Не біткоїном єдиним. Блокчейн — технологія майбутнього

На зорі поширення інтернету, наприкінці 80-х — початку 90-х, багато хто з юзерів (користувачів) і IT-шників замислився про гроші для розрахунку один з одним у своєму віртуальному, зрозумілому їм одним світі. Знадобилося 20 років, щоби 31 жовтня 2008 року на електронну пошту кількох сотень комп'ютерних фахівців надійшов лист від такого собі Сатоші Накамото, міфологічного жителя Японії. Він розповів, що створив свою унікальну платіжну систему з власною цифровою валютою — біткоїном. Було надано посилання на сайт з описом того, як працює винахід на новій, піонерній технології — блокчейн. У розпал економічної кризи, коли руйнувалися великі банки й банкрутували іпотечні компанії, людям було чим займатися окрім не надто вживаних комп'ютерних нововведень. Влади всіх найбільших країн рятували свої держави, друкуючи нові, нічим не підкріплені гроші, і вкладали їх у власні економіки.

Біткоїн залишався в тіні до 2013 року, коли почалася друга хвиля фінансової кризи. Європа, яку вона зачепила першою, дотримуючись американського зразка, масово друкувала своє євро для підтримки головних економік і скорочувала банківські баланси у слабких країнах.

Так звані держави PIGS (англ. pig — свиня, абревіатура, що з'явилася ще за часів першої хвилі кризи 2008 року для позначення чотирьох країн: Португалії — P, Італії — I, Греції — G, Іспанії — S) скоротили свої банківські баланси на 3 млрд євро за допомогою фінансових циркових вправ Європейського Союзу. Відтоді «свиня» стала трохи довшою — PIIGGS, ще одна I відповідає Ірландії, а G — Великій Британії (Great Britain), яка внаслідок другої кризової хвилі вирішила залишити Євросоюз.

На офшорному Кіпрі, такому ж «підсвинку», що верещав від кризи, влада почала рятувати банки по-іншому, нахабно забираючи частину заощаджень з рахунків громадян і вигадуючи зовсім вже дикі відмовки. На кіпрських рахунках ховали свої гроші доволі креативні персонажі, і довіру до банківської системи було підірвано саме у них. Люди почали шукати інший спосіб зберігання своїх заощаджень.

Оригінальне рішення спало на думку неординарним людям: криптовалюту не може забрати жоден банк і жодна європейська держава. З цього часу почав розвиватися ринок криптогрошей, і саме тоді почав стрімко зростати інтерес до блокчейну.

Наприкінці 2013 року засновником журналу Bitcoin Magazine Віталіком Бутеріним, юним канадським програмістом із легковажним ім'ям і коломенським прізвищем, було створено нову криптовалюту — Ethereum (ефіріум, ETH). Наступного року за цю ідею він виграв Світову технологічну премію (World Technology Award). Віталік у гонитві за нею обігнав Марка Цукерберга та інших претендентів з гучними іменами. Юне дарування розібралося, що система блокчейн (ланцюжок блоків), на якій засноване функціювання криптовалют, може бути застосована для набагато ширшого спектра видів діяльності. Тобто окрім фінансових транзакцій у блокчейн можна записувати інформацію про будь-які події. В системі створюються додатки за принципом Smart contract — «розумних контрактів» — автономних програм, що запускаються за умови реалізації тих чи інших умов.

Що таке блокчейн

Ланцюжок блоків (блокчейн) — це розподілена по багатьох комп'ютерах у мережі база даних, в якій пристрій зберігання не під'єднано до загального сервера. У ній зберігаються всі впорядковані записи, що з'являються, — вони називаються блоками. Кожен блок зафіксований у часі й містить посилання на попередній блок.

Блокчейн народився і виріс із криптології — науки про шифрування і дешифрування.

Термін «криптоглогія» був запропонований в 1935 році «батьком американської криптології» Вільямом Фрідманом, який народився в Кишиневі. У цій науці була надскладна «задача візантійських генералів». Романтичний текст задачі звучить так:

У Візантії стояла темна ніч перед великим боєм з противником. Армія, що складається з десятків легіонів, керується своїми генералами. Головнокомандувачу всі ці генерали підпорядковуються. Але імперія перебуває в занепаді, і кожен з генералів може опинитися зрадником, не виключаючи самого головнокомандувача. Вночі кожним генералом отримано наказ від ватажка про дії на світанку о 5-й ранку (час однаковий для всіх і відомий заздалегідь). У наказах може бути сказано «атакувати» або «відступити». Якщо кожен генерал діятиме незалежно від інших, то ймовірність успішного результату дуже низька. Можливі три варіанти результату бою:

Всі вірні генерали атакують — Візантія знищить супротивника (успішний результат).

Всі вірні генерали відступають — Візантія збереже свою армію (проміжний результат).

