Інфекція COVID 19: про віддалені наслідки для здоров’я, парадокси карантину та другу хвилю пандемії — лікар-пульмонолог

Про коронавірусну інфекцію COVID 19 та наслідки для здоров'я, чи почуваються українські медики захищеними, а також чи можна нарешті розслабитися з пом'якшенням карантину — «Ракурс» розмовляв з пульмонологинею, кандидаткою медичних наук Мариною Корчинською.

Нагадаємо, що з першої частини інтерв'ю можна дізнатися чимало корисної інформації: про особливості коронавірусної пневмонії, червоні прапорці, які допомагають виявляти кандидатів на важкий перебіг COVID 19, та багато іншого.

Наслідки важких пневмоній

— Наразі достеменно невідомо, але є припущення: люди, які перехворіли на коронавірусну інфекцію COVID 19, матимуть віддалені негативні наслідки для здоров'я. Що думають про це пульмонологи?

— Це питання ще не вивчене. Але це справедливо не тільки щодо інфекції COVID 19, а й для інших вірусів також. Наприклад, для пухлини печінки доведено, що гепатити B і C, особливо останній, є онкогенними вірусами. Респіраторні вірусні інфекції також мають наслідки. Вони є провокаторами розвитку тієї ж бронхіальної астми. Часті перенесені респіраторні захворювання зрештою можуть виливатися в так звану неалергічну бронхіальну астму.

Ще один момент. Кожен рубець, який утворився у будь-якому паренхіматозному органі — селезінці, печінці або легенях, там, де не має бути рубців, підвищує ризик виникнення раку. Неважливо, після чого цей рубець утворився — бактеріальної чи вірусної пневмонії чи колись вилікуваного туберкульозу. Великі зміни після важких пневмоній призводять до інвалідизації. У мене був пацієнт з коронавірусною інфекцією COVID 19, підтвердженою методом ПЛР, що переніс двобічну важку пневмонію. Як наслідок отримав величезні постзапальні зміни в легенях. Його турбує задишка, адже наслідки хвороби вплинули на об'єм легень. Така людина має всі права отримати групу інвалідності.

— Що могло вплинути на важкий перебіг інфекції COVID 19?

— Як виявилося, спочатку інфікувався брат пацієнта, він був безсимптомний. Де підчепив коронавірусну інфекцію COVID, чітко ніхто не зрозумів. Він заразив свого старшого брата і матір, віком за 80 років. Вони відразу захворіли важко. У мами на важкість перебігу вплинули і поважний вік, і супутні патології, але у цього чоловіка таких обтяжувальних факторів не було. От нібито рідні брати, але хворобу переносять по-різному.

До речі, наразі у Великій Британії проходить дослідження з однояйцевими близнюками щодо впливу імунної відповіді на перебіг COVID 19. Щоб побачити, чи справді впливає генетика, чи вірусне навантаження, яке людина отримала, чи надбані хвороби. Насправді майже кожну хворобу вивчали на однояйцевих близнюках.

Чому в Україні кожний п'ятий інфікований коронавірусною інфекцією COVID 19 — медик

— В Україні кожний п'ятий інфікований COVID 19 — медик. Це сумна статистика. В чому причина, чи достатньо захищені наші лікарі?

— Чому в нас стільки спалахів серед медичних працівників? Інколи і через нерозуміння ризиків власне для себе. Будь-який пацієнт має розглядатися як потенційно ковід-позитивний. Наведу приклад. Звичайна київська лікарня, людина потрапляє у кардіологію з підозрою на тромбоз коронарних судин. Щось лікаря навело на думку виконати пацієнтові тест. Він виявився позитивним.

Медичні працівники, незалежно від фаху, які нині працюють, мають бути повністю укомплектовані — респіраторами, рукавичками, одноразовими халатами, окулярами, шапочками. Є різні вимоги до засобів індивідуального захисту на різних ланках надання медичної допомоги. Там, де підвищений ризик — відділи реанімації, діагностичні відділи, — всі медпрацівники мають бути захищені від і до.

Первинка більшою мірою не забезпечена державою. Хоча саме ці лікарі фактично найперші зустрічаються з хворими. Тому вони і не хочуть ходити додому, намагаються все вирішувати телефоном. Їх можна зрозуміти.

Щодо забезпечення, наскільки знаю, основні стаціонари, де лікують коронавірусну інфекцію COVID 19, укомплектовані засобами захисту. Ніхто, звісно, не розкошує, працюють по 7‒8 годин не знімаючи. А от щодо інших медзакладів, то деякі лікарні лише зараз отримали костюми.

Первинка більшою мірою не забезпечена державою. Хоча саме ці лікарі фактично найперші зустрічаються з хворими. Тому вони і не хочуть ходити додому, намагаються все вирішувати телефоном. Їх можна зрозуміти. Лікарі, які усвідомлюють небезпеку, особливо ті, хто має супутні захворювання та поважний вік, часто купують захист за власні кошти або за кошти небайдужих волонтерів.

Ви звертали увагу, що касири у деяких супермаркетах, магазинах працюють повністю екіпіровані? У приватних компаніях, де є відповідальність та соціальна захищеність працівників, все зробили за правилами і нормами. У деяких приватних клініках одразу провели тренінги, навчили, як вірно одягати-знімати засоби індивідуального захисту, забезпечили ними, привели все до вимог відповідного інфекційного контролю, подбали про кадровий ресурс, про транспортування працівників на роботу, розробили алгоритми дій та навіть локальні протоколи лікування.

