Хто живе в мені? Мікробіолог про те, як мікробіом людини впливає на наше здоров’я

Чи відомо вам, що мільярди бактерій, які живуть у нашому тілі, можуть впливати на розвиток хвороб, наприклад, атеросклерозу та діабету, а також відповідають за деякі психічні розлади? Мікробіом людини — це ширше поняття, ніж мікрофлора (мікробіота). Маються на увазі не тільки мікроби, а й сукупність мікробних генів, що впливають на середовище, в якому вони існують.

Мікробіота тренує наш імунітет, захищає від чужих патогенних бактерій, бере участь у метаболізмі, обміні холестерину, виробленні статевих гормонів, може визначати схильність людини до зайвої ваги та навіть депресій. Збалансована мікрофлора — це наше здоров'я.

Багатий внутрішній світ, або Фактори, які впливають на мікробіом людини

Про те, що впливає на кишковий мікробіом людини та як його оздоровити, — Олена Лівінська, мікробіолог, кандидат біологічних наук (Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. Заболотного):

— Харчування є найбільш вагомим чинником впливу на мікробіом. Якщо ми вживаємо багато м'ясних продуктів, то селекціонується більше протеолітичних мікроорганізмів, які люблять м'ясо. Але коли стається мікрозапалення, ці мікроорганізми не гребують тим, щоб нас також поїсти. Це ще один аргумент на користь здорової тарілки, в основі якої лежать зернові, овочі та фрукти. Звісно, м'ясо має бути, але не основою раціону.

Інфекційні хвороби. Будь-яка інфекційна хвороба порушує мікробіом людини. Організм довго відновлюється і залишається вразливим до нових несприятливих чинників.

Застосування протимікробних засобів, неконтрольоване застосування антибіотиків та дезінфектантів. Ера занадто чистих рук має призупинитися, адже це пряма дорога до алергій та автоімунних захворювань.

На мікробіом людини впливають генетичні фактори, наявність чи відсутність апендикса. Люди, у яких немає апендикса, вразливіші до кишкових інфекцій, зокрема антибіотикорезистентних. Апендикс — така собі кишеня мікробіоти, з якої за потреби організм може її дістати і відновитися.

Становлення мікробіому людини

Ми не народжуємося стерильними. Останні дослідження кажуть, що ще до того, як дитина народжується, в неї є певна кількість мікроорганізмів. Вони проникають через плаценту, амніотичну рідину. Отже, антибіотикотерапія, харчування матері під час вагітності є важливими. У віці 2‒5 років мікробіом нагадує дорослий. Перші три роки життя — найкритичніші у плані харчування.

На мікробіом людини впливає грудне вигодовування. У молоці є лактулоза та фактори росту для розвитку мікроорганізмів. Молоко різних матерів за своїм складом відрізняється. Є дослідження, які говорять, що у сільських матерів більш різноманітна мікробіота, ніж у міських. Навіть географічне положення впливає. Інші дослідження показують, що на півдні та півночі Європи мікробіота має різний склад.

Організм та мікробіом людини: ти — мені, я — тобі

Це взаємовигідне існування. Для мікробів ми є еконішею зі стабільними умовами та припливом поживних речовин. Мікроби дають нам захист від патогенів, допомагають імунній системі визрівати, моделюють імунну відповідь, синтезують вітаміни, амінокислоти, медіатори, вони залучені у численні метаболічні процеси.

Коли в наш організм приходять «погані хлопці», то всі місця вже зайняті «хорошими хлопцями», і їм нікуди припаркуватися. Це конкуренція за місце та їжу. Як це відбувається? Мікроби синтезують протимікробні речовини — бактеріоцини або антибіотикоподібні сполуки. Або можуть дати копняка нашому організму, який сам синтезуватиме протимікробні речовини. Це ми бачимо на прикладі продукції імуноглобулінів класу А, різних протимікробних білків та пептидів.

Вплив мікробіому людини на імунну систему можна порівняти з калібруванням, особливо в перші роки життя. Чим більше мікроорганізмів буде в оточенні дитини, тим краще (звичайно, це не має бути підлога в лікарні чи дверні ручки в аптеках, мається на увазі природа, тварини). Імунна система вчиться, наскільки сильно необхідно реагувати на той чи інший чинник.

