ГПУ в стані кататонічного процесуального збудження

Багаторічні ентомологічні спостереження за життєдіяльністю гігантського мурашника під назвою ГПУ дають нам підстави для деяких узагальнень. По-перше, простежується пряма аналогія світу тварин та світу людей. Як живе мурашник? Кипить робота, всі кудись повзуть, кожен щось тягне собі додому: хто шматочок сиру, хто хлібну крихту, хто гілочку... Всі тягнуть, кожен робить свою справу. Однак працьовитість мурашок нівелюється безглуздістю більшості їхніх рухів.

Видатний популяризатор науки Яків Перельман у книжці «Цікава фізика» так описує ефективність колективної праці мурах: «Якщо велику здобич тягне десяток мурах по рівному місцю, то всі діють однаково, і виходить зовнішність співпраці. Та ось здобич — наприклад гусениця — зачепилася за якусь перешкоду, за стебло трави, за камінчик. Далі вперед тягти не можна, треба обігнути. І тут з ясністю виявляється, що кожен мураха по-своєму й ні з ким із товаришів не погодившись, намагається впоратися з перешкодою. Один тягне праворуч, другий ліворуч; один штовхає вперед, інший тягне назад. Переходять з місця на місце, хапаються за гусеницю в іншому місці, і кожен штовхає або тягне по-своєму. Коли трапиться, що сили працівників складуться так, що в один бік рухатимуть гусеницю чотири мурашки, а в інший шість, то гусениця зрештою рухається саме в бік цих шести мурах, попри протидію чотирьох».

Приблизно те ж саме і Генеральна прокуратура: начальник Департаменту спеціальних розслідувань Сергій Горбатюк четвертий рік розповідає, чому він нічого не робить і робити не збирається в плані кінцевого результату, але для цього треба ще додати йому в департамент людей і фінансових ресурсів.

А в цей час невтомний героїчний військовий прокурор Анатолій Матіос, який вже всіх зловив і заарештував, обіцяє розкрити на пару з головою СБУ Василем Грицаком всі антидержавні змови, і навіть ніяково питати про долю сторожа Пилипенка, який три дні охороняв продуктовий склад і два тижні рив окопи, за що отримав «червонець» до свята. Про снайперів з тепловізором — мовчу...

Решта членів колегії ГПУ (Дмитро Сторожук, Євген Єнін та Анжела Стрижевська) так спритно замаскувалися, що про їх існування відомо тільки бухгалтерії. Спеціальний антипрокурор Назар Холодницький перманентно з'ясовує стосунки з директором НАБУ Артемом Ситником — хто з них розумний, а хто гарний. Так, мало не забув: їм привіт передає феєрично заарештований на місці злочину на хабарі в 50 тис. дол. у кабінеті Холодницького голова Кіровського районного суду Дніпропетровська Геннадій Підберезний. Він не просто вийшов із СІЗО, він вийшов на роботу! І працює: до кінця березня в нього у графіку 32 судових засідання. Сталін любив жартувати: «Знайшов час сидіти!». І справді, коли сидіти, якщо стільки справ: судова реформа, знову ж таки, боротьба з корупцією...

І тільки заступник генпрокурора Юрій Столярчук ні від кого не ховається — він вдає злого собаку в будці, страховисько, яким можна лякати дітей. За цей творчий образ, як стверджують у тій же бухгалтерії, він отримує десятикратну платню — до 300 тис. грн на місяць!

Однак головна військова таємниця п'ятого поверху будівлі по вулиці Різницькій полягає в іншому: всі ці функціонери лише зображують броунівський рух — Генеральною прокуратурою керують зовсім інші люди з інших кабінетів...

У світі комах давно помічено, що всілякі жуки, таргани та метелики стурбовані двома речами: щось з'їсти смачненького і вразити всіх яскравим забарвленням тулуба та/або крил. Те ж саме і на вулиці Різницькій, 13/15. Ентомологія ГПУ виділяє дві схеми управління: 1) жадібність і 2) нарцисизм. Реалізація другої схеми відбувається за допомогою ситуативного фейсбук-штабу у складі начальника управління зв'язків з так званою громадськістю та ЗМІ, прес-секретаря, ну і, прости Господи, генерального прокурора.