Дехто з вірних генералів атакує, а дехто відступає — противник знищить всю армію Візантії (поганий результат).

Генерали потребують обміну інформацією між собою для вироблення єдиного рішення.

Більш сухо задача ставиться так: потрібна взаємодія кількох віддалених абонентів, які отримали накази з одного центру. Частина абонентів, включно з центром, можуть бути зловмисниками. Потрібно виробити єдину стратегію дій, яка буде виграшною для абонентів.

У 1982 році сорокарічний американський вчений-інформатик Леслі Лампорт (у 2013 році він стане лауреатом премії Тюрінга, аналога Нобелівської премії у сфері інформаційних технологій) запропонував розв'язання візантійської задачі, на базі якого у 2008 році було створено технологію блокчейн (Blockchain). В її основі якраз і лежить консенсус системи, що досягається алгоритмами розв'язання задачі східних генералів.

Сотні років людство не користувалося інструментами математики для розв'язання подібних задач. Завжди створювався єдиний контролюючий і перевіряючий орган, який гарантує учасникам системи правдивість одержуваної інформації. У випадку з візантійськими генералами це був штаб, підлеглий імператору, представники якого об'їжджають усі армії й узгоджують усі плани.

Багатовіковий рух таким шляхом фінансів, банків і платіжних систем служив гарантією грошових переказів. У суспільних відносинах таку функцію виконували нотаріуси, в політичних виборах підсумки верифікують виборчі комісії. Звична логіка змінюється при використанні блокчейн-технології, що дозволяє досягти соціального консенсусу без участі третьої сторони за допомогою смарт-контрактів. Першими подібні контракти протестували німецькі розробники. Вони створили розумні замки, що встановлюються на будь-яке майно, від велосипеда до квартири. Власник замка визначав вартість оренди, орендар сплачував її у криптовалюті. Замок відкривався на початку і закривався, коли термін оренди закінчувався.

Сфери застосування технології блокчейн

Після появи блокчейн-технологій багато хто став вважати їх основою всіх суспільних та економічних процесів, але через сакралізацію людством своїх основ більшість смарт-ідей відносяться в реальному суспільстві до галузі футурології чи прогнозування майбутнього. Хоча поява сотень блокчейн-проектів дозволяє оцінити загальну ринкову картину і вказати на перспективні напрями, здатні принести віддачу практично відразу.

Перша частина проектів ініційована «традиційними» структурами, які за допомогою нової технології оптимізують бізнес-процеси, скорочуючи операційний час і знижуючи витрати на персонал. Це видно по світових фінансових інститутах, які об'єдналися в кілька пулів для реорганізації своїх бізнес-процесів.

Друга група додатків, заснованих на блокчейні, більш різноманітна. Це стартапи, що створюють власну екосистему і власну версію блокчейн-технологій. Хоча більшість проектів вбудовуються в наявні системи, не випускаючи власних криптовалют і не займаючись майнінгом. Застосування розподіленої економіки обмежується фантазією і уявою засновників.

Це можуть бути таксі в Ізраїлі, де сплата послуг відбувається віртуальними жетонами з нарахуванням подібних жетонів водіям за дотримання ними тимчасових умов, що можна вважати формою майнінгу.

Або рекрутингові агентства в Австралії, що працюють з проектом Chronobank, де токени (віртуальні жетони) прив'язані до середньої погодинної оплати в різних регіонах і роботодавець, придбавши токени на вторинному ринку, розплачується ними з компанією, отримуючи натомість потрібного фахівця.

У європейських країнах цей принцип планується застосовувати в електроенергетиці, коли людина платитиме гроші «лампочці» або «батареї», а не компанії-генератору чи дистриб'ютору за середнім тарифом.

У комп'ютерних рольових іграшках блокчейн використовується для закріплення прав гравців на різні ігрові активи (зброя, транспорт, обладунки). Все той же ж Віталік Бутерін прийшов у світ криптовалют завдяки онлайн-грі World of Warcraft, в умовах якої з'явилася можливість купувати зброю за біткоїни.

В екзотичній для пересічної людини сфері — перевірці діамантів — блокчейн застосовується для унікальної ідентифікації. Компанія-розробник Everledger є, зокрема, постійним регістром сертифікації діамантів і відповідної історії транзакцій, забезпечуючи перевірку для страхових компаній, власників, заявників та правоохоронних органів. Ця галузь хоч і гламурна, але обертаються там цілком реальні гроші. За даними Everledger, 45 млрд фунтів щорічно втрачається в США і Європі внаслідок страхового шахрайства, а 100 млн фунтів щорічно виплачується у зв'язку з крадіжкою ювелірних виробів. Використання технології блокчейн привласнює кожному об'єкту унікальний ідентифікатор, який важко знищити або замінити.