Участь у метаболічних процесах. Продукція коротколанцюгових жирних кислот (пропіонат, бутерат, ацетат). Це неймовірно крута штука, яка залучена у численних процесах. Ці кислоти синтезують різні групи мікроорганізмів. Наприклад, пропіонат іде у кровотік, стукається в печінку і каже: «Досить синтезувати холестерин», таким чином його рівень зменшується. Бутерат — це функціональна їжа для наших епітеліоцитів (функціональна — тому що це їжа, яка також регулює апоптоз — запрограмовану смерть клітин, запальні реакції). Ацетат бере участь у ліпідному обміні, у синтезі лептину, який дає можливість відчути насиченість під час їди. Мікроби залучені у вироблення муцину (речовини, які входять до складу секретів всіх слизових залоз, шлункового соку), беруть участь в обміні жовчних кислот.

Мікробіом людини залучений у нервові процеси. Участь в обміні стероїдних гормонів — деякі мікроорганізми можуть знижувати рівень цих гормонів у нашій крові, це дуже важливо, особливо коли йдеться про ризик гормонозалежного пухлиноутворення.

Кишковий мікробіом залучений у багато патологічних станів. Зокрема, психічні розлади, наприклад, шизофренія, біполярний розлад, синдром дефіциту уваги, аутичний синдром, депресії.

Як оздоровити мікробіом людини — 7 кроків

1. Уникаємо інфекційних хвороб. Можливо, це звучить просто і примітивно, але це діє. Миємо руки. Приділяємо увагу гігієні мобільних телефонів. Це бомба, яка постійно з нами — у транспорті, вбиральні, за обіднім столом, а увечері більша частина людей покладе його під подушку. Ця порада особливо стосується лікарів, адже саме на мобільних телефонах лікарів живуть антибіотикорезистентні штами, які можуть вбити пацієнтів. Наразі у США є протоколи поводження лікарів з мобільними телефонами. Сподіваюся, вони незабаром з'являться і в Україні.
2. Не застосовуємо антибіотики без призначення лікаря. Розумно обмежуємо використання дезінфектантів та миючих засобів у побуті. Святе місце пустим не буває. Коли ми щось змили, туди обов'язково прийде щось інше, і не факт, що ці мікроби будуть кращими. Для бактерій притаманне горизонтальне перенесення генів. Ми та інші живі організми передаємо свої гени вертикально, тобто від покоління до покоління, тоді як бактерії можуть просто підхопити з довкілля чиюсь ДНК, яка, наприклад, кодує гени антибіотикорезистентності, і використати її собі на благо, а нам — не дуже.
3. Споживаємо їжу, багату на клітковину. Варто уникати надмірної термічної обробки, коли овочі розвалюються і баланс розчинної та нерозчинної клітковини порушується. Надаємо перевагу продуктам, а не біологічним добавкам.
4. Споживаємо ферментовані продукти. Квашені овочі, кисломолочні продукти містять корисну мікробіоту. Важливо відрізняти квашені продукти від маринованих та солених. Молочнокислі бактерії продукують вітаміни групи B та фолієву кислоту. Вони здатні навіть розкладати нітрати та зменшувати їх вміст у капусті (при квашенні), якщо їх там був надлишок.
5. Чи варто вживати препарати пре- та пробіотиків? Не вживаємо, якщо немає показань. Коли обираємо пробіотик, бажано віддати перевагу виробникам-фармкомпаніям. Важливо, щоб були зазначені номери штамів. Пробіотики є ефективні і не дуже. Ефективність має бути доведена науковими дослідженнями. Якщо, наприклад, ми побачимо у складі Lactobacillus rhamnosus GG, то відкривши сайт PubMed (Національна медична бібліотека США), побачимо купу публікацій. Так само й інші штами. Концентрація має бути щонайменше 10 у дев'ятому ступені КУО (колонієутворювальних одиниць) — показник кількості життєздатних мікроорганізмів в одиниці об'єму.
6. Буваємо на природі. Контакт з новими непатогенними мікроорганізмами важливий для імунітету та підвищення різноманіття мікробіоти.
7. Уникаємо стресів. Тривалий стрес може призводити до дисбалансу мікробіому людини.

Вважаєте, що чим менший строк придатності йогурту, тим він кращий? Про міфи навколо йогуртів читайте в наступній статті.