БАДи видають за ліки — чим загрожує і як не переплутати

Будьте уважні в аптеці: прийшовши по ліки, ви ризикуєте купити дієтичну добавку. Не дивуйтеся, якщо препарат зі звичною назвою не дає належного ефекту. Скоріш за все, ви попалися на вудку виробників БАДів (біологічно активних добавок), які в гонитві за прибутком випускають упаковки, що дедалі частіше мімікрують під популярні лікарські засоби.

БАД — коли добре, а коли небезпечно

БАДи призначені для профілактики захворювань, доповнення раціону в разі нестачі, наприклад, вітамінів і мінералів, але ніяк не для лікування: ефективність таких псевдоліків не доведена, та й безпека під питанням (Державна служба України з лікарських засобів не контролює дієтичні добавки).

«Біологічно активна добавка до їжі (підкреслюю — до їжі) не є фармакологічним препаратом. Це вітаміни, мінерали, антиоксиданти тощо — те, що може доповнювати наш раціон. Теоретично БАДи не завдають шкоди. Дивує, що дієтичні добавки продаються у нас в аптеках, в той час як у розвинених країнах світу вони доступні в магазинах здорового харчування або супермаркетах», — пояснює Галина Анохіна, доктор медичних наук, професор кафедри гастроентерології та дієтології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Шупика.

Лікар застерігає: «Сертифікат якості для дієтичних добавок дуже спрощений, на відміну від лікарських препаратів, БАДи сертифікуються як харчові продукти. Їх перевіряють лише на наявність токсинів, солей важких металів — точно так само, як продукти». А ось скільки насправді у складі заявлених речовин — невідомо. Тому коли ви купуєте біологічно активну добавку — йдете на певний ризик.

В українському медіапросторі лікарським препаратам у рекламних роликах часто приписують неіснуючі надздібності, а біологічні добавки видаються за ліки. У нашому суспільстві, де кожен сам собі гугл-терапевт, подібний піар ще більше спонукає до самолікування. Але ж самолікування входить до першої п'ятірки причин смерті після онкології та інфекційних захворювань (згідно з даними ВООЗ). Уникнути подібних маніпуляцій і допомогти жорсткіше контролювати рекламу ліків міг би законопроект («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку реклами лікарських засобів»), про який «Ракурс» писав. На жаль, поки що проект тільки готується стати законом.

Отже, ви ризикуєте, якщо купуєте, наприклад, БАД у вигляді сорбенту (популярний засіб у разі отруєнь і в аптечці для відпустки) або замінюєте дієтичними добавками ліки для лікування захворювань — артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, щитоподібної залози тощо.

Якщо ви не плануєте купувати дієтичну добавку замість ліків, попросіть у фармацевта інструкцію й уважно її прочитайте. Не купуйте, якщо написано, що препарат не є лікарським засобом. Не витрачайте гроші на медпрепарати невідомих виробників. Вибирайте лікаря, якому зможете довіряти, що не має звички призначати БАДи замість дієвих лікарських засобів (на жаль, цим грішать деякі медики, які мають, напевно, комерційні домовленості з виробниками харчових добавок).

Як виграти в рулетку: шанс 1 до 10

«Пару років тому на обході в реанімації я здійняла цілу бурю протесту, оскільки лікарі призначили хворому з менінгококовою інфекцією антибіотик резерву. Але мені показали лист призначень, де було видно, що на стандартній антибактеріальній терапії протягом декількох днів <...> пацієнт одужувати і не збирався, чого не могло бути в принципі. Після нового призначення до вечора температура тіла була вже нормальна. Природно, тоді в нас було одне пояснення — неякісний лікарський засіб», — пише на своїй сторінці в Facebook доктор медичних наук, завідувач кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О. Богомольця Ольга Голубовська.

Проблема неякісних лікарських засобів — загальносвітова. Однак більше підробок там, де держава не вживає належних заходів у цьому питанні. Згідно з оцінками ВООЗ, кожен десятий лікарський препарат у країнах з низьким і середнім рівнем доходу є неякісним або фальсифікованим. Це означає, що люди дедалі частіше вживають неефективні ліки. Чим це загрожує? По-перше, це марнотратство грошей не лише для нас з вами, а й для систем охорони здоров'я, що закуповують подібні фуфломіцини. По-друге, неякісні або підроблені медичні препарати можуть спричинити серйозну хворобу чи й призвести до смерті.

За словами генерального директора ВООЗ Тедроса Гебрейсуса, «фальсифіковані або неякісні ліки особливо впливають на найвразливіші верстви. Уявіть мати, яка відмовляється від їжі чи інших основних потреб, оплачуючи лікування своєї дитини. Вона не підозрює, що ліки фальсифіковані, дитина помирає. Це неприйнятно. Країни домовилися про заходи на глобальному рівні — настав час перевести їх у реальні дії».

У 2013 році ВООЗ запустила Глобальну систему епіднагляду та моніторингу за неякісними і фальсифікованими ліками, вакцинами та діагностичними тестами in vitro. Перший звіт засновано на даних, зібраних за перші кілька років (до червня 2017-го). Так, з 2013 року ВООЗ отримала 1500 повідомлень про випадки неякісної або фальсифікованої продукції, використовуваної в найрізноманітніших сферах — від лікування онкологічних захворювань до контрацепції. Їх асортимент не обмежується коштовними лікарськими препаратами або відомими торговими марками, а розподіляється приблизно порівну між генериками і запатентованими лікарськими препаратами. Згідно зі звітом ВООЗ, найчастіше надходять повідомлення про неякісні або підроблені антибіотики та протималярійні препарати (не дивно, що зростає антибіотикорезистентність і резистентність плазмодія — збудника малярії).

Більшість доповідей (42%) надходять з Африканського регіону ВООЗ, 21% — з регіону ВООЗ в Америці і 21% з Європейського регіону. ВООЗ вважає, що це зовсім невеличка частина проблеми, адже про багато випадків не повідомляється. Саме так і відбувається в Україні.

Проблема набуває загрозливих масштабів. У доповіді передбачається, що від 72 тис. до 169 тис. дітей щорічно вмирають від пневмонії через неякісні та фальсифіковані антибіотики! За оцінками Лондонської школи гігієни і тропічної медицини, 116 тис. смертей від малярії на рік може бути спричинено неякісними і фальсифікованими протималярійними препаратами у країнах Африки на південь від Сахари (частина африканського континенту, що розташована на південь від пустелі Сахара і включає 48 країн, наприклад, Анголу, Замбію, Кенію, Ефіопію).

Додає надії те, що питання підроблених лікарських препаратів піднімається на глобальному рівні. Для розв'язання проблеми Україні варто було б дослухатися до Всесвітньої організації охорони здоров'я: «Автори сподіваються, що разом з доповіддю Глобальної системи ВООЗ з відстеження та моніторингу некондиційної та фальсифікованої медичної продукції ця публікація спонукатиме наполегливо закликати уряди країн в інтересах здоров'я населення зробити питання про попередження, виявлення та вжиття заходів реагування на некондиційну і фальсифіковану медичну продукцію одним з державних пріоритетів».