожні розлади, — розповідає директор Українського НДІ соціальної й судової психіатрії та наркології Ірина Пінчук. — Жінки частіше скоюють суїцидальні спроби, але завершують такі спроби частіше чоловіки. Є дані щодо самогубств, над якими варто замислитися. Цей показник найменше в одружених, більше — в неодружених і становить 32 на 100 тис. населення. Серед розлучених самогубців ще більше. Принаймні одна з п'яти жінок в Україні була зґвалтована або пережила спробу зґвалтування. За міжнародними даними, чоловіки частіше страждають на психічні розлади внаслідок наркотичної та алкогольної залежностей. В Україні чоловіки частіше за жінок хворіють на ПТСР, що пов'язано із ситуацію в нашій країні».

Саме велика кількість ролей, які грає жінка у своєму житті, стають факторами ризику для психічного здоров'я. Специфічні фактори ризику — це насильство, гендерна дискримінація. Ви знаєте, за який злочин найчастіше вперше опиняються за ґратами жінки у віці після 45 років? Це вбивство чоловіка. Жінки свідомо йдуть на такий крок, адже їхнє життя було настільки нестерпним із чоловіком, що їм здалося, що краще опинитися в тюрмі. Українські жінки часто-густо потерпають вдома від зневаги, безкультур'я, знущань. Це все наслідок відсутності поваги у чоловіків до жінки й родинного виховання.

Є ще фактори ризику, пов'язані з репродуктивною функцією жінки. За словами Ірини Пінчук, кожна п'ята вагітна жінка має окремі депресивні розлади. До 75% жінок мають депресивні симптоми у перший тиждень після пологів. 20% жінок мають депресивні розлади через три місяці після народження дитини. У кожної десятої жінки симптоми депресії залишаються й після року.

«Цьогоріч до України вперше завітає президент Всесвітньої психіатричної асоціації. Дуже багато років цю посаду обіймав чоловік, тепер це буде жінка. Головна її теза: психічне здоров'я та жінка. Ми не приділяли уваги психічному здоров'ю саме жінок. Сподіваюся, що почнемо цю роботу», — зауважила І. Пінчук.

Любов... з боку держави

«Українській жінці бракує любові з боку держави, — вважає Валерія Лутковська, уповноважена Верховної Ради з прав людини. — Поклавши на нас величезну кількість обов'язків сьогоденним життям, держава, на жаль, не підтримує жінок. У 2015 році закінчилася державна програма «Репродуктивне здоров'я нації на період до 2015 року», яка розпочалася у 2006 році. Але в публічному доступі ви не побачите звіту. Є лише державна статистика, яка свідчить, що, на жаль, якогось прориву з боку держави в підтримці ролі жінки у збереженні здоров'я сім'ї не відбулося. Станом на сьогодні в нашій країні високий рівень онкологічних захворювань серед жінок. У нас поширюється жіноче безпліддя. Рівень абортів є дуже високим. У 2016 році закінчилася ще одна програма зі сприяння підтримці сім'ї, але вона не була профінансована належним чином, тому ми так само не знаємо, чи має програма бодай якийсь позитив».

Життя сільської жінки в цифрах

«Ми провели дослідження, які медичні послуги доступні в сільській місцевості. На сьогодні 22% сільських жінок не мають можливості виконувати роботу, яка відповідає їхньому досвіду та кваліфікації. Тобто кожна п'ята жінка на селі не має змоги працювати за фахом, — розповідає Владислава Рутицька, радник міністра аграрної політики. — 46% сільських жінок вміють користуватися комп'ютером та інтернетом, але не мають до них доступу. 30% скаржаться на проблеми з доступністю медичних послуг, на відсутність стоматолога, онколога, кардіолога. Напевно, це одна з найстрашніших цифр: 48% (майже половина!) жінок не мають медичних закладів у межах першої доступності й стільки ж не можуть собі дозволити певних ліків або платних медпослуг. 29% вважають, що не можуть отримати медичну допомогу в разі хвороби, яка потребує оперативного втручання або тривалого лікування. Більшість жінок працюють понад 40 годин на тиждень. Отже існує нагальна проблема, що потребує створення мобільних бригад для сільської місцевості, які б перевіряли стан здоров'я та надавали першу допомогу».