В галузі авторського права застосування технології блокчейн є безмежним. Цифрова часова мітка дозволяє художникам і авторам творів встановлювати право власності на свою роботу. Німецький сервіс Ascribe надає платформу для творчих людей, митців, авторів текстів, контенту, яка забезпечує постійний зв'язок між авторами та їхніми роботами. Тут автори реєструють фрагмент роботи та кількість видань з можливістю передачі прав власності або права використовувати від свого імені зареєстрований твір.

У логістиці можна зробити прозорим ланцюг постачань. Ця технологія вже використовується для фіксування інформації про шлях продуктів, щоб забезпечити споживачам більшу прозорість щодо їх справжності та походження. На цю ж тему було розроблено проект, який відстежує постачання риби «з моря на тарілку», документуючи, де і коли рибу було спіймано тощо. Така сама технологія розробляється для пошти та служб доставки по всьому світу. Вона дозволяє бачити кожен крок, який робить товар або кореспонденція.

Від контрафакту і крадіжок також може захистити «публічна книга», якою є технологія блокчейн: вона дозволяє відстежити, хто яким продуктом наразі володіє; будь-який дублікат без належної реєстрації буде ідентифікований як підробка. Якщо продукт вкрадений, він легко виявиться, і повідомлення про його місцеперебування буде доставлено законному власникові. Дуже ефективною ця система є для захисту від підробок лікарських препаратів. Ця тема є дуже актуальною для слаборозвинених країн на кшталт нашої держави.

Блокчейн здатен допомогти в порятунку екології Землі. Якщо його буде впроваджено під час видобутку, переробки й постачання різноманітної сировини та матеріалів, це зможе радикально знизити вплив людини на довкілля. Менше буде посередників, менше тих, хто намагається незаконного збагатитися за рахунок варварського використання природних ресурсів. В Україні дуже легко відстежувати за її допомогою, наприклад, бурштин.

Декілька найбільших світових страхових компаній об'єдналися задля впровадження технології блокчейн у страховий бізнес. Як очікується, завдяки цьому послуги страховиків стануть більш швидкими, зручними для користувачів і безпечними.

Смарт-контракт було укладено наприкінці вересня цього року під час продажу київської квартири. Адресу цього контракту було внесено до реєстру нерухомості й у блокчейн Ethereum. Купівлю було здійснено за криптовалюту. Це перша у світі трансатлантична електронна угода з використанням блокчейну. Сума угоди в еквіваленті — 60 тис. дол. (близько 212,5 ETH). Операцію супроводжували американська та українська юридичні фірми. Власник квартири, який мешкає в Нью-Йорку, продав її через платформу Propy у Кремнієвій долині. Покупцем виступив американець — консультант стартапу Propy. Нехай ця угода виглядає як тренування, але вона завершена.

Також Україна примудрилася у вересні провести перший в світі аукціон за новою технологією. Лотом виступила футболка з написом «Переможець першого в світі аукціону на технології Blockchain». Учасниками тестового аукціону стали гості заходу. Їм роздали планшети, за допомогою яких вони під'єдналися до системи. Футболку забрав учасник, чия ставка була 999 грн. Проект реалізовано за підтримки держпідприємства CETAM, Міністерства юстиції України, блокчейн-компанії Bitfury та фонду «Східна Європа».

Ще одна українська новинка буде представлена у вівторок, 3 жовтня, — оновлений Державний земельний кадастр. Перехід Держземкадастру і всіх аукціонів з оренди державних земель на блокчейн Кабмін затвердив у червні 2017 року. Обіцянки вітчизняними чиновниками не завжди виконуються скрупульозно. Нехай це будуть навіть демонстраційні зразки, а не повністю готові продукти. На сьогодні важливо визначити напрямок руху в бік цивілізації та розв'язання головної пострадянської й постімперської проблеми — питання про продаж землі.

Сучасне життя відрізняється від вчорашнього. Наприкінці минулого сторіччя люди навчилися рахувати технологічні новинки «поколіннями». Наприклад, військові літаки — винищувачі п'ятого покоління, представники яких було взято на озброєння в США у 2005 році, — в Росії сьогодні перебувають лише на етапі льотних випробувань. Багато хто з нас відстав від перебігу сучасного життя надовго, дехто — назавжди. В цьому немає нічого поганого. Кожен живе так, як може і як йому подобається, та й сприймати мінливий світ — не означає обов'язково брати участь у процесі.

Сучасне життя відрізняється від вчорашнього. Як влаштована робота на складах Amazon

Блокчейн можна сміливо назвати другим поколінням інтернету. Якщо раніше ми могли передати тільки копію файлу при збереженні оригіналу в себе, то зараз нова технологія дозволяє відстежувати цифрові активи, підтверджувати їхню автентичність й не дозволяти їх копіювати без дозволу. За допомогою технології блокчейн можливий обмін будь-якими цифровими цінностями, контрактами та іншим підтвердженим майном, включно з грошами. Інтернет перетворюється з мережі інформації на мережу цінностей.