З огляду на те, що всі ці люди не лише не мають ані найменшої юридичної освіти, але й не збираються гризти граніт науки, всі яскраві забарвлення черевця і крил, які агресивно демонструються у Facebook у вигляді операцій із затримання Олександра Лавриновича за публікацію тексту Конституції, піймання і видворення Михайла Саакашвілі або ж нещодавнього подання до парламенту щодо Надії Савченко, підписаного фіктивним титулом генерального прокурора України (згідно зі ст. 131-1 Конституції від 2 червня 2016 року вже півтора року ГПУ очолює просто генеральний прокурор, без України) приводять у захват журналістів і домогосподарок, а юристів — зазвичай — в жах!

Ну, скажіть на милість, в якій ще країні візьмуть під варту екс-міністра за «публікацію» тексту Конституції, який продається в кожній книгарні тисячами? Де ще знайдеться країна, в якій «особливо небезпечного» державного злочинця, вина якого в тому, що він має задовгий язик, і ще в тому, що брав гроші у «ворогів», спочатку ловитимуть усім світом, захоплюватимуть просто в ресторані — щоби просто за шкірки викинути на...

Щодо Надії... Я вже натякав, хоч мені не повірили: її привезли з Москви в одному опломбованому літаку разом з «амбарною книгою», начебто знайденою колишнім заступником голови СБУ Віктором Трепаком на попелищі офісу Партії регіонів на Липках... Вірніше, так: наш верховний головнокомандувач виписав собі з Москви, з подарункового магазину, немов «Новою поштою», дві посилки — Надю і Книгу. Завдяки «амбарній книзі» нашому «шефу» вдалося морським вузлом перев'язати весь текст Конституції у нову, убого-безглузду редакцію, яка дала старт дезорганізації всієї правової системи держави...

А Надя... Вона стала в пригоді ось тільки зараз. Розконсервувалася... Не маю ані найменшого сумніву в тому, що все відбувається за погодженням між «подарунковим» кремлівським магазином і Банковою...

І в цей самий час, немов у паралельній реальності, матеріалізуються схеми жадібності. Поки яскраві метелики зі строкатими крильцями морочать голову в Facebook, зовсім інші люди під дахом ГПУ чинять розбій і бандитизм. Я не жартую.

У п'ятницю, 16 березня, в офіси «Нової пошти» в Києві, Полтаві та Харкові увірвалися люди, які діяли від імені ГПУ, і почали під виглядом обшуків виносити цінні речі та гроші. Про це розповів співзасновник «Нової пошти» Володимир Поперешнюк. «Зараз в офісах «Нової пошти» в Києві, Полтаві та Харкові проводиться обшук представниками Генеральної прокуратури України. Вперше в моїй практиці роблять обшук мого кабінету і мене особисто. Забирають особистий комп'ютер. Відчуваю, як просто на очах поліпшується інвестиційний клімат у країні», — написав він.

За підсумками «правомірного грабежу» випустили виправдовуватися прес-секретаря ГПУ Ларису Сарган. Яка підтвердила, що за результатами проведених обшуків правоохоронці виявили та вилучили документи щодо фінансово-господарської діяльності «Нової пошти» та споріднених підприємств, а також готівкові кошти, не враховані в касах і не зазначені в бухгалтерії. «Проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактами зловживання службовим становищем службовими особами ТОВ «Нова пошта» та інших споріднених підприємств, які за участі службових осіб органів ДФС України, з метою одержання неправомірної вигоди для вказаного підприємства, здійснили прикриття його незаконних фінансових послуг, що призвело до ненадходження до бюджетів коштів у вигляді обов’язкових податкових зборів та спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, а також умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, службовими особами ТОВ «Нова пошта» у особливо великих розмірах при здійсненні ліцензійної діяльності з переказу грошових коштів, доставки товарів (посилок) та міжнародних перевезень, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212 КК України», — йдеться у повідомленні Сарган.