Репродуктивне здоров'я, або 45+ у центрі уваги

«Кожна дівчинка-підліток — це репродуктивний потенціал нашої країни, майбутнє держави, — каже керівник Державного центру планування сім'ї та репродуктивного здоров'я Тетяна Татарчук. — Які проблеми чекають на дівчаток у підлітковому віці? Незапланована вагітність, інфекції, що передаються статевим шляхом. Нами було опитано 2000 дівчат-підлітків, майже 30% у віці до 15 років мають дебют статевого життя. Лише біля 5% після 18 років залишаються цнотливими. Подобається нам це чи ні — це реалії сьогодення. Спостерігається збільшення захворюваності на рак шийки матки саме у цій віковій групі (18–29 років) за останні 20 років.

На жаль, ми часто забуваємо про жінок пострепродуктивного періоду (вік 45–50+). Хоча це жінки максимальної соціальної та професійної активності, адже вони вже мають досвід, чогось досягли у житті. Такі жінки надзвичайно зайняті, часто їм бракує часу звертати увагу на себе. Великою мірою саме ця вікова група реалізує роль жінки-берегині. До того ж за останні 10 років в Україні частка жінок у віці старше за 50 років збільшилася з 38% до 47%. Тобто саме ця вікова група має бути в центрі уваги.

В нашому інституті започатковано соціально-інформаційний проект «Збереження якості життя та соціальної активності жінок у пострепродуктивному періоді». До цього проекту передбачено включити 14 центрів планування сім'ї, клінічні заклади. Проект передбачає обстеження та опитування 23 тис. жінок віком 45+. Опитування покликане з’ясувати поінформованість жінок щодо стану їхнього здоров'я, надати не лише інформацію, а й обстеження».

Профілактика: рак молочної залози та меланома

Ризик захворіти на онкологічне захворювання в Україні має майже кожен четвертий чоловік та кожна п'ята жінка. Серед онкологічних захворювань у жінок перше місце посідає рак молочної залози: 20 випадків на 100 тис. населення. П'ятирічна виживаність хворих на рак в Україні, на жаль, дуже низька в порівнянні з європейськими даними. Брак державних коштів та відсутність державних скринінгових програм дають плачевні наслідки.

«Треба пам'ятати, що виживаність дуже залежить від стадії захворювання. 1–2 стадія — це майже 90%. 3–4 стадія — це вже 10–15% хворих. На сьогодні стратегія, яка має бути, — це скринінг. Для жінок після 50 років обов'язково проходити мамографію щорічно. А також бути уважними до будь-яких змін, деформацій у молочних залозах. Прості речі можуть знизити ризик захворіти на рак: здоровий спосіб життя, регулярні фізичні вправи, здорове харчування, відмова від куріння та алкоголю, знання сімейного анамнезу. Роль жінки в цьому дуже важлива, адже вона — берегиня сім'ї», — вважає директор Національного інституту раку Олена Колесник.

«Вісім років тому ми започаткували в Україні День меланоми. В останні п'ять років за один такий день ми діагностуємо 10% пацієнтів, які виявляються за рік у всіх закладах, — каже Ольга Богомолець, голова парламентського комітету з питань охорони здоров'я. — Нам вдалося знизити смертність від цієї хвороби майже на 15%».

До речі, щонайменше третині всіх випадків захворювання на рак шкіри можна запобігти. 90% тих, хто першими б'є тривогу, — жінки. Адже мама може оглянути дитину, дружина — свого чоловіка, батьків.

Для того щоб легше запам’ятати ознаки, за яких потрібно відвідати фахівця, дерматологи вигадали абревіатуру АКОРД. Літера «А» означає асиметрію: якщо умовно розділити родимку навпіл, вона має бути симетрична (це не стосується родимок, які з народження були неправильної форми, потрібно стежити за динамікою); «К» (край) — має бути рівним, якщо з’явилися нерівності, зазубринки — це привід сходити до фахівця; «О» (окрас) — у здорової родимки має бути рівномірним, насторожують зміни кольору (як у темніший, так і в світліший бік), поява вкраплень; «Р» (розмір) — збільшення розміру, якщо у вас є великі родимки (5 мм і більше) або багато маленьких (понад 100) — також привід подружитися з дерматологом; «Д» (динаміка) — на родимках з’являються скоринки, випадає волосся, вони почали кровоточити чи з них виділяється прозора рідина, водночас у вас не було травм — це ще одна причина для відвідування лікаря.

День меланоми цього року проходитиме 13 квітня по всій Україні. Цього дня як державні, так і чимало приватних клінік проводять безкоштовні огляди.

Напевно, нашій державі (та й кожній жінці) варто пам'ятати один вислів: якщо ви турбуєтесь про чоловіка — ви турбуєтесь про чоловіка, якщо турбуєтесь про жінку — ви турбуєтесь про покоління.

За матеріалами круглого столу «Роль жінки у збереженні здоров’я сім’ї та нації», організованого Комітетом ВР з питань охорони здоров'я.