Що не так з карантином по-українськи

Те, що заборонили масові заходи, закрили торгові центри, — величезний плюс, адже там точно були б спалахи.

— Наскільки, на вашу думку, Україна вжила адекватних заходів для приборкання інфекції COVID 19? Щодо введення карантину думки українців розділилися: хтось за локдаун, інші рахують економічні збитки, дехто взагалі пандемію вважає великою аферою...

— Введення карантину вважаю правильним заходом. Інакше б ми просто не впоралися. Все ж таки розвели в часі випадки захворювань, щоб велика кількість захворілих не виникла одномоментно. Те, що заборонили масові заходи, закрили торгові центри, — величезний плюс, адже там точно були б спалахи. Але є парадокс. З одного боку, були Нові Санжари, коли люди першим літаком верталися і їх відправляли на обсервацію. Але потім решту, які прибували, відпускали без обсервації. Замість того щоб якось запобігати спалахам, у нас не було забезпечено належної профілактики.

Подивіться, в яких умовах працюють медики. Я кажу про Київ. Коли було ухвалено рішення про зупинку громадського транспорту, питання доставки медперсоналу у лікарні почали якось вирішувати. У деяких лікарнях є розвозки. Але це не одразу було зроблено, минув десь місяць. Як ілюстрацію наведу приклад, коли медпрацівників із Ніжина не пускали в електричку на Київ, їм довелося перекривати дорогу. Тобто заходи не продумані, не враховані українські реалії. Якщо подібні рішення приймаються за кордоном, то там і медсестра може дозволити собі автомобіль. У нас санітарки іноді мусять брати таксі, щоб доїхати до роботи. Щодо програми «Підвези медика до роботи»... Добре, коли медпрацівник працює щодня і має розписаний графік з 9 до 18, як у більшості тих, хто працює не в медицині. Але робота медиків часто добова. Отже, питання транспорту є дуже актуальним.

Ще одне нагальне питання — коли ти працюєш, в тебе є діти і ти не маєш на кого їх залишити. Наприклад, у Німеччині дитячі садочки, школи працюють для медиків та всіх, хто залучений у сферу життєдіяльності міста. У нас такого немає. Це величезні організаційні мінуси.

Здивувало, що країни, які мали краще фінансування медицини, не впоралися, зіштовхнулися з високою летальністю, мали проблеми із забезпеченням засобами захисту.

Друга хвиля інфекції COVID 19 — за законами епідеміології

— Що в цій пандемії коронавірусної інфекції COVID 19 вас найбільше здивувало — зі знаком плюс і мінус? Досвід якої країни, можливо, вразив?

— Коли ми лише спостерігали за ситуацією в Китаї, здавалося, що спалах можна локалізувати і новий коронавірус затихне, як і його попередники. Це вже потім дізналися, що Китай приховував справжню картину. Ніхто не очікував таких масштабів.

Здивувало, що країни, які мали краще фінансування медицини, не впоралися, зіштовхнулися з високою летальністю, мали проблеми із забезпеченням засобами захисту.

Мене надихнув приклад Чехії. Ця країна дуже вчасно, першою ввела карантин, і вони вже з нього виходять. Ми не бачили там такої страшної картини, як, скажімо, у багатших країнах.

Друга хвиля буде. Тут працюють закони епідеміології. Це некероване захворювання. Є чотири прогнози вчених, як ситуація може протікати в Україні.

Стосовно України, спочатку не вірилося, що у нас введуть карантин. Думала, що підуть за сценарієм, скажімо, Білорусі. У нас, українців, є така особливість, що у кожного міста свій гетьман. Ми занадто демократичні у прийнятті деяких рішень, кожен відповідальний за свою ділянку і вирішує проблеми самотужки. Але у випадку пандемій має бути жорстка вертикаль.

Негативно вразило, коли «еліта» 8 березня полетіла на відпочинок за кордон, де вже були спалахи. І першими привезли коронавірусну інфекцію у Київ. Це вже було після Нових Санжар. У моїх колег також були заплановані відпустки, придбані квитки, вони відмовилися, втратили гроші. А тут люди, які точно мають своїх лікарів, могли порадитися, поїхали цілими родинами з маленькими дітьми. Можливо, ця ситуація стане лакмусовим папером для розуміння, що треба вкладатися і розвивати медицину в Україні.

— Восени пророкують другу хвилю пандемії коронавірусної інфекції COVID 19. Які ваші прогнози?

— Друга хвиля буде. Тут працюють закони епідеміології. Це некероване захворювання. Є чотири прогнози вчених, як ситуація може протікати в Україні. Поки що ми йдемо за найсприятливішим сценарієм, коли летальність у межах 3%, а пік ми проходимо у травні-червні. Але вчені спираються на дані, які дає МОЗ. До цієї статистики дуже багато запитань. Щодо прогнозів на осінь — коли саме, важко відповісти. Все залежатиме від того, наскільки послаблятимуть карантин.

За одними прогнозами, перехворіє від 200 до 300 тис. людей за цей рік, за найгіршим сценарієм — 30 млн. Як на мене, більш ймовірним видається варіант хвилеподібного плато, коли матимемо постійні випадки (як чуємо щодня — близько 400‒500 випадків захворювання). Дуже сподіваюся, що у нас не повториться історія Нью-Йорка чи Італії. Хіба що дуже сильно послаблять карантинні заходи і люди розслабляться.