Суто юридично вже давно ніхто не дивується, що наш генеральний прокурор постійно «порушує» кримінальні справи. Хоча після 19 листопада 2012 року ніхто вже нічого не «порушує» — просто відкривають провадження у досудовому розслідуванні й заносять його до ЄРДР. Якийсь час ці непорозуміння пояснювали просто — delirium tremens. Однак вищезгаданий склад злочину, який «слідчий» Юрій Луценко інкримінує «Новій пошті» — ч. 2 ст. 364 плюс ч. 3 ст. 212 КК України, — свідчить про те, що Генеральна прокуратура перебуває у стані кататонічного процесуального збудження!

Постараюся максимально просто і доступно описати ситуацію. Що утворює склад злочину за ст. 364 КК?

«Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем

1. Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від 250 до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Однак ГПУ не просто так «збудилася», а за ч. 2 ст. 364 КК, де дається додаткова кваліфікуюча ознака:

«2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

А потім, спеціально для тих, хто академій не закінчував, дана приписка:

«Примітка. 1. Службовими особами у ст. 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління зі спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом».

Роз'яснюю: суб'єктом злочину може бути лише посадова чи службова особа органу влади, місцевого самоврядування, державного або комунального підприємства! Питання: чи є ТОВ «Нова пошта» державним або комунальним підприємством? Рівно п'ять хвилин знадобилося для того, щоб з'ясувати: підприємство ТОВ «Нова пошта», код ЄДРПОУ 31316718, зареєстроване в Полтаві, вул. Європейська, 57 — жодної копійки державних грошей у капіталі не має. Тому таке «збудження» Генеральної прокуратури на приватну фірму інакше як кататонічним назвати важко.

По-друге, відповідно до ст. 216 КПК розслідування податкових злочинів віднесено до підслідності податкових органів, а не прокуратури. По-третє, якщо хто забув, то нагадаю: 20 листопада 2017 року сплив п'ятирічний термін на набуття чинності підслідності ДБР за ч. 4 ст. 216 КПК, і прокуратура втратила функції досудового слідства від слова «зовсім». І тільки за старими, раніше розпочатими справами, було дано перехідний період ще два роки.

Втім, це все причіпки. Тепер про головне. Відповідно до ч. 3 ст. 212 КК, яку «шиють» «Новій пошті», без податкової перевірки, а головне — без узгодженого і такого, що набув чинності, розміру податкового зобов'язання немає і не може бути складу злочину в принципі! Оскільки Кримінальний кодекс містить пряме застереження:

«Стаття 212. Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, караються штрафом від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна».

Тобто не підготовка, не замах на злочин, а саме фактичне ненадходження податків до бюджету. Що це означає на практиці? Для того щоби встановити суму податкового збитку бюджету, потрібно спочатку визначити податкове зобов'язання. Як це відбувається? Все описано в ст. 54 Податкового кодексу. Або платник податків декларує їх сам (п. 54.1 ПКУ), або за нього це робить податковий орган (п. 54.3 ПКУ) в тих випадках, коли декларація не подана зовсім, або ж коли є підстави підозрювати платника податків в ухиленні. Але в такому разі сума податкового зобов'язання визначається податковим повідомленням-рішенням, яке підлягає оскарженню в порядку ст. 56 ПКУ: спочатку в адміністративному порядку вищому податковому органу, після вичерпання цього методу — в адміністративний суд. І поки рішення суду не набуде законної сили — нічого не станеться! Вважається, що сума податків ще не узгоджена, а значить, немає шкоди, немає суми для складу злочину.

Тривати це може місяцями, а то й роками. Тим більше що згідно з п. 56.22 ПКУ неможливо обґрунтувати підозру рішеннями податкових органів, поки не завершиться процедура їх оскарження. Тому якщо кого і можна притягувати за ст. 364 КК, так це самого громадянина Луценка, який в інтересах невідомих нам вигодонабувачів вирішив закошмарити «Нову пошту».

Ну а щодо форми проведення обшуків з метою вилучення грошей і цінних речей, то за відсутності формальної підслідності у ГПУ, без результатів податкової перевірки, що набули чинності, такі дії, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя, або загроза таким, — можна цілком серйозно кваліфікувати за ст. 187 КК — розбій!